Рішення № 36607236, 23.12.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/10658/13-ц

Провадження № 2/361/3601/13

23.12.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд постановити рішення яким виділити йому у натурі ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, а саме приміщення згідно із планом технічного паспорту на житловий будинок: 1-1 тамбур корисною площею 3,3 кв. м; 1-2 кухня корисною площею 7,2 кв. м; 1-3 підсобне приміщення корисною площею 8,4 кв. м; 1-4 кімната житловою площею 18,2 кв. м; 1-5 кімната житловою площею 15,6 кв.м,а також надвірні будівлі сарай «В», вбиральня «Д», колодязь «К», ? частка огорожі «N»; виділити ОСОБА_2 в натурі частку вказаного будинку, а саме приміщення 2-1 веранда площею 7,6 кв. м; 2-2 коридор площею 4,0 кв.м; 2-3 кімната площею 14,1 кв. м, 2-4 кімната площею 19,4 кв. м, 2-5 кухня площею 4,7 кв.м, а також надвірні будівлі сарай «Б», вбиральня «В», колодязь «К», та ? частку огорожі «N».

В обґрунтування своїх позивач посилається, що йому та відповідачу на парві спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1. Право власності на ? частку вказаного будинку зареєстровано за ним на праві приватної спільної часткової власності, що підтверджується витягом.

Належна йому ? частка складається із приміщень: 1-1 тамбур корисною площею 3,3 кв. м; 1-2 кухня корисною площею 7,2 кв. м; 1-3 підсобне приміщення корисною площею 8,4 кв. м; 1-4 кімната житловою площею 18,2 кв. м; 1-5 кімната житловою площею 15,6 кв.м,а також надвірні будівлі сарай «В», вбиральня «Д», колодязь «К», ? частка огорожі «N», придбані ним згідно із договором купівлі-продажу від 22.08.2005 року. При цьому належна відповідача ? частка складається із приміщень 2-1 веранда площею 7,6 кв. м; 2-2 коридор площею 4,0 кв.м; 2-3 кімната площею 14,1 кв. м, 2-4 кімната площею 19,4 кв. м, 2-5 кухня площею 4,7 кв.м, а також надвірні будівлі сарай «Б», вбиральня «В», колодязь «К», та ? частку огорожі «N». Вважає, що він як співвласник житлового будинку має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності та має право на виділ її в натурі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні фабулі позовної заяви. Додав, що при купівлі ? частки житлового будинку не знав про наявність спільної часткової власності. Адреса належної йому частки будинку 13-А, а у відповідача 13.

Уточнив, що для здійснення будь-яких дій щодо будинку йому завжди потрібно отримувати згоду співвласника - відповідача у справі, тому він просить розділити будинку АДРЕСА_1.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги та пояснення дані позивачем підтримала, пояснила, що ОСОБА_1 бажає, щоб його частка будинку була індивідуальною власністю, а не спільною.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що ОСОБА_4 знав, що купує частину будинку, який перебуває у спільній частковій власності. На даний час позивач самочинно здійснив надбудови до належної йому частини житлового будинку, проти яких він також заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, пояснив, що будь-які підстави для задоволення даного позову відсутні, так як будинок перебуває у спільній частковій власності сторін, кожному із співвласників вже виділено конкретні приміщення, необхідності їх дублювати рішенням суду не існує.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, заперечення відповідача, його представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно із ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі № 8827 ОСОБА_1 придбав ? частку житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно із умовами вказаного договору у конкретне користування позивача перейшли приміщення житлового будинку: 1-1 тамбур корисною площею 3,3 кв. м; 1-2 кухня корисною площею 7,2 кв. м; 1-3 підсобне приміщення корисною площею 8,4 кв. м; 1-4 кімната житловою площею 18,2 кв. м; 1-5 кімната житловою площею 15,6 кв.м,а також надвірні будівлі сарай «В», вбиральня «Д», колодязь «К», ? частка огорожі «N».

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 право власності на ? частку будинку зареєстровано на праві спільної часткової власності.

Згідно із договором купівлі-продажу від 01.10.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 8604 ОСОБА_2 є власником ? частки будинку АДРЕСА_1.

Право спільної часткової власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_2, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

18.11.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладено договір конкретного користування жилим будинком, яким встановлено наступний порядок: ОСОБА_2 переходять у користування приміщення 2-1 веранда площею 7,6 кв. м; 2-2 коридор площею 4,0 кв.м; 2-3 кімната площею 14,1 кв. м, 2-4 кімната площею 19,4 кв. м, 2-5 кухня площею 4,7 кв.м, а також надвірні будівлі сарай «Б», вбиральня «В», колодязь «К1», та ? частку огорожі «N» у конкретне користування ОСОБА_7 переходять приміщення 1-1 тамбур корисною площею 3,3 кв. м; 1-2 кухня корисною площею 7,2 кв. м; 1-3 підсобне приміщення корисною площею 8,4 кв. м; 1-4 кімната житловою площею 18,2 кв. м; 1-5 кімната житловою площею 15,6 кв.м,а також надвірні будівлі сарай «В», вбиральня «Д», колодязь «К», ?? частка огорожі «N».

Частиною 4 ст. 358 ЦК України передбачено, що якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов»язковим і для особи, яка придбала згодом частку у праві спільної часткової власності на це майно.

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд приходиться до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на належність сторонам по даній справі житлового будинку на праві спільної часткової власності по ? частці та наявності конкретного порядку користування будинком, що закріплений договором конкретного користування від 18.11.2003 року, посвідченим нотаріально. При цьому встановлений порядок користування є обов»язковим для позивача, який придбав згодом частку у праві спільної часткової власності на це майно. Будь-які підстави для виділу в натурі позивачу приміщень, що перебувають в його конкретному користуванні відсутні.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко