Ухвала суду № 3665677, 09.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-24570/08

                               (К-25233/08) ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 квітня 2009 року                                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустам’яні Е.А.,

за участю представників:

від позивача – Сидорчука І.І.,

від відповідача – ДПІ у Приморському районі м. Одеси – Каравайцевої О.В.,

представника Генеральної прокуратури України – Дубаса В.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року по справі № 2-а-375/07 за позовом Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Управління Державного казначейства України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Приморському районі м. Одеси та стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року, позовні вимоги Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Управління Державного казначейства України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Приморському районі м. Одеси та стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість – задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Прокуратури Одеської області 09.12.2008 року та ДПІ у Приморському районі м. Одеси 10.12.2008 року звернулися з касаційними скаргами та з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.02.2009 року касаційні скарги  прийняті до провадження суду, по ним відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В касаційній скарзі Прокуратура Одеської області просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального законодавства, було встановлено, що позивачем – Спільним українсько-англійським підприємством «Панком-Юн» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації та заяви про бюджетне відшкодування сум ПДВ за період з липня 2005 року по ківтень 2007 року та в п’ятиденний термін після подання декларації – копії декларацій з відміткою податкового органу про їх прийняття на суму 41012612,43 грн., з яких на поточний банківський рахунок було відшкодовано позивачу 6423514,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

В подальшому розмір заявленого відшкодування був зменшений позивачем до 27949559,15 грн., також в зв’язку з поверненням з бюджету надмірно сплаченого податку.

При цьому судами було встановлено, що надмірна сплата СП «Панком-Юн» у формі ТОВ податку на додану вартість в ціні товару підтверджується наявними в справі документами, зокрема, деклараціями з податку на додану вартість, податковими накладними, актами перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування за період з липня 2005 року по квітень 2007 року, фактичною сплатою сум ПДВ продавцю разом із ціною товару, який придбавався з метою його подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків та валовою витратністю операцій.

Встановлені по справі обставини підтверджуються, зокрема:

- актом № 6382/23-5012/22447150 від 20.07.2007 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ СП «Панком – Юн» з питань достовірності нарахування суми бюджетною відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з липня 2005 року по червень 2006 року, яким зафіксовано завищення позивачем суми ПДВ заявлену до відшкодування з бюджету в розмірі 537 грн. (з них: за липень 2005р. – 85 грн.; за серпень 2005р. – 212 грн.; за вересень 2005р. – 240 грн.), порушень щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за липень 2005р. – червень 2006р. перевіркою не встановлено;

- актом № 5523/23-3450/22447150/07/117 від 20.10.2006 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ СП «Панком – Юн» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2006 року», яким підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року в сумі 2982190,00 грн.;

- актом № 6034/23-5012/22447150/16/125 від 13.11.2006 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ СП «Панком – Юн» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року, в якому сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2006 року складає 88284,68 грн.;

- актом № 6690/23-5012/22447150/16/145 від 01.12.2006 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ СП «Панком – Юн» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року», яким зафіксовано відсутність порушень при розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у вересні 2006 року;

- актом № 1654/23-5012/22447150 від 24.02.2007 року «Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006 року», яким зафіксовано відсутність порушень при розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у грудні 2006 року в розмірі 2771756,00 грн. (сума податкового кредиту, що потребує підтвердження в ході позапланових виїзних перевірок по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера за листопад 2006 року – 7622713,13 грн., сума податкового кредиту, що не потребує підтвердження в ході позапланових виїзних перевірок по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера за листопад 2006 року – 580741,87 грн.);

- актом №3077/23-5012/22447150 від 30.03.2007 року «Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2007 року», яким при перевірці заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2007 року в сумі 296533 грн. порушень не встановлено;

- актом № 4031/23-5012/22447160/30 від 25.04.2007 року «Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2007 року», яким при перевірці заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2007 року в сумі 856023 грн. порушень не встановлено;

- актом № №5420/23-5012/22447150/16/52 від 21.06.2007 року «Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2007 року», яким при перевірці заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2007 року в сумі 1229982 грн. порушень не встановлено;

- актом № №6345/23-5012/22447150 від 17.07.2007 року «Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2007 року», яким при перевірці заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2007 року в сумі 1804384 грн. порушень не встановлено.

Згідно із визначенням, наведеним в п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається. дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку згідно із положеннями п.п.7.7.3 п.7.3 ст.7 цього ж Закону може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 цього Закону платник податку, який право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Виходячи з положень ч.ч.1, 2 п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки заявлених у податковій декларації даних надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та враховуючи результати проведених перевірок суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ДПІ в Приморському районі м. Одеси повинна була надати до Управління державного казначейства в Одеської області висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету:

за період з липня 2005 року по червень 2006 року – не пізніше 25.07.2007р.;

за липень 2006 року – не пізніше 25.10.2006р.;

за серпень 2006 року – не пізніше 18.11.2006р.;

за вересень 2006 року – не пізніше 06.12.2006р.;

за грудень 2006 року – не пізніше 29.02.2007р.;

за січень 2007 року – не пізніше 04.04.2007р.;

за лютий 2007 року – не пізніше 03.05.2007р.;

за березень 2007 року – не пізніше 26.06.2007р.;

за квітень 2007 року – не пізніше 23.07.2007р.

Такі висновки в зазначені строки податковим органом до Управління державного казначейства в Одеської області направлено не було.

Враховуючи наведене, не може бути взято до уваги заперечення відповідача щодо відсутності підстав для бюджетного відшкодування податку на додану вартість з посиланням на положення п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Наказ ДПА України від 24.04.2006 року № 196/ДСК «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам» та Наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами ОДПІ України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ», через неможливість отримання підтвердження сплати ПДВ постачальниками продавця або продавцем у зв’язку з їх ліквідацією чи визнанням банкрутом.

Не заслуговують на увагу доводи, зазначені в касаційній скарзі прокурора, оскільки вони спростовуються доказами, що були досліджені судами і встановленими на їх підставі обставинами. Сума бюджетної заборгованості правильно була визначена судом першої інстанції на час постановлення рішення щодо задоволення вимог.

Враховуючи, що позивачем положення норми закону виконано в повному обсязі, надано всі передбачені законом докази щодо наявності у нього права на отримання з Державного бюджету відшкодування податку на додану вартість, а також те, що надмірна сплата позивачем податку на додану вартість в ціні товару підтверджується належними доказами, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо ненадання до Управління державного казначейства в Одеської області висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за період з липня 2005 року по квітень 2007 року.

Такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають вимогам чинного законодавства та встановленим по справі обставинам і не спростовується доводами касаційних скарг.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене такеруючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційні скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Прокуратури Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Маринчак Н.Є.________Нечитайло О.М.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:                                           Е.А. Рустам’ян

                      К-24570/08

                               (К-25233/08) ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

09 квітня 2009 року                                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустам’яні Е.А.,

за участю представників:

від позивача – Сидорчука І.І.,

від відповідача – ДПІ у Приморському районі м. Одеси – Каравайцевої О.В.,

представника Генеральної прокуратури України – Дубаса В.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року по справі № 2-а-375/07 за позовом Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Управління Державного казначейства України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Приморському районі м. Одеси та стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, –

У Х В А Л И Л А:

касаційні скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Прокуратури Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Маринчак Н.Є.________Нечитайло О.М.________Усенко Є.А.