Постанова № 36723024, 21.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. Справа № 920/588/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Шевцові Є.О.

за участю представників:

позивача - Говенько Ю.В. (дов. б/н від 28.04.2012 р.)

відповідача - Алфімов В.В. (дов. б/н від 08.05.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3566С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року

за позовом Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради", м. Ромни, Сумська область

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Астарта", м. Ромни, Сумська область

про стягнення 70662,62 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, КП "Ромникомунтепло", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому після уточнень просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 79472,07 грн. (з них: 72431,40 грн. боргу, 4568,57 грн. пені, 282,83 грн. інфляційних збитків, 2189,27 грн. 3% річних), яка виникла станом на 19.04.2013 р. на підставі договору про виробництво та постачання теплової енергії №229 від 15.10.2006 р, а також 1720,50 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року по справі №920/588/13 (суддя Лущик М.С.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити; судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення, заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2006 р. між КП "Ромникомунтепло" (постачальник) та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Астарта" (споживач) укладено договір на виробництво та постачання теплової енергії №229 (т.1 а.с.7), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується виробляти та постачати споживач теплову енергію для опалення приміщення, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі згідно умов даного договору проводити розрахунки за вироблену та поставлену теплову енергію.

Об'єктом постачання теплової енергії за договором є приміщення площею 245,3 кв. м в житловому будинку № 8 по вул. Леніна (нині Соборна) в м. Ромни, що належить ПП "ВКП "Астарта" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.12.2004 р. (т.1 а.с.11).

У зв'язку зі зміною розміру площі нежитлового приміщення споживача сторонами 20.03.2012 р. укладено додаткову угоду до договору №229 від 15.10.2006 р., якою додаток до договору "Орієнтовний розрахунок вартості теплової енергії" викладено в новій редакції (т.1 а.с.14).

Розділом другим договору врегульовано, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Вид оплати - авансова. Платежі вносяться не пізніше 10 (десятого) числа за кожний місяць.

Позивач за договором №229 свої зобов'язання виконав в повному обсязі, однак відповідач в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив за спожиту протягом лютого 2011 року - квітня 2013 року теплову енергію, внаслідок чого станом на 19.04.2013 р. виникла заборгованість в розмірі 72431,40 грн.

Відповідач заборгованість за поставлену теплову енергію не сплатив, що стало підставою для звернення КП "Ромникомунтепло" до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ПП "ВКП "Астарта" заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 72431,40 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 2189,27 грн., пеню у розмірі 4568,57 грн. та інфляційні втрати у розмірі 282,83 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд виходив з того, що у позивача відсутні фактичні та правові підстави для стягнення з відповідача боргу за послуги з теплопостачання, оскільки позиваяіч не довів факт надання послуг відповідачу.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2011 р. відповідач звернувся до позивача із заявою № 2 від 09.02.2011 р. про відмову від послуг з постачання теплової енергії для опалення приміщення (т.1 а.с.80) та заявою № 1 від 09.02.2011 р. (т.1 а.с.117) Роменському міському голові для фіксування факту самовільного відключення відповідача від мережі централізованого теплопостачання.

Рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 16.02.2011 р. за № 45 ПП "ВКП "Астарта" надано дозвіл на відключення належного йому приміщення в житловому будинку № 8 по вул. Соборна від мереж централізованою опалення і гарячого водопостачання та влаштування індивідуального опалення. Зазначене рішення постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2011 р. по справі №2-а-3950/2011, яка не була оскаржена і набрала законної сили 11.01.2012 р., визнано протиправним та скасовано, оскільки діючим законодавством України від мереж централізованого опалення може бути відключений тільки окремий житловий будинок (будинки), відключення окремих приміщень житлових будинків - не передбачено.

Згідно пп. 24-25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 р., споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення. При цьому, відключення споживача від мереж централізованого опалення здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Наказом №4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 22.11.2005 р. затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (зі змінами), який визначає певну процедуру, яку мають пройти споживачі для відключення від мереж централізованого опалення житлового будинку.

Пункт 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. передбачає, що, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що ПП "ВКП "Астарта" здійснило самовільне відключення від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання з порушенням вимог чинного законодавства щодо відмови від отримання послуг з централізованого опалення, а саме: відповідачем не дотримано порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; не дотримано процедуру, яку мають пройти споживачі для відключення від мереж централізованого опалення житлового будинку.

Відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції щодо неотримання послуг надані: акт від 15.02.2011 р. та витяг з протоколу №38 від 22.09.2011 р. Аналіз цих документів свідчить про наступне.

Зі змісту акту від 15.02.2011 р. не можливо встановити дату відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення, відсутні відомості щодо правомірності створення зазначеної комісії та повноважень її членів, форма акту не відповідає вимогам Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж: централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання щодо оформлення відповідного акту.

Зі змісту протоколу №38 від 22.09.2011 р. вбачається, що рішенням постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ІДО і ГВП надано дозвіл ПП "ВКП "Астарта" на відключення приміщення за адресою м. Ромни, вул. Соборна, 8 від мереж централізованого опалення. Однак, з даного документу не можливо встановити факт здійснення відключення, його правомірність, припинення надання послуг постачальником за договором №229 тощо.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем в дотримання вимог чинного законодавства отримані технічні умов від позивача, виготовлений та узгоджений проект на відключення, оформлений акт відключення та розглянутий на засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії.

Враховуючи наведене, господарський суд, прийнявши в якості належних доказів в підтвердження дотримання відповідачем вимог Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, акт від 15.02.2011 р., витяг з протоколу №38 від 22.09.2011 р., дійшов неправомірного висновку, що КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради послуги з постачання теплової енергії для опалення приміщення з лютого 2011 року і по квітень 2013 року не надавались.

Посилання суду першої інстанції на висновок судової будівельно-технічної експертизи № 753 від 13.09.2013 р., як на доказ в підтвердження того, що своїми діями відповідач не порушував права позивача, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Вказаним висновком питання щодо дати відключення відповідача від мереж централізованого теплопостачання вирішено у вигляді припущення, що не може вважатись встановленням факту.

Колегією суддів встановлено, що дата зазначена у висновку - 22.09.2010 р., як дата відключення відповідача від мереж централізованого теплопостачання, не може вважатись такою, оскільки з листа ПП "ВКП "Астарта" №15 від 22.09.2010 р. в належному відповідачу приміщенні проводились лише профілактичні роботи по прочистці опалювальних радіаторів у приміщенні, а не саме відключення приміщення від мереж централізованого опалення (т.1 а.с.48).

Судова будівельно-технічна експертиза проводилася не в опалювальний сезон, тому висновки експерта про те, що автономне опалення приміщення відповідача електроприладами забезпечує належний тепловий баланс у приміщенні протягом всього року, а особливо в зимовий період, що теплоізоляція транзитних трубопроводів виключає втрати теплоносія в приміщенні відповідача, не можна вважати беззаперечними, оскільки зазначені факти неможливо перевірити в міжопалювальний період. Експерт, роблячи висновок, враховував фактичний стан речей, що існував на момент проведення експертизи - 19.09.2013 р., а не на лютий 2011 р. - квітень 2013 р.

Крім того, договір на виробництво та постачання теплової енергії № 229 від 15.10.2006 р. в судовому порядку недійсним не визнавався, не розірваний, на момент розгляду справи є діючим.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Самовільне, всупереч існуючим правилам і вимогам, відключення від мереж теплопостачання не є правовою підставою для припинення нарахування плати за надані послуги, а неспоживання відповідачем теплової енергії через непридатність системи опалення не є підставою для несплати виставлених рахунків.

Враховуючи наведене, а також відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за договором № 229 від 15.10.2006 р., позовні вимоги в частині стягнення 72431,40 грн. основного боргу за постачання теплової енергії є законними та обґрунтованими, тому визнаються колегією суддів такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу Україна, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів вважає, що позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги частині їх стягнення є законними та обґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 2189,27 грн., пені у розмірі 4568,57 грн. та інфляційних втрат у розмірі 282,83 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року по справі №920/588/13 прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача задоволенню.

Керуючись статтями 80, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року по справі №920/588/13 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Астарта" (юридична адреса: 42000, Сумська область, м. Ромни, 1 пров. Свободи, 3, кв. 5; фактична адреса: 42000, Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 67, код ЄДРПОУ 21113599) на користь Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради" (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Коржівська, 90, р/р 260353106796 в ТВБВ №10018/0121 філії Сумського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 337568, код ЄДРПОУ 33219263) заборгованість за послуги теплопостачання: 72431,40 грн., 4568,57 грн. пені, 282,83 грн. інфляційних збитків, 2189,27 грн. 3% річних та 2580,75 грн. судового збору за подачу позову та апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повна постанова складена 21.01.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.