Рішення № 3679167, 24.11.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2008 р. Справа № 35/419-08

вх. № 7891/5-35

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Митнік В.С., дов б/н від 17.03.2008р. відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом ПВП "Квадро" м. Київ

до ТОВ "Соняшник", смт. Кегичівка

про стягнення 149490,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Приватне виробниче підприємство «Квадро») звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник») 108430,00 грн. основного боргу, 12833,35 грн. пені, 10843,00 грн. штрафу, 14639,53 грн. 16% кредитної лінії, 2744,91 3% річних, а також витрат по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами було укладено договір купівлі – продажу №29/11/07-01 від 29.11.2007р., відповідно до якого позивач зобов`язався прийняти та оплатити масло сонячне нерафіноване першого ґатунку в кількості сто тон по ціні 7000,00 грн. Відповідачем було порушено строк виконання зобов`язання за договором, тому просить суд основну суму боргу та штрафні санкції з відповідача на його користь.

Представник позивача у судовому засіданні просить суд задовольнити позов повністю на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надійшло два клопотання, відповідно до яких відповідач просить витребувати від позивача докази та перенести розгляд справи.

Суд, розглянувши дане клопотання, встановив, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, сторони мають право на розгляд його справи упродовж розумного строку. З урахуванням того, що відповідач 05.11.2008р. був ознайомлений з матеріалами справи, що підтверджується підписом директора ТОВ "Соняшник" А.М. Ковальовим та з дати винесення ухвали про порушення провадження по справі та судовим засіданням пройшов один місяць, продовж якого позивач мав право знайомитись з матеріалами справи, суд вбачає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання про витребування доказів та перенесення розгляду справи слід відмовити.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між сторонами 29.11.2007р. був укладений договір купівлі – продажу №29/11/07-01 відповідно до п.1.1. якого продавець – відповідач зобов`язується передати у власність покупця – позивача, а позивач прийняти та оплатити масло сонячне нерафіноване першого ґатунку.

Згідно п.2.1. Договору вартість товару складає 7000,00 грн, загальна кількість товару складає 100 тон +/- 10%.

Відповідно до п.5.1. Договору сплата за продаж товару виконується шляхом банківського переводу грошових коштів за реквізитами, вказаними відповідачем на умовах: 100% вартості товару сплачується позивачем на умовах передплати впродовж двох банківських днів з моменту підписання даного договору на підставі виставленого рахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови п.5.1. спірного договору, що підтверджується платіжним дорученням №1675 від 30.11.2007р. на суму 210000,00 грн. та №1684 від 03.12.2007р. на суму 490000,00 грн.

Відповідно до п.3.2. спірного Договору строк поставки партії товару з 29.11.2007р. по 08.12.2008р.

Відповідачем були виконані неналежним чином свої зобов`язання за даним договором, а саме поставлено товар, що підтверджується накладною №2/12 від 03.12.2007р. на суму 221480,00 грн., №4/12 від 06.12.2007р. на суму 180600,00 грн. та №5/12 від 08.12.2008р., однак відповідачем було недопоставлено товару на загальну суму 108430,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Ч.2 ст.712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі – продажу, чого в даному випадку відповідачем зроблено не було.

Стаття 663 Цивільного кодексу України встановлює, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі – продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушив свої зобов`язання в частині поставки товару визначеної спірним договором кількості.

Згідно ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі – продажу, покупець має право вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем було перераховано позивачеві кошти в сумі 700000,00 грн., а отримано товару на суму 591570,00 грн., вимога позивача щодо повернення коштів в сумі 108430,00 грн. обґрунтована та є такою, що підтверджується матеріалами справи, наданими доказами, та підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.7.3. спірного Договору у разі несвоєчасної поставки товару відповідач сплачу позивачу штраф в розмірі 10% від суми непоставленого товару, а також пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За розрахунками позивача, відповідач повинен сплатити штраф за недопоставку товару в сумі 10843,00 грн. та 12833,35 грн. пені. Дане нарахування перевірено судом, воно не суперечить вимогам чинного законодавства, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню та стягнуто з відповідача 10843,00 грн. штрафу та 12833,35 грн. пені.

Окрім того, 22.09.2007р. між позивачем та ВАТ комерційний банк «Надра» було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №6/3/2006/М/К/798, відповідно до якого позивач взяв транш на оплату товару за договором купівлі – продажу №29/11/07-01 від 29.11.2007р. в сумі 700000,00 грн.

Відповідно до п.1.1.3. Кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 16,0% річних для кредитних коштів у гривні.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у рель таті порушення її цивільного права, маж право на їх відшкодуванняє.

Як вбачається із матеріалів справи 03.12.2007р. між позивачем та ВАТ комерційний банк «Надра» було укладено договір застави майнових прав №6/3/2007/980/3/1723, відповідно до якого позивач передав в заставу заставодержателю майнові права за договором поставки, які полягають в праві вимагати від боржника на умовах, визначених договором поставки, поставки товару, на користь заставодавця, а саме олії на загальну суму 700000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов`язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки іза неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Стаття 623 Цивільного кодексу України встановлює також обов`язок відповідача відщкодувати завдані збитки за порушення зобов`язання.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позивачем було доведений факт сплати коштів за користування Кредитної лінії за договором №6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006р., з урахуванням чого позивачу були нанесені збитки в сумі 14639,53 грн. за період з 09.12.2007р. до 15.10.2008р.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача в частині стягнення збитків в сумі 14639,53 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого розрахунку позивача, розмір 3% річних становить 2744,91 грн. за період з 09.12.2007р. до 15.10.2008р. Дане нарахування перевірено судом, воно не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Позивачем було подано клопотання про забезпечення позову, в якому він просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на належне відповідачеві майно та грошові кошти в межах ціни позову.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення госопдарського суду.

Позивачем не було надано доказів того, що невжиття вищевказаних заходів утрудне чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду, а також з урахуванням того, що в задоволенні позовних суд відмовляє, тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Витрати по сплаті держмита та за інфломаційно – технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та перенесення розгляду справи - відмовити.

В клопотання про забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник» (64003, Харківська область, пгт. Кегичевка, вул. Першого Мая,1-Б, р/р №260072443301 в ОПФ Банк «Фінанси та Кредит», м.Полтава, МФО 331832, код ЄДРПОУ 32535646) на користь Приватного виробничного підприємство «Квадро» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки,15, т/с 26009016817688 в ХФ «Укрексімбанк», м.Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 24126303) 108430,00 грн. основного боргу, 12833,35 грн. пені, 10843,00 грн. штрафу, 14639,53 грн. збитків, 2744,91 грн. 3% річних, 1494,90 грн. держмита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення підписано 24.11. 2008р.

Суддя