Постанова № 36679207, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року 11:30 № 826/18623/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П.,

судді Іщука І.О.,

судді Погрібніченка І.М.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Факел» до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, за участю третіх осіб закритого акціонерного товариства «ТАНІЕР», Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування викладеної в листі відмови в наданні висновку та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Факел» (далі - позивач, ПАТ «Факел») з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (далі - відповідач, Мінекономрозвитку), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо належного розгляду у відповідності з вимогами законодавства листа-звернення ПАТ «Факел» від 16.09.2013 року № 106/865, та щодо надання у встановлені законом строки висновку або письмової відмови з зазначенням підстав та мотивів відмови, визнати протиправною та скасувати викладену в листі від 24.09.2013 року № 4122-09/872 відмову Міністерства економічного розвитку та торгівлі України в наданні відповідно до статей 2, 6 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 06.06.2013 року №240/6, укладеним між публічним акціонерним товариством «Факел» із компанією «ТАNIER», як рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України надати публічному акціонерному товариству «Факел» відповідь - висновок на лист-звернення ПАТ «Факел» від 16.09.2013 року № 106/865 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за укладеним між резидентом ПАТ «Факел» (код ЄДРПОУ 04601469, місцезнаходження: 08500, Промвузол, м. Фастів, Київська область, банківські реквізити: рахунок 26000908529 в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», код банку 300647, вул. Борисоглібська, 5А, м. Київ) та нерезидентом UАВ «ТАNIER» (місцезнаходження: Pamenkalnio 25, Vilnius, LITHUANIA, банківські реквізити: асc. LТ 387044060007141330 (EUR), AB SEB BANKAS, GEDEMINO pr. 12 LT-01103, SWIFT: CBVILT2X) контрактом №240/6 від 06.06.2013 року, за яким здійснюються операції з поставки складних технічних виробів, за платежем від 20.06.2013 року на суму 600 000 EURО на строк з 18.09.2013 року до 21.11.2013 року.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено право ПАТ «Факел» на об'єктивний розгляд у відповідності до вимог законодавства заяви-звернення про надання висновку Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за контрактом, наслідком чого є протиправна відмова відповідача надати такий висновок.

В наданих суду запереченнях та поясненнях представник відповідача стверджує про необґрунтованість позовних вимог, а відтак відсутність підстав для їх задоволення.

В судовому засіданні 10.12.2013 року суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору закрите акціонерне товариство «ТАНІЕР» (далі - третя особа1) та Міністерство доходів і зборів України (далі - третя особа2).

В судовому засіданні 17.12.2013 року представник третьої особи1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи2 в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Між ПАТ «ФАКЕЛ» (Україна, 08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол) та ЗАТ «ТАНІЕР» (Поменкалніо 25, Вільнюс, Литва) укладено контракт №240/6 від 06.06.2013 року, відповідно до умов якого позивач придбав у постачальника технологічне обладнання згідно додатку №1 до контракту - комплект вузлів газового обладнання до автоматизованої блочної газорозподільної станції потужністю 100 000 м/куб/час.

Відповідно до п. 5.1 контракту покупець здійснює передоплату в розмірі 600000 євро до 25.07.2013 року на рахунок продавця.

Згідно п.6.1 контракту товар згідно діючого контракту, поставляється наступним чином: до 5 місяців після виконання покупцем п. 5.1 діючого контракту по здійсненню передоплати в розмірі 600000 євро на рахунок продавця.

На виконання вимог контракту позивачем здійснено авансовий платіж на рахунок ЗАТ «ТАНІЕР» в розмірі 600000 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 18.06.2013 року.

Оскільки позивач здійснив оплату за контрактом 18.06.2013 року, то останнім днем визначеного законодавством 90-денного строку завершення відстроченої поставки за авансовим платежем на суму 600000 євро є 18.09.2013 року, водночас кінцевим строком поставки згідно умов контракту є 20.11.2013 року.

За таких умов у позивача виникла необхідність у отриманні висновку Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача листом № 106/865 від 16.09.2013 року з проханням продовжити на період з 18.09.2013 року по 21.11.2013 року строки розрахунків за авансовим платежем за контрактом.

За наслідками розгляду звернення відповідач листом № 4122-09/872 від 24.09.2013 року відмовив в наданні висновку з підстав звернення з проханням продовжити строки розрахунків до закінчення встановленого законодавством 90 строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією.

Відповідач також зазначив, що наданими документами операції за контрактом не відповідають критеріям, визначеним п.2 Порядку №1409 та не дають правових підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями відповідно до контракту.

Вважаючи зазначені в листі висновки необґрунтованими, а відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

Стосовно визнання протиправною бездіяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо належного розгляду у відповідності з вимогами законодавства листа-звернення ПАТ «Факел» від 16.09.2013 року № 106/865, та щодо надання у встановлені законом строки висновку або письмової відмови з зазначенням підстав та мотивів відмови суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №187/94-ВР) визначає, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Мінекономрозвитку надає висновок суб'єктам господарювання-резидентам щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та про продовження строків розрахунків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, на підставі Порядку № 1409.

Порядок визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями.

Згідно п.7 Порядку №1409 Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Пунктом 5 визначено, що датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономрозвитку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Мінекономрозвитку з листом №106/865 16.09.2013 року.

Відповідь за №4122-09/872 на лист-звернення відповідачем надана 24.09.2013 року, тобто в межах десятиденного строку, передбаченого Порядком №1409.

Крім того, бездіяльність суб'єкта владних повноважень, про яку зазначає позивач, - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи. Тобто відсутність дій, які повинен був вчинити суб'єкт владних повноважень, але не вчинив, що потягло за собою порушення прав чи інтересів фізичної чи юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується відсутність такої бездіяльності з боку відповідача.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності Мінекономрозвитку щодо належного розгляду у відповідності з вимогами законодавства листа № 106/865 та щодо надання у встановлені законом строки висновку або письмової відмови з зазначенням підстав відмови є необґрунтованою, оскільки Мінекономрозвитку було розглянуто лист № 106/865 по суті, а відповідь надана в межах законодавчо встановленого строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваної відмови Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, викладеної в листі від 24.09.2013 року № 4122-09/872, в наданні відповідно до статей 2, 6 Закону України від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 06.06.2013 року №240/6, укладеним між публічним акціонерним товариством «Факел» та із компанією «ТАNIER», суд встановив наступне.

Згідно з пунктом третім постанови Правління Національного Банку України від 14.05.2013 №163, зареєстрованої в Мін'юсті 14.05.2013 за №718/23250, «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і провадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Тобто на момент здійснення позивачем першого авансового платежу за контрактом від 06.06.2013 року поставка товару повинна була бути здійснена в строк до 90 календарних днів.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Факел» для одержання висновку щодо продовження строків розрахунків за контрактом від 06.06.2013 року №240/6 звернулось до Мінекономрозвитку листом №106/865, до якого надано копії контракту №240/6 від 06.06.2013 року, укладеного між позивачем (покупець) та ЗАТ «ТАНІЕР» (Литва) (продавець), відповідно до якого покупець купує автоматизовану блочну газорозподільну станцію «Імпульс - 100 000», додатку №1 до контракту № 240/6 від 06.06.2013 року, платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 18.06.2013 року №5.

Відповідно до пп.6 п.2 Порядку №1409 до операцій, що здійснюються резидентами, належать під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Згідно п. 4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову. копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Позивач в листі № 106/865 зазначив, що товар який імпортується за контрактом від 06.06.2013 року є складним технічним виробом, однак на підтвердження наведених обставин не надав доказів, що імпортований товар є складним технічним виробом, не вказано в чому саме полягає складність даного виробу в розумінні підпункту 6 пункту 2 Порядку № 1409, а також не надано документів, відповідно до яких було б можливо віднести імпортні операції з поставки товару до виконання договору поставки складних технічних виробів.

Позивач повідомив також, що між позивачем та ЗАТ «ТАНІЕР» раніше укладались контракти щодо поставки аналогічного обладнання, відносно яких Мінекономрозвитку надавались висновки про продовження строків розрахунків, однак позивачем не було значено жодної інформації про ці контракти, не зазначено номери та дати видачі відповідних висновків.

Наказом Міністерства економіки України від 18 січня 2008 року N 15 затверджено Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що визначає порядок розгляду Мінекономрозвитку України документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також підстави для відмови у його видачі (далі - Положення №15).

Згідно п.11 Положення №15 у видачі висновку може бути відмовлено у разі: подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 Порядку продовження строків розрахунків; що містять недостовірну інформацію; невідповідності поданих резидентом документів законодавству.

У разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку України повторно поданих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, Мінекономрозвитку листом від 24.09.2013 № 4122-09/872 повідомило позивача про те, що відповідно до листа № 106/865 та наданих до нього документів неможливо віднести операції за контрактом від 06.06.2013 року до операцій, що здійснюються за договорами поставки складних технічних виробів, оскільки не відповідають критеріям, визначеним пунктом 2 Порядку № 1409.

Доказів усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку та повторного звернення до відповідача позивачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Мінекономрозвитку щодо відмови у видачі висновку позивачу, оформлене листом від 24.09.2013 № 4122-09/872 винесено у межах повноважень, наданих Порядком №1409 та Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки позивачем на момент звернення до відповідача не надано документів, які б підтверджували, що даний товар потребує установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення його у дію на місці експлуатації, є складним технічним виробом, строк виготовлення та транспортування, якого за умовами договору перевищує 180 днів.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України надати публічному акціонерному товариству «Факел» відповідь - висновок на лист-звернення ПАТ «Факел» від 16.09.2013 року № 106/865 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за укладеним між резидентом ПАТ «Факел» та нерезидентом UАВ «ТАNIER» контрактом №240/6 від 06.06.2013 року, за яким здійснюються операції з поставки складних технічних виробів, за платежем від 20.06.2013 року на суму 600 000 EURО на строк з 18.09.2013 року до 21.11.2013 року суд виходить з наступного.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також положеннями Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що зобов'язання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України надати публічному акціонерному товариству «Факел» відповідь - висновок на лист-звернення ПАТ «Факел» від 16.09.2013 року № 106/865 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за укладеним між резидентом ПАТ «Факел» та нерезидентом UАВ «ТАNIER» контрактом №240/6 від 06.06.2013 року, за яким здійснюються операції з поставки складних технічних виробів, за платежем від 20.06.2013 року на суму 600 000 EURО на строк з 18.09.2013 року до 21.11.2013 року буде не лише втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а й призведе до передчасності прийняття рішення без урахування всіх обставин справи та дотримання законодавчо встановленої процедури.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлена вимога щодо зобов'язання відповідача надати публічному акціонерному товариству «Факел» відповідь - висновок на лист-звернення ПАТ «Факел» від 16.09.2013 року № 106/865 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією на строк, який уже минув у часі.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що товар, який є предметом зовнішньогоекономічного контракту, потребує установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення його у дію на місці експлуатації, є складним технічним виробом, строк виготовлення та транспортування, якого за умовами договору перевищує 180 днів.

Також позивачем при зверненні до Мінекономрозвитку в листі № 106/865 зазначено про те, що строк поставки імпортованого товару за контрактом від 06.06.2013 року складає п'ять місяців з урахуванням технологічного процесу виготовлення обладнання.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно положень статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд для належного захисту прав та інтересів позивача вважає за необхідне зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повторно розглянути документи позивача для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 06.06.2013 року №240/6, укладеним між публічним акціонерним товариством «Факел» та компанією «ТАNIER».

За таких умов суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності наданої ним оскаржуваної відмови..

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Факел» задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повторно розглянути документи позивача для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 06.06.2013 року №240/6, укладеним між публічним акціонерним товариством «Факел» та із компанією «ТАNIER».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко