Рішення № 36740284, 21.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2809/13-ц Провадження № 22-ц/772/4/2014Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т.П.Категорія: 27 Доповідач: Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А.,суддів:Вавшка В.С., Колоса С.С. при секретаріБогацькій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,

за зустрічним позовом ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору недійсним,

за апеляційною скаргою ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2013 року,

у с т а н о в и л а :

в суд з позовом про примусове виконання обов'язку в натурі ОСОБА_6 звернувся до ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» 6 лютого 2013 року.

Зазначав, що 24 грудня 2012 року він та ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» уклали Договір банківського вкладу №158448. Згідно договору банк зобов'язався прийняти від позивача грошові кошти в сумі 200,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 29 грудня 2013 року, а ОСОБА_6, як споживач фінансової послуги, зобов'язувався внести готівкою на відкритий банком депозитний рахунок НОМЕР_1 грошові кошти. Позивач виконав свій обов'язок та вніс вказані грошові кошти на рахунок, що підтверджується квитанцією №3300 від 24 грудня 2012 року.

Вказав, що згідно з пунктом 1.4 Договору до 28 грудня 2013 року допускається внесення додаткових внесків (поповнення), тобто сума вкладу може бути збільшена. У відповідності із цим позивач вніс додатковий внесок до вкладу в розмірі 499 800,00 доларів США, що підтверджується квитанцією №3590 від 24 грудня 2012 року. Загальна сума вкладу за цим договором становить 500 000, 00 доларів США .

28 грудня 2012 року, відповідно до пункту 1.5 Договору, ОСОБА_6 звернувся про часткове зняття вкладу та конвертацію його у гривню з подальшим зарахуванням на депозитний рахунок та проведенням платежу з депозитного рахунку в загальному розмірі 4 015 000, 00 грн. Цей платіж не був виконаний, про що банк своїм листом № 286/14128 від 28 грудня 2012 року повідомив позивача з посиланням на збій роботи програмного забезпечення та гарантував перерахування коштів 3 січня 2013 року з початком роботи СЕБ. У подальшому це зобов'язання не було виконано.

Вказав, що на його запит про наявний залишок коштів йому надійшла відповідь листом №286/14131 від 10 січня 2013 року про те, що залишок на депозитному рахунку НОМЕР_1 становить 3 195 450,00 грн., що менше на 819 550, 00 грн. від суми, яка має знаходитись на рахунку. У зв'язку із цим 10 січня 2031 року він звернувся з заявою про видачу 3 195 450,00 грн., проте ці кошти йому не були видані.

Посилаючись на ці обставини та порушення відповідачем положення статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», положення частини 2 статті 1060 ЦК України та порушення відповідачем умов укладеного договору. позивач просив зобов'язати ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» виконати умови договору банківського вкладу (вклад «Ощадний») та повернути вклад у розмірі 4 015 000,00 грн. на підставі правил статей 525, 610, 1172, 1166 ЦК України.

До відкриття провадження у справі ОСОБА_6 подав 15 лютого 2013 року заяву про зміну предмету позову, де просив, за тих же обставин, стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 4 015 000,00 грн. посилаючись на заподіяння йому цих збитків відповідачем (а.с.16 том 1).

15 березня 2013 року ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» звернулось в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними, де зазначало, що вказані договори банківського вкладу (примірник наданого позивачем договору та примірник договору, який знаходився у банку) не підписані сторонами, а тому не відповідають вимогам закону та вважаються не укладеними. Посилаючись при цьому на положення статей 215, 203 ЦК України, частину 2 статті 207 цього Кодексу, просило визнати недійсними договори банківського вкладу від 24 грудня 2012 року №№158458 та 158448.

4 квітня 2013 року ОСОБА_6 подав заяву про зміну предмету позову, у якій посилався на ті ж обставини справи та додатково на те, що йому стало відомо про незаконні дії працівників банку внаслідок чого кошти на його депозитному рахунку відсутні. Посилаючись на це, просив стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 4 015 000,00 грн. оскільки банк, відповідно до пунктів 2.1.3 Договору зобов'язаний був зберегти вклад та відповідно до статті 1073 ЦК України зобов'язаний був зарахувати цю суму на рахунок клієнта. Просив також стягнути судовий збір 3441,00 грн. (а.с.61-62 том 1).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2013 року первісний позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_6 кошти в розмірі 500 000, 00 доларів США, що еквівалентно за курсом валют НБУ України 3 996 500 грн., а також судовий збір в розмірі 3441,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору банківського вкладу недійсним - відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким у позовних вимогах ОСОБА_6 відмовити, а зустрічний позов ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково виходячи із наступного.

Як вбачається із змісту позовної заяви ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», останній ставить питання про визнання недійсними договорів банківського вкладу через відсутність у них власноручних підписів вкладника та уповноваженої особи банку - начальником Вінницького відділення №3 ОСОБА_7, оскільки не підписані договори не відповідають встановленій законом письмовій формі договору, а тому в силу положень статті 215 ЦК України та частини 2 статті 207 цього Кодексу вказані договори слід визнати недійсними.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору банківського вкладу недійсним, суд правильно виходив із того, що за правилами частини 2 статті 1059 ЦК України у разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним і відповідно до положень частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а тому ураховуючи межі позовних вимог та право позивача обирати на свій розсуд спосіб захисту свого права, суд правильно відмовив у задоволенні цих позовних вимог ураховуючи встановлені судом обставини. Також правильно суд виходив, як це вбачається зі змісту судового рішення, із недоведеності позивачем тих обставин, на які він посилався у обґрунтування своїх вимог, зокрема із недоведеності, що договір банківського вкладу №158448 (вклад ощадний) не підписувався власноручно вкладником ОСОБА_6 та уповноваженою особою банку - начальником Вінницького відділення №3 ОСОБА_7

Останні обставини перевірені апеляційним судом, зокрема призначенням 16 липня 2013 року комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи, ураховуючи висновки якої встановлено наступне.

Вказаний договір банківського вкладу №158448 (вклад ощадний) від 24 грудня 2012 року, оригінал примірника якого надано апеляційному суду вкладником ОСОБА_6 (копія - а.с.3-5 том 1, оригінал - а.с. 92-94 том 3 ), підписаний начальником Вінницького відділення №3 ОСОБА_7, що підтверджується висновком експерта №1536/1537/13-21 від 7 листопада 2013 року ( пункт 5.1 висновку (а.с.174 том 3). Щодо підпису ОСОБА_6, то він підтверджує свій підпис на цьому договорі і сумнівів щодо цього у суду немає. При цьому, колегія суддів ураховує вказані вище висновки експерта з цього питання де експерт не може дати відповідь на поставлене судом питання (пункт 3 висновків експерта, а.с. 174 том 3) про те, чи належить підпис на договорі банківського вкладу №158448 від 24 грудня 2012 року ОСОБА_6 чи іншій особі.

Виходячи із зазначеного не можна визнати обґрунтованими і такими, що відповідають закону доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні судом зустрічних позовних вимог ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до ОСОБА_6, ОСОБА_7

Отже у цій частині рішення суду є законним і обґрунтованим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до положень статті 308 ЦПК України не може бути зміненим чи скасованим.

Разом із тим, рішення суду в частині позовних вимог про стягнення з ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_6 коштів у розмірі 500 000,00 доларів США (п'ятсот тисяч доларів США), що еквівалентно за курсом валют НБУ України 3 996 500 грн. та відповідно судового збору у розмірі 3441,00 грн., не можна визнати законним.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Рішення суду у зазначеній частині позовних вимог ОСОБА_6 таким визнати не можна, оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального і процесуального права при вирішенні вказаних вимог.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 24 грудня 2012 року ОСОБА_6 та ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» уклали Договір банківського вкладу №158448. Згідно договору банк зобов'язався прийняти від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 200,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 29 грудня 2013 року, а ОСОБА_6, як споживач фінансової послуги, зобов'язувався внести готівкою на відкритий банком депозитний рахунок НОМЕР_1 грошові кошти. Позивач виконав свій обов'язок та вніс вказані грошові кошти на рахунок, що підтверджується квитанцією №3300 від 24 грудня 2012 року.

Згідно з пунктом 1.4 Договору до 28 грудня 2013 року допускаються додаткові внески (поповнення), тобто сума вкладу може бути збільшена.

За умовами пункту 7.1 вказаного Договору будь-які зміни і доповнення до цього Договору можуть бути здійснені тільки за згодою сторін у письмовій формі і є невід'ємною частиною цього Договору.

Позивач ОСОБА_6 заявляючи свої вимоги вказує на те, що він у відповідності з пунктом 1.4 Договору вніс додатковий внесок до вкладу у розмірі 499 800,00 доларів США, що підтверджується квитанцією №3590 від 24 грудня 2012 року, а загальна сума вкладу за цим договором стала 500 000, 00 доларів США.

Проте, ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» заперечуючи вказані вимоги ОСОБА_6 зазначає, що письмового додаткового договору між сторонами про додатковий внесок 499 800,00 доларів США не укладалось, що відповідно до пункту 7.1 Договору є обов'язковим, зазначає, що додатковий внесок 499 800,00 доларів США на рахунок банку не надходив, вказана сума не обліковувалася на рахунку, а тому немає підстав для стягнення вказаної суми коштів на користь ОСОБА_6 в порядку виконання договору банківського вкладу №158448 від 24 грудня 2012 року.

Факт відсутності обліковування банком вказаної суми додаткового внеску 499 800,00 доларів США та той факт, що банк та ОСОБА_6 додаткового письмового договору про додатковий внесок та його розмір не укладали підтверджується наданими банком доказами та ОСОБА_6 не оспорюється.

Згідно з положенням частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 1 статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 516 (далі - Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У той же час, пункт 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року N 174 (далі - Інструкція) передбачає, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень статті 1059 ЦК України, пункту 1.4 Положення, пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті. Додержання письмової форми договору є обов'язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником.

Відповідно до частини 3 статті 1058 та частини 2 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

З урахуванням вищезазначених положень, відкриття відповідних рахунків та обліковування на них грошових коштів в національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Апеляційним судом встановлено, що додаткового письмового договору про внесення додаткового внеску за договором банківського вкладу № 158448 від 24 грудня 2012 року між банком та ОСОБА_6 не укладалось, що не заперечується сторонами у справі.

Кошти у сумі 499 800,00 доларів США у відповідному гривневому еквіваленті на рахунок ОСОБА_6 не надходили та не обліковувалися, що підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_6 з 24 грудня 2012 року по 17 червня 2013 року та довідкою банку №143 від 17 червня 2013 року, випискою по особовим рахункам по рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_6 з 24 грудня 2012 року по 21 червня 2013 року (а.с.48,49-50, 88-89 том 3).

Встановлено, що квитанція №3590 від 24 грудня 2012 року про внесення 499 800,00 доларів США (еквівалент у гривнях 3 994 901,40 грн.) завірена не печаткою ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» «Прибутково-видаткова каса №1» , а іншою печаткою, що підтверджується висновком експерта №1536/1537/13-21 від 7 листопада 2013 року ( пункт 6.1 висновку (а.с.174 том 3). Отже вказана квитанція не відповідає вимогам закону, оскільки не містить обов'язкових реквізитів визначених пунктом 2.9 Інструкції.

Апеляційним судом встановлено, що 19 лютого 2013 року Голова правління ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» подав заяву про вчинення злочину начальником Вінницького відділення №3 ОСОБА_7 яка зловживаючи службовим становищем та за попередньою змовою з іншими особами (всього 23 особи), зокрема з ОСОБА_6, шляхом подачі підроблених договорів та касових документів намагались заволодіти майном банку у особливо великих розмірах (а.с.98-100 том 3). Ця заява прийнята та відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України (а.с.71,72 том 3).

На день розгляду справи досудове розслідування за цією заявою не завершено.

Отже, виходячи із встановлених обставин, на підставі зазначених вище доказів у справі, доведено, що грошові кошти у сумі 499 800,00 доларів США банку - ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», не надходили. Додаткового договору на внесення вказаної суми коштів за укладеним договором банківського вкладу №158448 (вклад ощадний) від 24 грудня 2012 року не укладалось, а тому правових підстав для стягнення за договором банківського вкладу цієї суми коштів з банку на користь ОСОБА_6 не вбачається.

Наведені позивачем ОСОБА_6 у позовній заяві та його представників у судовому засіданні доводи про те, що внесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» додаткового внеску в розмірі 499 800,00 доларів США підтверджується ксерокопією листа банку №286/14131 від 10/01/13 р. (а.с.9) не можна прийняти до уваги у підтвердження обставин внесення цієї суми банку, оскільки такий лист не є належним та допустимим доказом обставин внесення додаткового внеску у вказаній сумі, які доводить позивач, ураховуючи встановлений законом порядок укладення такого договору, порядок внесення коштів та визначення належного доказу про це. Такий порядок та належні докази визначені вказаними вище Положенням та Інструкцією. Крім цього вказаний лист не проходив належну реєстрацію вихідної кореспонденції в банку, другий примірник відсутній, а тому, ураховуючи також і той факт, що відносно начальника відділення банку ОСОБА_7 зареєстроване кримінальне провадження та проводиться досудове слідство, вказану ксерокопію листа не можна визнати належним та допустимим доказом внесення коштів банку.

Колегія суддів дійшла до такого висновку ураховуючи також і неузгодженість показань свідків у справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також пояснень самого позивача ОСОБА_6 з фактичними встановленими апеляційним судом обставинами справи щодо внесення банку додаткового внеску урозмірі 499 800,00 доларів США.

Зокрема, не відповідають дійсності показання ОСОБА_8 та пояснення ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_6 був у відділенні банку разом із свідком ОСОБА_8, який 24 грудня 2021 року вносив в касу 499 800,00 доларів США в інтересах ОСОБА_6 за договором банківського вкладу, а також, що останній в цей час перебував в кабінеті начальника відділення банку ОСОБА_7, а після внесення коштів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 разом покинули приміщення відділення банку. Ці показання та пояснення спростовуються оглянутим у судовому засіданні відеозаписом камери спостереження Вінницького відділення банку №3 за 24 грудня 2012 року де ОСОБА_6 в указаний свідком період часу не заходив до приміщення цього відділення банку.

Всі вказані вище докази у сукупності дають підстави апеляційному суду для висновку, що ОСОБА_6 не доведено внесення банку 24 грудня 2012 року грошової суми у розмірі 499 800,00 доларів США.

Суду першої інстанції слід було урахувати при вирішенні справи положення статей 57, 58, 59 ЦПК України, а також положення статті 60 цього Кодексу про обов'язок сторони у справі доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, а також, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції при вирішенні цих позовних вимог не урахував вказаних обставин, дійшов помилкового висновку про доведення позивачем належними та допустимими доказами факту внесення грошових коштів у сумі 499 800,00 доларів США, як поповнення депозитного рахунку за договором банківського вкладу №158448 від 24 грудня 2012 року чим допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, а також суд допустив неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, що відповідно до положень пунктів 3,4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині вимог.

Щодо вимог про стягнення 200,00 доларів США за договором банківського вкладу № 158448 (вклад «Ощадний) від 24 грудня 2012 року укладеним між ОСОБА_6 та ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», то такі вимоги підлягають задоволенню через наступне.

Встановлено, що за договором банківського вкладу № 158448 (вклад «Ощадний) від 24 грудня 2012 року ОСОБА_6 вніс банкові на виконання цього договору 200,00 доларів США, що становили у еквіваленті до гривні 1598 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією №3300 від 24 грудня 2012 року.

Вказані кошти обліковані банком у відповідності до вимог закону та ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» не оспорює цього факту, а тому вказана сума 200,00 доларів США, у відповідному гривневому еквіваленті (на час вирішення судом першої інстанції справи 1 долар США - 7,993 грн. по курсу валют встановленому НБУ) 1598 грн. 06 коп., підлягає стягненню з банку на користь ОСОБА_6 у відповідності до укладеного Договору.

Виходячи із меж заявлених позивачем ОСОБА_6 позовних вимог питання про стягнення відсотків за цим вкладом судом не вирішується.

Отже, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволених вимог про стягнення з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_6 коштів у розмірі 500 000,00 доларів США, що еквівалентно за курсом валют НБУ України 3 996 500 грн., а також судового збору у розмірі 3441,00 грн. з ухваленням нового рішення в цій частині про часткове задоволення цих вимог, а саме в частині про стягнення 200,00 доларів США за договором банківського вкладу № 158448 (вклад «Ощадний) від 24 грудня 2012 року.

У решті рішення суду підлягає залишенню без змін, як таке, що є по суті правильним та ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2013 року цій справі скасувати в частині задоволених вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_6 кошти в розмірі 500 000,00 доларів США (п'ятсот тисяч доларів США), що еквівалентно за курсом валют НБУ України 3 996 500 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот) грн., а також судовий збір в розмірі 3441,00 грн. та в цій частині ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_6 200,00 (двісті) доларів США, що еквівалентно 1598 (тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 06 коп. за курсом НБУ України станом на 20 травня 2013 року, за договором банківського вкладу №158448 від 24 грудня 2012 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_6.

У решті позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

У решті рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ В.С. Вавшко

/підпис/ С.С. Колос

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук