Ухвала суду № 3665988, 09.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-6302/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Нечитайла О.М., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя

на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року

у справі№ 2-а-3531/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя

провизнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2007 року ТОВ «Монтажспецбуд» звернулось до суду з позовом до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень рішень № 0009082342/0 від 05 липня 2007 року та № 0009072342/0 від 05 липня 2007 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року позов задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 0009082342/0 від 05 липня 2007 року та № 0009072342/0 від 05 липня 2007 року.

Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Монтажспецбуд» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3, 40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року постанову Донецького оружного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Жовтнева МДПІ м. Маріуполя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Жовтнева МДПІ м. Маріуполя провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «Монтажспецбуд» за період з 21 березня 2005 року по 01 серпня 2006 року, за результатами якої було складень акт № 1406/23-3/21985632 від 05 липня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз в несвоєчасній сплаті податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

05 липня 2007 року Жовтнева МДПІ м. Маріуполя на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0009082342/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 71 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 650, 00 грн. ТОВ «Монтажспецбуд» зобовязано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 130, 00 грн., та податкове повідомлення рішення № 0009072342/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 498 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 5 100, 00 грн. ТОВ «Монтажспецбуд» зобовязано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 2 550, 00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не було доведено те, що акт невиїзної документальної перевірки, на підставі якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення рішення, був складений, направлений позивачу та підписаний посадовими особами позивача, що свідчить про неправомірність оспорюваних податкових повідомленьрішень.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що відповідачем була порушена процедура проведення перевірки, акт перевірки не відповідає вимогам, які до нього ставляться, а відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що свідчить про неправомірність оспорюваних податкових повідомленьрішень.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено повноваження органів державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі) своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327.

Суд апеляційної інстанції в своєму рішенні вірно виходив з того, що при складанні акту невиїзної документальної перевірки позивача відповідачем були порушені вимоги п. 1.11 вищезазначеного Порядку щодо направлення письмового запрошення для проведення невиїзної документальної перевірки та складення актупро неявку посадових осіб позивача на запрошення органу податкової служби та п. 4.3 цього ж Порядку відносно направлення запрошення для підписання акту перевірки, оскільки відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не були представлені ці документи.

Штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, застосовуються за сплату узгодженої суми податкового зобовязання з порушенням граничних строків їх сплати.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій щодо невідповідності акта перевірки № 1406/23-3/21985632 від 05 липня 2007 року вимогам п. 1.7, а також підпункту 2.3.2 п. 2.3 вищезгаданого Порядку з урахуванням того, що акт перевірки не містить посилань на документи, що підтверджують несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість, зокрема на платіжні доручення.

Під час розгляду справи відповідач не довів те, що позивачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і були несвоєчасно сплачені суми узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги вищевикладене не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Жовтневої МДПІ м. Маріуполя підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: _____ О.М. Нечитайло

_____ Н.Є. Маринчак

_____ Є.А. Усенко

_____ Т.М. Шипуліна