Ухвала суду № 3665991, 14.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року № К-6777/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року

та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року

у справі№ А38/275-06 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авіасервіс»

доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Компанія «Авіасервіс» та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000972303/0 від 31.05.2006 року, № 0000972303/1 від 27.06.2006 року, № 0000972303/2 від 21.08.2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськапроведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Компанія «Авіасервіс» за період з 01.01.2003 року по 01.01.2006 року, за результатами якої складено акт № 910/23-3/24988693 від 10.05.2006 року.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Компанія «Авіасервіс» на підставі укладених з ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» договорів доручення надавались послуги з обслуговування V.І.Р. пасажирів і вантажних відправлень на комерційному складі в аеропорту Дніпропетровськ. Позивачем вказані операції з надання послуг (для пасажирів міжнародних рейсів) на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України від03.04.1997 року № 168/97-ВР«Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168/97-ВР)відображено як операції, які оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Відповідач вважає, що послуги залу V.І.Р. є додатковими, вони не є обовязковими, оскільки ними пасажири користуються за бажанням, а тому не підпадають під дію підпункту 6.2.1 Закону № 168/97-ВР. Таким чином, за висновком податкової інспекції, позивачем в порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР занижено податок на додану вартість на суму 610913 грн., в тому числі за 2003 рік на 144222 грн., за 2004 рік на 241865 грн., за 2005 рік на 224825 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки (з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги позивача) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000972303/0 від 31.05.2006 року та № 0000972303/1 від 27.06.2006 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 916369,50 грн., у тому числі 610913 грн. - основний платіж, 305456,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами розгляду повторної скарги позивача ДПА у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 0000972303/0 від 31.05.2006 рокускасоване в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 73905 грн., в іншій частині 842464,50 грн. (основний платіж 561643 грн., штрафні санкції 280821,50 грн.) залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Так, відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВРпри експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату (підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 даного Закону).

Згідно листа Державного департаменту авіаційного транспорту України від 12.11.2002 року № 1.15-5926 послуги залу «V.І.Р.» є послугами з обслуговування пасажирів та їх багажу і є складовою обслуговування вильоту повітряного судна з аеропорту.

У листах ДПА України № 393/10/16-1221 від 15.01.1998 року та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності № 06-10/819 від 12.11.1997 року зазначено, що відповідно до міжнародної практики, яка стосується фінансово-бухгалтерського обслуговування міжнародних перевезень вантажів та пасажирів, постачання літака за своїм змістом означає здійснення експлуатаційних закупок для технічно-функціональних потреб літаків, тобто під постачанням повітряних суден, які виконують міжнародні польоти, слід розуміти заправку цих літаків пально-мастильними матеріалами, навігаційні послуги з забезпечення польоту українською територією, в тому числі транзитного польоту, навігаційні послуги, повязані з посадкою-зльотом на аеродромах України, наземне обслуговування літаків, надання послуг персоналу з обслуговування повітряних суден, послуги в українських аеропортах з обслуговування пасажирів міжнародних рейсів, бортове харчування та напої, якими укомплектовуються літаки, що виконують міжнародні рейси.

Як встановлено судами, згідно договорів № 410 від 02.08.2001 року та № 472 від 31.07.2003 року, укладених між ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» (довіритель) та ТОВ «Компанія «Авіасервіс» (повірений), довіритель, який виступає на ринку авіаперевезень у міжнародному аеропорту Дніпропетровськ, як обслуговуюча компанія, доручає повіреному, а останній приймає здійснювати за дорученням довірителя усі види послуг, повязаних з організацією обслуговування V.І.Р. пасажирів і вантажних відправлень на комерційному складі в аеропорту Дніпропетровськ.

Відповідно до даних договорів підприємство позивача здійснює операції з обслуговування пасажирів та операції, повязані з обробкою (прийом, сортування, маркування, зберігання, видача та доставка) вантажу, пошти, багажу без супроводу, надає транспортні послуги по перевезенню пасажирів та багажу за межами митного кордону України, забезпечує в повному обсязі вимоги авіаційної безпеки пасажирів, забезпечує обовязкове проходження пасажирами, які перетинають кордон, процедури прикордонного та митного контролю, а також ветеринарного, екологічного, санітарно-карантинного контролю та виконує інші функції з обслуговування пасажирів та вантажів міжнародних рейсів.

Викладене вище дає підстави для висновку, що послуги, які позивач надавав за договорами доручення, зокрема, послуги VІР-залу, відносяться до послуг з постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для перевезення пасажирів або вантажів за плату, в звязку з чим, позивачем обґрунтовано застосовано до вказаних операцій з надання послуг нульову ставку податку на додану вартість. А відтак твердження податкового органу, що послуги залу V.І.Р. не є обовязковими, оскільки пасажири користуються ними за бажанням, а тому дані послуги являються додатковими та не підпадають під дію підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР є безпідставними та законодавчо необґрунтованими.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року у даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Брайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.