Постанова № 36681038, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ

23 грудня 2013 року № 826/19032/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум Буд"

про

стягнення 3797,08 грн.

Сакська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках та за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум Буд" податкового боргу з земельного податку в розмірі 3797,08 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з земельного податку, який виник у зв’язку з несплатою ним грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні.

Сторони, повідомлені належним чином про судовий розгляд, участі повноважних представників у судовому розгляді справи не забезпечили.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістка про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання.

В зв’язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомлених сторін, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судовий розгляд проведено без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу та відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 КАС України вирішено здійснити розгляд справи за наявними в адміністративній справі письмовими доказами та продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрум Буд" зареєстроване як юридична особа 06.09.2007, присвоєно ідентифікаційний код 35380918, місцезнаходження: 03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня.

Як убачається з матеріалів справи, Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку відповідача щодо податкової звітності з земельного податку, про що складено акт від 06.08.2012 №549/1503/35380918. За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 №0005771503, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з земельного податку на 3797,08 грн. за штрафними санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалось відповідачу, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового відправлення.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання йому надсилалась перша від 03.11.2008 №1/397 на суму 8155,70 грн. та друга від 29.01.2009 №2/40 на суму 44545,14 грн. податкові вимоги, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поштових відправлень.

Згідно з актом від 16.03.2009 №44 друга податкова вимога була розміщена на дошці оголошень 16.03.2009.

Відповідно до даних облікової картки відповідача з земельного податку за 2013 рік, податковий борг відповідача становить 18528,70 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, грошове зобов’язання з земельного податку в розмірі 3797,08 грн. було нараховане відповідачу контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 26.09.2012 №0005771503, яке надсилалось відповідачу. При цьому, станом на час розгляду справи у матеріалах відсутні докази оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення чи його скасування.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому надсилались перша та друга податкові вимоги, за правилами, встановленими Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (чинного на час виникнення у відповідача податкового боргу).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Наявними у матеріалах справи обліковими картками відповідача з земельного податку за 2009-2013 роки, підтверджується, що з часу надіслання відповідачу другої податкової вимоги сума податкового боргу з земельного податку не переривалась.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності у відповідача податкового боргу з земельного податку в розмірі 3797,08 грн.

Разом з тим, зі змісту позовних вимог убачається, що позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу одночасно з його розрахункових рахунків та за рахунок його готівкових коштів.

Види заходів щодо погашення податкового боргу платника податків – юридичної особи встановлені статтею 95 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності можливе двома способами, а саме: на підставі рішення суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на підставі рішення суду за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. За висновком суду, заходи щодо погашення податкового боргу платника податків повинні здійснюватись контролюючим органом з дотриманням порядку, який визначений зазначеною нормою.

Оскільки, позивачем не надано суду доказів відсутності коштів на розрахункових рахунках відповідача, з урахуванням положень статті 95 Податкового кодексу України та зважаючи на недоведеність вимоги про необхідність стягнення податкового боргу за рахунок готівкових коштів, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок готівкових коштів.

Отже, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу з земельного податку в розмірі 3797,08 грн., та підтвердження вказаної обставини належними доказами, виходячи з розміру заявлених позивачем позовних вимог, беручи до уваги обґрунтованість позивачем підстав для стягнення з відповідача податкового боргу з його розрахункових рахунків, суд дійшов висновку про наявність підстав для задовлення позовних вимог щодо стягнення з розрахункових рахунків відповідача податкового боргу в розмірі 3797,08 грн. Водночас, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 3797,08 грн. за рахунок його готівкових коштів слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрум Буд" (ідентифікаційний код 35380918) на користь Державного бюджету України податковий борг з земельного податку в розмірі 3797,08 грн. (три тисячі сімсот дев’яносто сім грн. 08 коп.).

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець