Ухвала суду № 36634801, 02.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

02 грудня 2013 року Справа № 823/3282/13-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Каліновської А.В.,

при секретарі – Будченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2013р. №2319, форма «В1» від 30.09.2013р. №0002171502 та форма «В4» від 30.09.2013р. №0002181502 відносно ТОВ «Смілянський цукровий завод»; повернути статус підприємства, що має право на автоматичне бюджетне відшкодування та відшкодувати заявлене бюджетне відшкодування за червень 2013р. в сумі 152 502 грн.; повернути від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2013р. в сумі 329 879 грн. та скасувати штраф у сумі 76 251 грн.

До початку судового розгляду справи по суті представник позивача подав клопотання, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013р. №0002171502 та визнати недійсним акт позапланової виїзної перевірки достовірності ТОВ «Смілянський цукровий завод» від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту у сумі 329 879, 00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 152 502 грн. від 16.09.2013 року №221/15/36631008.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлене клопотання, та зазначили, що підтримують позовні вимоги лише ті, які викладені у клопотанні, раніше заявлені позовні вимоги - не підтримують.

Представники відповідача заперечили щодо заявленого клопотання з огляду на те, що позивач фактично змінює предмет позову.

Статтею 49 КАС України визначені права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Проявом диспозитивності адміністративного процесу є право позивача протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від адміністративного позову, до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову.

Як вбачається із поданого клопотання, позивач до початку розгляду справи по суті фактично зменшив позовні вимоги та змінив предмет позову, зокрема, в частині оскарження акту перевірки.

Що стосується зміни предмету позову щодо визнання недійсним акта позапланової виїзної перевірки достовірності ТОВ «Смілянський цукровий завод» від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту у сумі 329 879, 00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 152 502 грн. від 16.09.2013 року №221/15/36631008 слід зазначити.

Загальне поняття акта перевірки наведено у п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 №984 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 12.01.2011 за №34/18772), згідно з яким акт — це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб’єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії в розумінні ч.1 ст.17 КАС України.

Крім того, в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 у справі №21/237а13 зазначається, що акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищезазначене, вбачається за доцільне клопотання позивача задовольнити, прийняти зменшення позовних вимог та зміну предмету позову, та закрити провадження у справі в частині визнання недійсним акта позапланової виїзної перевірки достовірності ТОВ «Смілянський цукровий завод» від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту у сумі 329 879, 00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 152 502 грн. від 16.09.2013 року №221/15/36631008.

На основі встановленого, керуючись ст.49, 51, 157 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» про зменшення позовних вимог та зміну предмету позову – задовольнити.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним акта позапланової виїзної перевірки достовірності ТОВ «Смілянський цукровий завод» від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту у сумі 329 879, 00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 152 502 грн. від 16.09.2013 року №221/15/36631008.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Каліновська