Ухвала суду № 36705002, 19.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. справа № 2а-3752/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Щербака А.А. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Цьоки І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2009 р.

у справі № 2а-3752/09/0870

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запорізьке облплемпідприємство"

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя третя особа : Державна фінансова інспекція у Запорізькій області

про: скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ

Відкрите акціонерне товариство «Запорізьке облплемпідприємство» (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі відповідач) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2009 р. №0000422307/0.Третьої особою у справі визначено Головне Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області.

Постановю Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2009 р. адміністративний позов задоволено. Рішення суду обґрунтовано тим, що факт правопорушення відповідачем не доведено, застосовуючи штрафні ( фінансові) санкції, відповідач не врахував вимоги ст..250 ГК. Крім того, рішення не можна визнати обгрунтованим, оскільки у спірному Рішенні про застосуванні штрафних фінансових санкцій відсутнє посилання на пункт законодавчого акта, який, згідно пояснень відповідача та третьої особи, є підставою для застосування та визначення штрафних санкцій.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права , невідповідність рішення суду обставинам справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2009 р.

У апеляційній скарзі відповідач вказує, що факт порушення позивачем норм законодавства, що регулює обіг готівки, підтверджено матеріалами справи. Що стосується норм ст..250ГК, то вони не поширюються на правовідносини за участі органів державної податкової служби.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких зазначає, що порушень законодавства у сфері обігу готівки підприємством допущено не було, оскільки операції з передачі та прийняття коштів до каси підприємства не здійснювались. Посилання на квитанції до прибуткових касових ордерів, які виявлено під час перевірки іншого суб'єкта господарювання, та які не містять номеру, є безпідставними оскільки згідно п. 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, визначена квитанція є відривною частиною прибуткового касового ордера, тобто не може бути первинним бухгалтерським документом у розумінні Положення №637 від 15.12.2004 року та наказу Мінстату України N 51 від 15.02.96 року, на підтвердження факту здійснення позивачем відповідної розрахункової операції за готівку в валюті України; Позивач також вказує, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя пропущено строк застосування фінансових санкцій, визначений ст. 250 Господарського кодексу України. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Під час судового розгляду судом здійснено процесуальну заміну третьої особи, оскільки функції ліквідованих органів контрольно-ревізійної служби передано до органів Державної фінансової служби України. Третьою особою у справі визначено Державну фінансову інспекцію у Запорізькій області.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечив, просив залишити рішення суду без змін.

Представники інших учасників до суду не прибули, про день слухання справи відповідач та третя особа були повідомлені належним чином.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Судом встановлено, що Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2009р. №0000422307/0 прийнято відповідачем на підставі Акта перевірки №005/0007-0030/2307-00699224 від 14.04.2009-27.05.2009р., який складено Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області. Відповідно до змісту спірного Рішення, підставою для застосування штрафної санкції та визначенню її розміру є ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 N 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» .

Згідно змісту Акту КРУ №005/0007, висновок про порушення касової дисципліни здійснено на підставі зустрічної звірки між ПП ОСОБА_1та Позивачем за період з 01.04.2007р. по 01.03.2009р. (ст.13 Акта №005/0007).

Як доказ порушення касової дисципліни в Акті №005/00007 зазначаються квитанції до касових ордерів, надані під час перевірки ПП ОСОБА_1, які містять відмінності від касових документів ВАТ «Облплемпідприємство».

Згідно пояснень ДПІ у Комунарському районі та Головного КРУ в Запорізькій області, порушення касової дисципліни встановлено на підставі висновків про те, що позивач не оприбуткував кошти, отримані від ПП ОСОБА_1 у 2007-2008 роках, про передачу яких свідчать наявні у названого підпрємця копії корінців до прибуткових ордерів, які містять печатку ВАТ «Запорізьке Облплемпідприємство» та підписи головного бухгалтера.

Однак, документальних доказів фактичного існування зазначених корінців прибуткових ордерів, та дійсність на них підписів посадових осіб і печатки позивача та фактичного надходження коштів до каси підприємства не надано.

При цьому слід зазначити, що надані копії корінців прибуткових ордерів за 2007р., збігаються з датами або сумами та підставами сплати трьох прибуткових касових ордерів, по яким оприбутковані кошти ВАТ «Запорізьке облплемпідприємство», корінці яких відсутні у ПП ОСОБА_1

Надані копії корінців прибуткових ордерів за 2008 рік не містять номера, від однієї дати (26.06.2008р.) і відповідають сумам, раніше сплаченим приватним підприємцем через установу банку в рахунок платежів за електроенергію та оренду. Наприклад, банківські квитанції від 29.05.2008р. на суму 1811,02 грн. та від 20.06.2008р. на суму 1589,52 грн.

Надані копії корінців прибуткових ордерів не містять штампу або надпису «Оплачено».

Згідно змісту Акту перевірки, гол.бухгалтером позивача надано пояснення, що ПП ОСОБА_1 з травня 2008 року не сплачував кошти до каси ВАТ «Запорізьке облплемпідприємство», всі платежі здійснював через установу банку.

Досліджуючи питання фактичної наявності порушення касової дисципліни, за яке передбачена відповідальність згідно Указу Президента України №436, слід зазначити, що згідно ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи з зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що відповідач не довів як факту правопорушення, так і суму коштів, що, на думку осіб, які проводили перевірку, не була оприбуткована позивачем.

Крім того, слід зазначити наступне.

Статтею 2 Указу Президента України 12.06.95 N 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Відповідно до Порядку надсилання органами державної податкової служби України податкових повідомлень, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 (зі змінами та доповненнями, за текстом Порядок № 253), у разі виявлення порушень, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, орган державної податкової служби відповідно до вимог нормативно-правових актів, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, приймає та надсилає суб'єкту господарювання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що складається за формою (форма «С») згідно з додатком 8.

Затверджена форма Рішення містить вимогу про зазначення в ній пункту та статті Законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних санкцій та визначення їх розміру.

У спірному Рішенні про застосуванні штрафних фінансових санкцій відсутнє посилання на пункт законодавчого акта, який є підставою для застосування та визначення штрафних санкцій.

Відповідно до змісту спірного Рішення, підставою для застосування штрафної санкції та визначення її розміру є абз.4 ст. 1 Указу, згідно якого застосовуються штрафні санкції: за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

Однак, наявність такого виду порушення спростовується як матеріалами справи, так і поясненнями сторін та третьої особи.

Згідно пояснення ДПІ у Комунарському районі, штрафні санкції фактично застосовано за порушення абз.3 ст.1 Указу Президента України №436, а саме за не оприбуткування або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки.

Крім того, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. N 436, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним із видів яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, штрафні санкції застосовано відповідачем з порушенням норм ст..250 ГК. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про протиправність та необґрунтованість рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2009 р. №0000422307/0.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя слід залишити без задовлення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2009 р.- без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства, суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задовлення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2009 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

( Рішення суду виготовлено у повному обсязі 12.12.2013р.)

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: В.В. Мельник