Ухвала суду № 36681753, 16.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 січня 2014 року Справа № 911/406/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013та на рішеннягосподарського суду Київської області від 18.04.2013у справі№911/406/13-г господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита"простягнення 28 709 134,65 грн.ВСТАНОВИВ:

Подана 10.12.2013 (відповідно до вхідного штампу суду апеляційної інстанції) Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольвита" (надалі-скаржник) касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно з вимогами статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Як вбачається з матеріалів, касаційна скарга від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" підписана Тарасенком Д.П., та зазначено, що вказана особа є директором скаржника. Водночас, до касаційної скарги не додано та серед матеріалів справи відсутні будь-яких документів, що підтверджують повноваження Тарасенка Д.П. як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита"; навпаки, в матеріалах справи міститься виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої, керівником (директором) вказаного товариства є Смирнов Г.М., а також документи, подані ТОВ "Ольвита" до судів попередніх інстанцій, підписані від імені ТОВ "Ольвита" директором Смирновим Г.М.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Виходячи з наведеного, неможливо дійти висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" підписана уповноваженою на те особою, і що відповідно до вказаної норми, є підставою для її повернення скаржникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору, відсутність яких, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для повернення такої касаційної скарги скаржнику у зв'язку з її неналежним оформленням.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, встановлена у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" на 1 січня 2013 року встановлено заробітну плату у місячному розмірі 1147,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" заборгованість за кредитом та штрафними санкціями у сумі 3 091 560, 03 долларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 18.01.2013 становить 24 710 839, 321 грн.) та 3 998 295,33 грн, 68 820 грн. витрат по сплаті судового збору.

Як вбачається з касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та рішення господарського суду Київській області від 18.04.2013, в частині розподілу судових витрат.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства та враховуючи, що предметом даного спору є майнова вимога, на момент звернення скаржника з касаційною скаргою мінімальний розмір судового збору за майновим спором становив 860,25 грн.

Однак, скаржник, звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, наведеного вище не врахував і сплатив судовий збір в меншому ніж було потрібно розмірі, а саме, 573,50 грн. (квитанція №18853058 (#18853058) від 10.12.2013), що відповідно до наведеного є підставою для повернення касаційної скарги скаржникові без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита", подану на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 у справі №911/406/13-г, повернути скаржнику.

Справу №911/406/13-г повернути до господарського суду Київської області

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере