Ухвала суду № 36793039, 23.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6183/13-Ц Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.Провадження № 22-ц/780/915/14 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 18 23.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Білоконь О.В.,

суддів: Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ,-

встановила:

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Бориспільського МРУЮ про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №3464, вчиненого нотаріусом 04.07.2012 року, яким запропоновано в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № МL-019/033/2008 від 02 червня 2008 року в загальному розмірі 65660,41 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 42,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В обгрунтування позову позивач зазначила, що при вчиненні нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису було порушеного ст. 35, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки досудову письмову вимогу про усунення порушень позивач від банку не отримував, документи подано нотаріусу не у повному обсязі, а заборгованість яка існує є спірною, а тому не підлягає стягненню у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення її позову, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються оригінали нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Стаття 88 Закону України "Про нотаріат" визначає умови вчинення виконавчих написів, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та(або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого, в свою чергу, стало ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений кредитний договір № МL-019/033/2008, відповідно до умов якого на підставі кредитної заявки позивача банк надав останній кредит в сумі 51816,00 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається із фіксованого відсотку 5,49 % річних плюс РЮК (процента ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 02 червня 2008 року між сторонами було укладено договір іпотеки № РМL-019/033/2008. За умовами п. 2.1 вказаного договору іпотеки, іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього. Відповідно до п. 3.1 договору іпотеки, предметом іпотеки за цим договором є однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Пунктом 1.9.1 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначений банком частині, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, або умов договору іпотеки.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що в якості забезпечення позичальником всіх своїх зобов'язань за кредитним договором, позичальник зобов'язався передати чи/та забезпечити передачу майновим поручителем в іпотеку банку предмет іпотеки, що перебуває у власності позичальника чи/та майнового поручителя.

Пунктом 6 Договору іпотеки передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги: всі боргові зобов'язання, не сплачені іпотекодавцем, в тому числі заборгованість по овердрафту; вимоги, стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку з реалізацією його прав за цим договором.

У зв'язку із тим, що банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених кредитним договором, а позивач свої обов'язки щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором виконував неналежним чином, у квітні 2012 року банк направив позивачу досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором. Зазначену письмову вимогу позивач отримав 19.04.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.20).

04 липня 2012 року банк звернувся із заявою до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису. На підставі поданих банком документів 04.07.2012 року нотаріусом було вчинено виконавчий напис №3464, яким запропоновано в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № МL-19/033/2008 від 02 червня 2008 року в загальному розмірі 65660,41 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 42,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вищевказаного виконавчого напису постановою державного виконавця від 27.05.2013 року було відкрито виконавче провадження №38139977.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що виконавчий напис вчинено відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», а також Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Доводи апелянта, про те що відповідач відповідно до вимог закону та умов укладеного договору іпотеки її належним чином не попередив про необхідність погашення боргу та письмова вимога відповідача щодо сплати суми заборгованості нею не отримана спростовуються матеріалами справи, зокрема копією опису вкладення в цінний лист з вимогою про погашення заборгованості вих. №55052 від 06.04.2012 р. та зворотнім поштовим повідомленням про його отримання 19.04.2012 року ОСОБА_1 (а.с.20, 101-102).

Також не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону доводи апеляційної скарги про відсутність у нотаріуса підстав для вчинення виконавчого напису у зв'язку з відсутністю доказів про безспірність боргу і ненадання відповідачем усіх необхідних документів для вчинення виконавчого напису. При цьому рішення Бориспільского міськрайонного суду від 21 жовтня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь «ОТП Фактоинг» заборгованості за договором від 02.06.2008 року не є доказом, що підтверджує наявність спору про суму боргу, оскільки ОСОБА_1 у цьому судовому провадженні була відповідачем і не оспорювала суму боргу, крім того, станом на 04.07.2013 року вказаного судового рішення не існувало .

Як вбачається з матеріла справи, позивач ОСОБА_1 не надала докази, що свідчать про виконання нею боргового зобов'язання або наявність іншого розміру заборгованості. Крім того, закон не передбачає покладення на нотаріуса обов'язку по перевірці наявності безспірної заборгованості боржника перед стягувачем шляхом дослідження інших документів, не передбачених переліком.

Встановивши, що дії нотаріуса про вчиненню виконавчого напису відповідали вимога ст.88 Закону України «Про нотаріат», суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а відтак і відсутності підстав для задоволення позову.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, тому, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307-308, 313 - 315, 316,319 ЦПК України , колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді