Вирок № 36738999, 16.12.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/561/2013 справа № 200/17400/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року грудня 16 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Коляда В. В.,

з участю: прокурора Калугіна Є. П.,

у підготовчому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013040640006868, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Дніпропетровську, українця за національністю, з середньою освітою, не одруженого, який не працює, постійно проживає на АДРЕСА_1, раніше чотири рази судимого, останній раз 16.07.2013 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263 КК України до одного року позбавлення волі, від відбування якого згідно з ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком в один рік, -

у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи не погашену і не зняту у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, в період іспитового строку вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів з наступних обставин.

У м. Дніпропетровську 25 вересня 2013 року близько 12 годин в парку ім. Богдана Хмельницького з метою задоволення особистих потреб, тобто без мети збуту, у невстановленої особи, ОСОБА_1, сплативши готівкою 100 гривень, умисно купив, чим незаконно придбав, у медичному шприці світло коричневу рідину об'ємом 2,0 мл, що містить у перерахунку на суху речовину 0,0633 г особливо небезпечного наркотичного засобу «опія ацетильованого», який без мети збуту умисно незаконно став зберігати з собою, пересуваючись містом, що на шляху його слідування того ж дня біля будинку на вулиці Артема, 103, близько 17 год. 55 хв. виявила і присікла міліція під час його особистого огляду.

Під час досудового розслідування прокурором досягнуто угоди з обвинувачуваним про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, та погодився на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді одного року позбавлення волі. Також угода містить домовленості щодо співпраці обвинуваченого з правоохоронними органами у розкритті кримінальних правопорушень. Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченим зобов'язань, які він, очевидно, не мав би можливості виконати.

Сторони обвинувачення і захисту скріпили своїми підписами угоду 18 листопада 2013 року в приміщенні прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська, підтверджуючи свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Обвинувачений письмово відмовився від свого права на допит свідків обвинувачення, від права на виклик свідків і подання доказів, що могли б свідчити на його користь, а також від права вимагати від прокурора доведення під час судового розгляду кожної обставини злочину, поставленої йому за вину, про що власноруч розписався в цій угоді. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачуваний в судовому засіданні пояснив суду, що угоду він уклав добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджував, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавала і нині таких не має. Клопотань про виклик для допиту осіб з приводу жорстокого чи нелюдського поводження, тощо, яке б порушило його свободу від самовикриття, не заявив. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким розумним сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Як вбачається з переданих до суду документів, на підставі яких укладена угода, фактичні дані догляду за протоколом від 25.09.2013 (т. 1 а.с. 3-4) підтверджують виявлення у пійманого «на гарячому» ОСОБА_1 серед особистих речей в поліетиленовому пакеті медичного шприцу з коричневою рідиною, до вмісту якої, за висновком експерта № 70/10/2683 від 31.10.2013 (т. 1 а.с. 18-20), якого він дійшов за підсумками описаного ним хімічного дослідження, належить особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований».

Добуті об'єктивні відомості про предмет злочину у своїй сукупності з відомостями про обстановку його виявлення прямо викривають ОСОБА_1 у причетності до незаконного придбання і зберігання наркотичного засобу, виключаючи будь-які сумніви в істинності та в добровільності його зізнання, яке відповідно до ст. 18 і ч. 2 ст.95 КПК України може бути покладене в основу його обвинувачення як вільне самовикриття.

Суд, оцінивши всі обставини справи, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про достатність належних і допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєному.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у незаконному придбанні і зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, правильно сторонами угоди кваліфіковані злочином середньої тяжкості за ч. 1 ст. 309 КК України, яким шкоди завдано лише суспільним інтересам, і щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого з'ясовано, що ОСОБА_1, який своїми щирими показаннями активно сприяв проведенню кримінального провадження стосовно нього та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого ним злочину, за місцем проживання має задовільну характеристику, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відомості про паразитичний спосіб життя обвинуваченого, про його аморальну поведінку у побуті відсутні, а так само він не був замічений у дебошах, у порушеннях громадського спокою в інших формах.

Таким чином, прокурор при укладенні угоди та при узгодженні покарання врахував характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які б тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

Розв'язуючи питання про вид і міру покарання одночасно із затвердженням угоди про визнання винуватості, суд, керуючись правосвідомістю, з урахуванням ступеня тяжкості злочину та відомостей про особу винної в силу ч. 5 ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання, узгоджене сторонами угоди. На виконання ст. 71 КК України, оскільки даний злочин вчинений в період іспитового строку, призначивши основне покарання, за стійким внутрішнім переконанням суд вважає достатнім визначити остаточну міру покарання шляхом часткового приєднання невідбутого покарання, що буде достатнім для досягнення цілей покарання за ст. 50 цього Кодексу.

Витрати на проведення експертизи згідно з ст. 124 КПК України належить покласти на обвинуваченого. З метою забезпечення належної поведінки для запобіганням процесуальним ризикам відповідно до ст. 177 КПК України належить продовжити згідно з ч. 6 ст. 194 цього Кодексу застосовувати до підсудної запобіжний захід, обраний за ст. 179 КПК України під час досудового розслідування, що відповідно до ст. 132 КПК України має визнаватися виправданим.

Керуючись ст.ст. 5, 368, 475 КПК України, -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену прокурором 18 листопада 2013 року угоду з ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 1 ст. 309 КК України під страхом скасування цього вироку протягом п'яти років давності притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням судового розгляду в загальному порядку на випадок невиконання умов угоди.

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені злочину за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням узгодженого покарання у виді позбавлення волі строком в один рік, до яких на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2013 року і за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком в один рік один місяць.

Речові докази:

пластиковий медичний шприц з рідиною коричневого кольору в кількості 1,1426 г, переданий до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за квитанцією № 002812, - знищити;

протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

Процесуальні витрати віднести на рахунок обвинуваченої, і стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок 31250272210050, відкритий НДЕК Центром при ГУМВС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25575055) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), 391 гривень 12 копійок з призначенням платежу: «за послуги НДЕКЦ, висновок експерта № 70/10/2683 від 31.10.2013».

Особисте зобов'язання ОСОБА_1 продовжити виконувати в обсязі покладених на нього обов'язків слідчим суддею до набрання вироком законної сили, залишивши застосований запобіжний захід без змін під контролем прокурора за його здійсненням.

Вирок набирає законної сили із плином 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, протягом яких підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Головуючий