Ухвала суду № 36772657, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р.

справа № 811/862/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі № 811/862/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградавтотранс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001790222 від 29 листопада 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо визнання правочину укладеного між ПАТ "Кіровоградавтотранс" та ПП „Арра-11" нікчемним, оскільки угоду було виконано, маються всі первинні документи.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем не вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій просить постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що контрагент позивача є «транзитером», що було встановлено іншою перевіркою податкового органу, у підприємства відсутні виробничі потужності та можливість здійснювати підприємницьку діяльність тощо.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв’язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП „Арра-11" за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., про що складено відповідний акт від 15.11.2012р. №171/22-2/03117369.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень2011р. на загальну суму 2367 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли з підстав визнання правочину укладеного між ПАТ "Кіровоградавтотранс" та ПП „Арра-11" нікчемним.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001790222 від 29 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2368 грн., в т.ч. за основним платежем - 2367 грн. та 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача була залишена без задоволення а податкове повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що позивач протягом перевіряємого періоду перебував у фінансово-господарських відносинах з ПП „Арра-11".

Так, позивачем укладено з ПП „Арра-11" усний договір поставки, відповідно до умов якого ПП „Арра-11" (Постачальник) зобов'язується поставити металопластикові конструкції, а позивач (Покупець) прийняти і оплатити товар.

Факти отримання позивачем від ПП „Арра-11" вищезазначеного товару, згідно договору, підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунком-фактурою (а.с.101), податковою накладною (а.с.102).

Вищезазначену податкову накладну позивачем включено до складу податкового кредиту за січень 2011 року, що встановлено податковим органом під час перевірки останнього, та про що свідчить копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с.103-122).

Позивачем за отриманий товар перераховано на розрахунковий рахунок ПП „Арра-11" вартість отриманого товару, що підтверджується копією платіжного доручення (а.с.98).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для врахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Щодо правосуб’єктності контрагентів позивача, відповідачем сумнівів не зазначено.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентом зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договору підтверджено матеріалами справи.

Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку з приводу висновків Акту перевірки щодо правочинів між позивачем та контрагентом, які на думку перевіряючих, порушує публічний порядок, а відтак, в силу вимог ст. 228 ЦК України є нікчемним та сумніву реальність вчиненого правочину, оскільки нереальність певного правочину та правові наслідки його вчинення встановлені ст. 234 ЦК України, а згідно із ч. 2 цієї статті фіктивний правочин є оспорюваним, а не нікчемним. Тому єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочинів, вчиненого між позивачем та контрагентами може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі № 811/862/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградавтотранс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник