Рішення № 3668658, 13.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2009

Справа №2-27/1431-2009

За позовом Військової частини А 1514 (Євпаторійський Центральний дитячий клінічний санаторій МО України), м. Євпаторія, вул.. Дуванівська, 21

До відповідача Комунального підприємства "Житловик-2", м. Євпаторія, вул.. Перекопська, 8

Треті особи 1) Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради (м. Євпаторія, вул.. Леніна, 2);

2) ОП "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (м. Євпаторія, вул.. Лінійна, 10).

Про визнання недійсним договору

Суддя Воронцова Н.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Коваленко І.А. – ю/к, дов. № 335 від 24.02.09р.

Від відповідача – Москаленко С.В. – ю/к, дов. б/н від 02.02.09р.

Від третьої особи № 1 – Кобякова Л. Б., дор. у справі.

Від третьої особи № 2 - Пан А. – Р. Е., дор. у справі.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд визнати недійсним договір від 30.10.1006р. № 294 на відпуск теплової енергії та гарячого водопостачання, укладений між Військовою частиною А 1514 (ЄЦДКС МО України) та КП «Житловик-2», також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано, що виконання забовязань за договором від 30.10.1006р. № 294 не відповідає вимогам нормативно – правових актів України та здійснюється позивачем без отримання відповідної ліцензії, тобто з порушенням спеціальної правосуб’єктності, тому спірний договір повинен бути визнаний недійсним. У випадку і подальшого здійснення теплопостачання без відповідної ліцензії, до позивача з боку уповноважених органів можуть бути застосовані адміністративні санкції за порушення норм чинного законодавства України ( відсутність ліцензії ), а також нецільове використання коштів Держбюджету, зумовлене витратами на постачання теплової енергії. Вказані обставини є підставами для визнання спірного договору недійсним на підставі ст.. ст.. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач заявою від 12.05.2009 р. повідомив суд про те, що позовні вимоги не визнає та просить суд справу розглянути за відсутністю свого представника.

Третя особа №1 у поясненнях по справі від 12.05.2009 р. повідомила про те, що позивачем не представлено належних і допустимих доказів суттєвої зміни обставин у відповідності до ст.. 652 ЦК України. За думкою третьої особи №1 викладені у позовної заяві обставини не можуть слугувати підставою для визнання договору недійсним у відповідності до ст.. ст.. 203, 215 ЦК України.

Третя особа №2 по справі клопотанням від 12.05.2009 р. просила суд відкласти розгляд справи в зв’язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

В зв’язку з вказаним, судом в судовому засіданні, що відбулося 12.05.2009 р., було оголошено перерву до 13.05.2009 р. на 10 г. 15 хв. Після перерви судове засідання продовжено, представники відповідача і третьої особи №1 не з’явилися, представники позивача і третьої особи №2 ті самі.

Третя особа №2 у поясненнях по справі повідомила про те, що вважає доводи позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

30.10.2006 р. між Військовою частиною А 1514 (Постачальник) та Комунальним підприємством “Житловик-2” був укладений договір № 294 на відпуск теплової енергії та гарячого водопостачання .

Згідно з пунктом 1 Договору Постачальник бере на себе зобов’язання забезпечувати Споживача тепловою енергією у вигляді теплоносія та гарячої води в договірних об’ємах, а Споживач зобов’язується оплачувати отриману теплову енергію в об’ємах, визначених дійсним договором та згідно встановлених тарифів в терміни, передбачені дійсним договором. При цьому об’єктом теплопостачання і водопостачання було визначено житловий будинок №3 по вул.. Белінського і житловий будинок №1 по вул.. Пушкіна, 1 в м. Євпаторія.

Відповідно до пункту 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій кошті згідно встановленим Постачальником тарифам в залежності від груп споживачів в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим. (пункт 6.1)

Строк договору встановлений розділом 10 Договору та становить з 01.11.2006 р. по 01.01.2011 р. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття рішення господарським судом, ліквідації сторін.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 27.09.2002 р. №440 було визначено виконавцем послуг з теплопостачання і горячої воді Євпаторійське орендне підприємство «Євпаторіятеплокомуненерго» і ніші організації, що мають на балансі джерела теплопостачання для жилих домів. Доручено ОП «Євпаторіятеплокомуненерго» і балансоутримувачам джерел тепла укласти договори з квартиронаймачами і власниками квартир на надання послуг по теплу і горячої воді.

Однак в подальшому рішенням ГС АР Крим від 13.02.- 06.03.2003 р. по справі №2-5/1800- 2003 вищевказане рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 27.09.2002 р. №440 було визнане недійсним.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2003 р. вищевказане рішення ГС АР Крим від 13.02.- 06.03.2003 р. по справі №2-5/1800- 2003 було залишено без змін, а, таким чином, вступило в законну силу.

В зв’язку з вказаним, рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 31.10.2003 р. №561 було визначено виконавцем послуг по теплопостачанню і горячої воді Євпаторійську Філію ОП «Кримтеплокомуненерго» у відношенні фонду, що належить до територіальної громаді м. Євпаторія, а рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 27.09.2002 р. №440 було скасовано.

Відповідно до п. 73 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підлягає ліцензуванню також і виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії

Відповідно до Постанов КМУ від 297 від 27.02.2007 р. «Про внесення змін до деяких постанов КМУ», №955 від 10.07.2006 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання горячої води», для відшкодування витрат на виробництво теплової енергії виробнику необхідно мати висновок Державної інспекції з контролю за цінами про економічну обґрунтованість планових витрат на надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання. Для отримання вказаного висновку в порядку, встановленому наказом Міністерства економіки України від 07.03.2007 р. №67, разом з іншими документами позивачу необхідно було надати ліцензію на здійснення такого виду діяльності.

Однак Державна інспекція з контролю за цінами АР Крим листом від 30.01.2008 р. №01/06-13/268 відмовила позивачу у наданні вищевказаного висновку, обґрунтовуючи свою відповідь тим, що позивачу необхідно отримати ліцензію.

Відповідно до ст.. 23 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. №2633 господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.

У позивача вищевказана ліцензія відсутня і на день розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до ст.. 49 ГПК України покласти на відповідача.

З обліком викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 30.10.1006р. № 294 на відпуск теплової енергії та гарячого водопостачання, укладений між Військовою частиною А 1514 (ЄЦДКС МО України) та КП «Житловик-2».

3. Стягнути з комунального підприємства "Житловик-2", м. Євпаторія, вул.. Перекопська, 8, ( ідентифікаційний код 32518945, банківські реквізити не відомі ) на користь Військової частини А 1514 (Євпаторійський Центральний дитячий клінічний санаторій МО України), м. Євпаторія, вул.. Дуванівська, 21, ( ідентифікаційний код 08451038, банківські реквізити не відомі ) державне мито у розмірі 85 грн. і витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.