Постанова № 36682860, 15.01.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 січня 2014 року

10 год. 15 хв.

Справа № 808/9942/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Ініної І.М., представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логіка» про стягнення коштів з рахунків платника податків.

19 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логіка» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логіка» (код ЄДРПОУ 33869210) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 3317 грн. 51 коп. (код платежу 13050200 на р/р №33216812700006) та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 861 грн. 95 коп. (код платежу 11021000 на р/р №31117009700006).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем в повному обсязі сум податкових зобов’язань, які були визначені ним в поданих до контролюючого органу податкових деклараціях, та визначених податковими повідомленнями-рішеннями. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 23.12.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.01.2014.

15.01.2014 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, та заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання також не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав до суду будь-яких заяв, клопотань чи письмових заперечень на адміністративний позов.

Керуючись частиною 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, обсяг та зміст яких достатній для прийняття рішення у справі.

На підставі частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логіка», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати орендної плати за землю у розмірі 3317 грн. 51 коп., та зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 861 грн. 95 коп.

Податковий борг зі сплати орендної плати за землю виник на підставі поданої платником податків до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю (земельних податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 02.02.2011 (а.с. 12, 43). В рядку 13 податкової декларації платником податків визначено суму нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік в розмірі 3299 грн. 05 коп., зі сплатою щомісячного платежу в розмірі 274 грн. 91 коп. (останній місця звітного періоду – 275 грн. 06 коп.).

Ні підставі податкового повідомлення-рішення від 28.03.2011 №0001741501/0 (а.с. 20) платнику податків визначено суму штрафу в розмірі 20% від узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем: орендна плата за землю юридичних осіб, сплаченої із затримкою, в розмірі 18 грн. 44 коп.

За приписами пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 285.1 статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що платником податків своєчасно не сплачені суми податкових зобов’язань, визначені в податковій декларації, а відтак сума податкового боргу з плати за землю (земельних податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) становить: 274 грн. 91 коп. (щомісячна плата згідно декларації) х 11 місяців = 3024 грн. 01 коп. + 275 грн. 06 коп. (сума податку за останній місяць звітного періоду) = 3299 грн. 07 коп. + 18 грн. 44 коп. (сума штрафу згідно податкового повідомлення-рішення) = 3317 грн. 51 коп.

Податковий борг зі сплати податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 03.12.2012 №0021311501 (а.с. 24), яким збільшено суму грошового зобов’язання на 170 грн. 00 коп. (за штрафними (фінансовими) санкціями); від 09.08.2012 №0017441501 (а.с. 31), яким збільшено суму грошового зобов’язання на 340 грн. 00 коп. (за штрафними (фінансовими) санкціями); від 16.08.2011 №0007671501 (а.с. 15), яким визначено суму штрафу в розмірі 1677 грн. 32 коп.

З розрахунку заборгованості зі сплати податку на прибуток приватних підприємств вбачається, що сума недоїмки станом на 31.12.2011 становить 351 грн. 95 коп.; 26.09.2012 збільшено суму боргу згідно податкового повідомлення-рішення від 09.08.2012 на 340 грн. 00 коп.; 25.12.2012 збільшено суму боргу згідно податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 на 170 грн. 00 коп. Таким чином, сума податкового боргу становить: 351 грн. 95 коп. + 340 грн. 00 коп. + 170 грн. 00 коп. = 861 грн. 95 коп.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Податкова вимога від 16.11.2010 №1/929 направлена платнику податків 15.12.2010.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Якщо податковим органом направлено платнику податків податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов’язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов’язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), у контролюючого органу не виникає обов’язку надсилати платникові податків податкову вимогу на суму новоствореного податкового боргу.

Таким чином, надіслана платнику податків податкова вимога на суму боргу, що не був погашений, є дійсною (невідкликаною).

У такому разі, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податкових борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу – на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати, у даному випадку, самостійно узгодженого податкового зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога на час розгляду справи є невідкликаною.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логіка» (індекс 79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Чукаріна, будинок №6; ідентифікаційний код 33869210) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати податку з орендної плати за землю в розмірі 3317 (три тисячі триста сімнадцять) грн. 51 (п’ятдесят одна) коп. (код платежу 13050200, р/р №33216812700006); та суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 95 (дев’яносто п’ять) коп. (код платежу 11021000, р/р №31117009700006).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська