Постанова № 36635741, 13.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2014 р. Справа № 922/4726/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Шевцові Є.О.

за участю представників:

позивача - Срібна О.О. (дов. №539/22 від 27.12.2013 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№3928Х/1-8) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13 листопада 2013 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС, с. Комсомольське, Харківська область

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок-104", с. Комсомольське, Харківська область

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2013 р. (суддя Попович І.М.) у справі № 922/4726/13 повернуто позовну заяву та додані до неї документи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС, з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу господарського суду скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідач вимоги ухвали суду від 26.12.2013 р. не виконав, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.20002 р. за №75, та вважає за можливе розглядати справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської ТЕС звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ОСББ "Будинок-104", про стягнення з відповідача заборгованості:

- за договором №89 від 01.04.2013 р. про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод в розмірі - 36 716,52 грн. на рахунок №260053013540 в АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 05471247 за період з 01.05.2012 р. по 30.09.2013 р. ;

- за договором №90 від 01.04.2004 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді в розмірі - 184 227,35 грн. на рахунок №26030303872 в АТ "Ощадбанк" м. Харків, МФО 300465, код ЄДРПОУ 22927045 за період з 01.05.2012 р. по 30.09.2013 р. Всього на суму 220 943,87грн.

Повертаючи позовну заяву без розгляду господарський суд Харківської області виходив з того, що матеріали позовної заяви подані з порушенням ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно з пунктом 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи в позовній заяві об'єднані вимоги по двум договорам, а саме: №89 від 01.04.2013 р. про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод та №90 від 01.04.2004 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Посилання Зміївської ТЕС в апеляційній скарзі на тотожність вказаних договорів є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Розділом ІІ "Загальні положення про договір" главою 52 Цивільного кодексу України визначено загальні поняття та умови договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договори можуть вважатись тотожними, якщо всі умови (предмет договору, порядок надання послуг, права та обов'язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність сторін тощо), що складають їх зміст, є однаковими. Проте, як вже зазначалось вище, зміст спірних договорів є різним.

Колегія суддів також зазначає, що регулювання правовідносин за вказаними договорами одними і тими ж нормами чинного законодавства, підписання сторонами одного акту здачі-прийому послуг та виписування одного рахунку-фактури про надані послуги за обома договорами не можуть свідчити про однорідність заявлених позовних вимог.

З огляду на наведене, господарський суд дійшов правомірного висновку, що заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими документами, що є порушенням правил об'єднання позовних вимог, передбачених статтею 58 Господарського процесуального кодексу України, тому сумісний розгляд заявлених позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені позовні вимоги виникають з різних правових підстав (двох окремих договорів), підтверджуються різними доказами, що в свою чергу, виключає можливість їх спільного розгляду в одному судовому провадженні.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суд має право повернути позовну заяву на підставі пункту 5 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу.

Зокрема, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Таким чином, оскаржувана ухвала прийнята господарським судом у відповідності до вимог, встановлених чинним процесуальним законодавством, тому правові підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 13.11.2013 р. у справі №922/4726/13 винесена при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга Зміївської ТЕС не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.11.2013 р. у справі № 922/4726/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 13.01.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.