Ухвала суду № 36793032, 21.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5314/13-ц Головуючий у І інстанції Линник В.Я.Провадження № 22-ц/780/455/14 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 4 21.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності ,-

встановила :

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.

Позов мотивувала тим, що 29 серпня 2011 року між нею, ОСОБА_2 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого позивач набула права вимоги до відповідача щодо майнових прав на об'єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1, які ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Аверс-Сіті» згідно з договором купівлі - продажу майнових прав №1/53_ИП від 22 серпня 2011 року.

Відповідно до п. 1.4 Договору позивач набуває право власності на квартиру після введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно п.п.3.1,2 ст. 3 договору майнові права на об'єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини об'єкту капітального будівництва. Право власності на майнові права переходять від продавця до покупця після підписаного акту.

Будинок, складовою частиною якого є квартира, було введено в експлуатацію 16.09.2011 року, однак акт приймання-передачі майнових прав на квартиру між нею та відповідачем до цього часу не укладено.

Враховуючи викладене, позивач просила суд визнати за нею право власності на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» передати їй технічну документацію (технічні паспорти) на квартиру АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2013 року вказаний позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» передати ОСОБА_1 технічну документацію (технічний паспорт) на квартиру АДРЕСА_1.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Мотивує свої вимоги тим, що позивачка не надала суду доказів того, що в неї виникло право власності на спірну нерухомість і це право зареєстровано в установленому порядку.

Вказує, що позивач згідно договорів купівлі-продажу майнових прав отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

На його думку, суд неправильно витлумачив та застосував ст. 392 ЦК України, визнавши за позивачем право власності на спірну нерухомість, оскільки позивач не є власником спірних приміщень, тому неможливо визнати право, яке не виникло.

Вважає, що позивачем не доведено в чому саме полягає порушення відповідачем його прав.

Апеляційну скаргу слід відхилити.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1, ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» було укладено договір відступлення права вимоги від 25.08.2011 року (а.с. 25-26). Відповідно до умов вказаного договору позивач набув права вимоги до відповідача щодо майнових прав на об'єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1, згідно договору купівлі - продажу майнових прав №1/53_ИП від 22 серпня 2011 року (а.с. 9-11).

Вартість майнових прав на квартиру згідно п. 4.2. зазначеного договору складає 279012,5 грн., які позивачем сплачені відповідачу, про що свідчать договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.08.11 №1/53/2 та довідка ТОВ «Аверс-Сіті» про відсутність заборгованості від 15.10.2012 р. (а.с. 12, 13).

Згідно пп. 3.1, 3.2 договору майнові права на об'єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини об'єкту капітального будівництва. Право власності на майнові права переходять від продавця до покупця після підписаного акту.

Будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, було введено в експлуатацію, однак акт приймання-передачі майнових прав на квартиру між позивачем та відповідачем до цього часу не укладено.

Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22.09.11 № 270 було дано доручення КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати поквартирно свідоцтва про право власності товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірні квартири, тому згідно встановлених судом обставин існують правові підстави для визнання за позивачкою права власності на спірний об'єкт нерухомості - квартиру НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача передати позивачці технічну документацію (технічні паспорти) на вказані об'єкти нерухомості.

Ухвалюючи рішення суд посилався на ст.ст. 392, 526 ЦК України.

Колегія вважає, що судом вірно встановлено обставини справи, дано їм належну правову оцінку.

Доводи відповідача про те, що позивачкою не надано суду доказів виникнення в неї права власності на спірну нерухомість і реєстрації цього права у встановленому порядку та отримання позивачкою згідно договорів купівлі-продажу майнових прав лише права на набуття права власності на спірні об'єкти нерухомості не ґрунтуються на вимогах закону.

Посилання відповідача на те, що позивачка не проінвестувала будівництво спірної нерухомості належним чином, тому не має права володіти, користуватися і розпоряджатися нею як об'єктом інвестиційної діяльності також не ґрунтуються на вимогах закону, а є лише доказом того, що відповідач намагається уникнути негативних для себе наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Майно є новоствореним, на підставі договірних відносин позивач свої обов'язки виконав повністю, але відповідач перешкоджає у реєстрації виниклих на цій підставі у позивача прав, у зв'язку з цим рішення суду є підставою для реєстрації таких прав на зазначене нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.

Ст.ст.4,5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене замовник виконав своє грошове зобов'язання за договором, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт завершеного будівництва.

Інших доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга не містить.

Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді