Ухвала суду № 3666113, 16.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-38602/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2009 м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 22.11.2006

у справі№ 9/255-АП-06 господарського суду Херсонської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Технопласт»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Херсонської області від 29.08.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.11.2006, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 15.06.2006 № 0004832301/0 про зменшення в картці особового рахунку ТОВ «Технопласт» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої за квітень 2005 року на 824,33 грн.

Судові рішення вмотивовані висновком суду про відсутність правового звязку між правом позивача на включення сплаченої у звязку з придбанням хімічної сировини суми податку до податкового кредиту та виконанням обовязку щодо перерахування до бюджету суми податку контрагентом його постачальника в ланцюгу поставок.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та на неповноту встановлення обставин справи, вважаючи, що несплата податку ТОВ «Техноком», контрагентом постачальника позивача в ланцюгу поставок, має вирішальне значення для встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту за квітень 2005 року.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованої до відшкодування суми ПДВ за квітень 2005 року на 824,33 грн слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 13.06.2006 № 1926/23-7/32125782, про завищення задекларованої за цей звітний податковий період суми податкового кредиту в сумі 25416,66 грн з посиланням на факт незвітування перед податковими органами за квітень 2005 року та несплату податку за цей період контрагентом безпосереднього постачальника позивача, ТОВ «Холдинг-Центр», - ТОВ «Технопласт» по ланцюгу поставок хімічної сировини двоокису титану.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції після внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку зпридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання та зменшення йому задекларованої ним суми бюджетного відшкодування згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/, на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів /послуг/ їх постачальникам.

Будь-яких доводів стосовно відсутності зазначеної умови як підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої позивачем, ДПІ у м.Херсоні не наведено.

Надані позивачем розрахункові документи /видаткова накладна,податкова накладна, банківська виписка/ підтверджують факт сплати суми податку в ціні придбання хімічної сировини безпосередньому постачальнику ТОВ «Холдинг-Центр».

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 22.11.2006 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Є.А.Усенко

Судді підпис Л.І.Бившева

підпис Г.К.Голубєва

підпис Н.Є.Маринчак

підпис Т.М.Шипуліна

З оригіналом згідно

Відп.секретар Н.В.Руденко