Ухвала суду № 3665679, 08.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                             К/скарга №К-24245/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2009   Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Усенко Є.А.     

при секретарі              Остапенку Д.О.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

третьої особи: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Державної податкової інспекції у м.Іллічівську та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі

на постанову  господарського суду Одеської області від 27.02.2006  та ухвалу Одеського  апеляційного господарського суду  від 25.05.2006

у справі№ 14/354-05-11825 А

за позовомДержавного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»

до  Державної податкової інспекції у м.Іллічівську

третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Одесі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -     

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                                         

Постановою Господарського суду Одеської області від 27.02.2006, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2006,  позов ДП «Іллічівський морський торговельний порт» задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Іллічівську від 27.10.2005 №0003032301/0 у сумі 1702666 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача та третьої особи, у яких  ставиться питання, про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційні скарги просив залишити скарги без задоволення, а судові рішення – без змін.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги  не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

СДПІ по роботі з ВПП у Одеській області була проведена  планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог  податкового, валютного та іншого законодавства  за період роботи з 01.07.2003 по 31.12.2004, за результатами якої складено акт №783/13-32.2/01125672/6 від 18.10.2005.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.72  Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку і нормативу відрахування до загальнодержавного бюджету України частини прибутку» від 30.03.2004 №405 у результаті чого занижено суму  дивідендів,  а також пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено авансовий внесок з податку на прибуток.

На підставі акта перевірки ДПІ у м.Іллічівську було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2005 №0003032301/0 про визначення податкового зобов’язання за платежем дивіденди, що сплачуються до бюджету державними підприємствами в розмірі 1702666 грн., у т.ч. основний платіж – 1135182 грн. та штрафні санкції 567484 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач за договором №4/14/257-С від 24.04.2003, укладеним з Державним об'єднанням «Укрморпорт» про спільне користування державним майном, за період з травня по листопад 2003 року перерахував суму внеску до фонду розвитку в розмірі 10989,0 тис. грн.

Згідно акту  приймання-передачі майна №6 позивач прийняв в січні 2004 року частку буксира «Бакай» в розмірі своєї частки сплачених коштів, дане майно не було введене в дію, його вартість залишилась на балансовому рахунку капітальних інвестицій.

Відповідно до п.9 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000 №678/2000 (із змінами та доповненнями), Міністерство транспорту України здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства.

На підставі Наказу Міністерства транспорту України за №287 від 08.04.2004 позивач свою частку у володінні буксиром «Бакай» станом на 22.08.2003 в розмірі 7326000,0 грн. (в т.ч. ПДВ 1221000,0 грн.) передав до статутного фонду Херсонського морського порту.

 Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999  за № 397/3690, терміни, що використовуються в цьому Положенні (стандарті), мають таке значення: витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Відповідно до п.2 «Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2004 №405, відрахування частини прибутку (доходу) провадяться: державними, у тому числі казенними, підприємствами їх об'єднаннями у розмірі 15 відсотків прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Згідно п.8 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» за умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або  збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбання частки буксиру «Бакай» не збільшувало розмір статутного капіталу позивача, а тому її передача не може бути розцінена як зменшення капіталу за рахунок вилучення його власником. Передача позивачем частки буксиру «Бакай» Херсонському МТП є зменшенням економічних вигод у вигляді вибуття активів, які призводять до зменшення власного капіталу позивача, що у розумінні вищезазначеного Положення є витратами, у зв’язку з чим позивач має право віднести на бухгалтерські витрати  по рахунку 976 «Списання необоротних активів».

З огляду на викладене правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що після передачі майна по акту прийому-передачі позивач втратив свої права господарського відання стосовно володіння та користування часткою в майні буксира «Бакай» і одночасно втратив право на отримання доходу від його використання, оскільки передане майно перейшло в господарське відання іншого державного підприємства (Херсонського МТП), у зв’язку з чим висновки третьої особи, що після передачі позивачем своєї частки буксиру на баланс Херсонського МТП, у нього залишилось право на отримання прибутку від використання цього майна, є безпідставними.

Щодо висновків податкового органу про завищення позивачем витрат у бухгалтерському обліку у зв’язку з віднесенням  протягом липня 2003 - грудня 2004 року витрат на ремонт приміщення центральної котельні, яка була передана у сумісну діяльність, то судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та ТОВ «Інтер-Трейд» 05.06.2000 укладено договір про сумісну діяльність №19/00/261-0, предметом якого є реконструкція, будівництво та експлуатація на території порту автозаправних сервісних станцій та сховищ пального, згідно якого портом були внесені у сумісну діяльність основні фонди (обладнання, споруди).

У період з липня 2003 по  грудень 2004 року позивач провів ремонт приміщення центральної котельні, яка була передана у сумісну діяльність, загальна сума витрат яких у 2003 році склала 228642,98 грн. і в 2004 році - 13242,47 грн.

Відповідно до п. 19 Наказу Міністерства фінансів України від 26.04.2000 року №91 «Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Фінансові інвестиції» кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає в своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності: активи, задіяні в спільній діяльності; зобов’язання, які він узяв для провадження цієї діяльності; дохід або витрати, отримані в процесі спільної діяльності.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що основні фонди, передані в спільну діяльність, продовжували обліковуватись на балансі позивача, зробили правильний висновок про наявність у нього права на  відображення у своїй фінансовій звітності витрат по ремонту таких основних фондів.

Зазначені відповідачем та третьою особою у касаційних скаргах доводи не спростовують правильності прийнятого у справі рішення,  судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, у зв’язку з чим касаційні скарги  підлягають залишенню без задоволення, а судові рішення  залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

             Касаційні скарги  Державної податкової інспекції у м.Іллічівську та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі залишити без задоволення.

Постанову  господарського суду Одеської області від 27.02.2006  та ухвалу Одеського  апеляційного господарського суду  від 25.05.2006 залишити без змін.

 Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                        Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                    О.М.Нечитайло

                                                                                                       Н.Г.Пилипчук

                                                                                                       О.А.Сергейчук

                                                                                                       Є.А.Усенко