Ухвала суду № 3666121, 16.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“16” квітня 2009р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуСільськогосподарського кооперативу «Восток» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.09.2006 року

у справі № 275/12-06

за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Восток»

до Державної податкової інспекції в м. Ірпені Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006 року Сільськогосподарський кооператив «Восток» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ірпені Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112310/0/1072 від 03.02.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Господарського суду Київської області від 11.07.2006 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.09.2006 року постанову Господарського суду Київської області від 11.07.2006 року скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись зі вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Сільськогосподарський кооператив «Восток» оскаржив його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник зазначав, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу представник відповідача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002 року по 30.09.2005 року, за результатами якої складено Акт № 51/23-2/13724061 від 27.01.2006 року (далі Акт перевірки).

За даними Акта перевірки встановлено порушення позивачем частини 2 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР), що призвело до заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість у вересні 2005 року на суму 2851,2 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112310/0/1072 від 03.02.2006 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4276,80 грн., у тому числі: 2851,20 грн. основного платежу та 1425,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що після розрахунків із залученим перевізником ТОВ «ВЕЛ-транс» сума доходу позивача склала 1011,5 грн., в тому числі податку на додану вартість 20% в сумі 168,58 грн. Вказані суми податку на додану вартість були сплачені позивачем, а отже податковим органом було безпідставно визначено позивачеві податкове зобовязання з податку на додану вартість.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність визначення податковим органом податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4276,80 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується з названими висновками суду апеляційної інстанції з урахуванням наступного.

02.03.2005 року між ПП «Компанія «Інтертрек» (експедитор-замовник) та СГК «Восток» (перевізник) було укладено договір № 16 про перевезення вантажів по маршруту Корнин Андрушівка Київ (Україна) - Санкт-Петербург (Росія) із зазначенням даних по кожному рейсу.

На виконання умов вказаного договору та отриманих заявок позивачем 10.12.2004 року було укладено договір № 10/12 з ТОВ «ВЕЛ-транс» (перевізник) про здійснення перевезень в міжнародному автомобільному сполученні.

Згідно з вказаним договором позивачем було надіслано ТОВ «ВЕЛ-транс» заявки № 30/8 від 31.08.2005 року та б/н від 13.09.2005 року на перевезення вантажів по маршруту Корнин Андрушівка Київ (Україна) - Санкт-Петербург (Росія) із зазначенням даних по кожному рейсу.

На виконання заявки № 30/8 від 31.08.2005 року та умов договору № 10/12 від 10.12.2004 року ТОВ «ВЕЛ-транс» надало автотранспортні послуги по перевезенню вантажу по маршруту Корнин Андрушівка Київ (Україна) - Санкт-Петербург (Росія), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМК) № 668691 від 01.09.2005 року, відповідно до даних якої перевізником є ТОВ «ВЕЛ-транс» та даних Акта приймання-здачі виконаних робіт № 93 від 07.09.2005 року в якому зазначено, що транспортні послуги надано в повному обсязі та претензії у сторін відсутні. Договірна ціна складала суму 7322,50 грн., в тому числі між пунктом зовнішнього контролю та пунктом завантаження за кордоном України 7082,50 грн., в тому числі податок на додану вартість 0% - 0,00 грн., між внутрішньою митницею і пунктом зовнішнього контролю -240,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 40 грн.

Також на виконання заявки б/н від 13.09.2005 року та умов договору № 10/12 від 10.12.2004 року ТОВ «ВЕЛ-транс» надало автотранспортні послуги по перевезенню вантажу по маршруту Корнин Андрушівка Київ (Україна) - Санкт-Петербург (Росія), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМК) № 668620 від 15.09.2005 року, відповідно до даних якої перевізником є ТОВ «ВЕЛ-транс» та даних Акта приймання-здачі виконаних робіт № 104 від 19.09.2005 року, в якому зазначено, що транспортні послуги надано в повному обсязі та претензії у сторін відсутні. Договірна ціна складала суму 7322,50 грн., в тому числі між пунктом зовнішнього контролю та пунктом завантаження за кордоном України 7082,50 грн., в тому числі податок на додану вартість 0% - 0,00 грн., між внутрішньою митницею і пунктом зовнішнього контролю -240,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 40 грн.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 01.07.2004 року № 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Отже позивач є перевізником, який уклав договір на транспортування вантажів довіреною особою, тобто з ТОВ «ВЕЛ-транс» та діяв виключно як посередник.

Відповідно до частини 2 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР у разі коли поставка транспортних послуг, визначених частиною першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 6.1 цієї статті.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій відносно того, що СГК «Восток» фактично не здійснювало транспортних перевезень вантажу, в тому числі за межі митного кордону України, які були реалізовані ПП «Компанія «Інтертрек», а тому операції з надання транспортних послуг підлягають оподаткуванню за ставкою, передбаченою частиною 2 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме: за ставкою 20 %.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства, і такі висновки є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Восток» відхилити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.09.2006 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар В.М. Євтушевський