Ухвала суду № 36706090, 16.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року м. Київ К/9991/72736/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Дочірня компанія "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а в справі прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року, адміністративний позов по справі №2а-15712/11/2670 про стягнення позивачем за рахунок активів ДК «Укргазвидобування»HAK «Нафтогаз України» податкового боргу у розмірі 5 368 891,97 грн. - задоволено.

26 квітня 2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва по даній справі був виданий виконавчий лист, який на підставі заяви позивача був направлений для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, а 15 травня 2012 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-15712/11/2670 від 26.04.2012 року було відкрито на підставі постанови державного виконавця.

23 травня 2012 року постановою державного виконавця № ВП 32511568 вказане виконавче провадження зупинено відповідно до п.15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, що, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" внесені до реєстру підприємств ПЕК.

Пунктом 15 ст.34 та ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства (боржника) паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до закінчення дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

У відповідності до положень статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; 6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію". Розрахункова дата - дата, на яку кожним з учасників розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованостей для погашення шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2007 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Таким чином, обов'язковому зупиненню підлягає виконавче провадження, де боржником є підприємство паливно-енергетичного комплексу згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", заборгованість якого виникла до 01.01.2007 року у зв'язку з несплатою коштів за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена, або є податковим боргом або є внеском до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України або передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії, або підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Судами встановлено, що заборгованість ДК «Укразавидобування» HAK «Нафтогаз України» виникла у 2011 році та складала собою заборгованість підприємства по податку на прибуток приватних підприємств за 1-3 квартали 2011 року.

Враховуючи вказане та з урахуванням того, що заборгованість у боржника виникла після 01 січня 2007 року (розрахункової дати), а тому підлягає стягненню у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та стягнення її не може бути зупинено.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві неправомірно виніс постанову про зупинення виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухваленні з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: