Постанова № 36751909, 13.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 р. Справа № 805/17739/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м.Донецьк

до фізичної особи ОСОБА_1, який мешкає в м.Донецьк

про стягнення коштів

Державна податкова інспекція у Петровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3038,40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.03.2013 року фізична особа ОСОБА_1 до ДПІ у Петровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік, де ним самостійно була визначена сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3038,40 грн. від вартості успадкованого майна, яка станом на день розгляду справи платником податків і зборів не сплачена. Тому просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 3038,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, просив справу розглянути в письмовому провадженні, про що 13.01.2014 року до канцелярії суду подав письмову заяву.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, визначених зазначеною вище статтею, в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданою позивачем, на підставі свідоцтва про спадщину №2-590, виданого Другою Донецькою державною нотаріальною конторою 16.05.2012 року, отримав у спадщину об'єкт нерухомого майна, а саме, квартиру загальною площею 87,20 кв.м, у тому числі житловою 55,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11-12).

28.03.2013 року відповідачем до ДПІ у Петровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік, де ним самостійно була визначена сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3038,40 грн. від вартості успадкованого майна (60767,94 грн.) (а.с.7-8).

Відповідно до п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтями 46, 47, 48, 49, 50, 51 Податкового кодексу України визначено поняття, зміст та порядок подання податкової декларації.

Згідно з п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.4. пункту 49.18. ст.49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Приписом п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України передбачені ставки податку на доходи фізичних осіб, за якими оподатковуються об'єкти спадщини.

Підпунктом 174.2.1. «а» визначено, що за нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності (нерухомого майна), що успадковується членами сім'ї спадкодавці першого ступеня споріднення.

З підпункту 14.1.263. пункту 14.1. ст..14 Податкового кодексу України вбачається, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

За ставкою 5%, визначеною п.167. ст.167 Податкового кодексу України, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини (в тому числі нерухомого манй), що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Відповідно до п.174.3. ст.174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Згідно з зворотним боком облікової картки платника податків, фізична особа ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, має заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 3038,40 грн., що виникла внаслідок самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб за декларацією, поданою до ДПІ за 2012 року 28.03.2013 року по терміну сплати 31.07.2013 року (а.с.6).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З підпункту 16.1.4. пункту 16.1. ст.16 Податкового кодексу України вбачається, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з приписом підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 41.1. ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Приписом пункту 38.1. ст.38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається з п.п. 14.1.156. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

05.08.2013 року ДПІ у Петровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області виставлена податкова вимога форми "Ф" №0508-17 про сплату суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 05.08.2013 р в сумі 3038,40 грн. (а.с.16), яка направлена фізичній особі ОСОБА_1 поштою рекомендованим листом, яка повернулася на адресу позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.17).

Пунктом 58.3. ст.58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, оскільки податкова вимога ДПІ у Петровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області форми "Ф" №0508-17 від 05.08.2013 року про сплату суми податкового боргу платника податків ОСОБА_1 за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 3038,40 грн. (а.с.16), повернута на адресу позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання», вона вважається такою, що вручена відповідачеві (а.с.17).

Вищевказана податкова вимога форми "Ф" №0508-17 від 05.08.2013 року відповідачем не оскаржувалася ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Заходи, вжиті ДПІ у Петровському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, не призвели до погашення податкового боргу, строки їх добровільної сплати сплили.

Відповідно до пп.14.1.137. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.87.11. ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що податковий борг перед бюджетом з податку на доходи з фізичних осіб фізичної особи ОСОБА_1 існує та не сплачений у встановлені законом строки, визнання позову відповідачем, позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8 - 11, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 83010, АДРЕСА_1) податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3038 (три тисячі тридцять вісім) грн. 40 (сорок) коп. на розрахунковий рахунок 33213846700010, отримувач Петровський УК (місцевий бюджет)/Петровський район/код платежу 11011400, ОКПО 38034020, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мальцева Н.Г.