Ухвала суду № 36601775, 25.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 грудня 2013 року Справа № 912/208/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мирошниченка С.В.,суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Добролюбової Т.В., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольному комітету Українипро перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 27.08.2013у справі№ 912/208/13-гза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шторм-Нет"доКіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольному комітету Українипровизнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2013 позов задоволено; визнано недійсним рішення адміністративної колегії відділення Антимонопольному комітету України від 27.12.2012 №184.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 рішення місцевого господарського суду скасовано і прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2013 у даній справі, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 скасовано, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2013 залишено без змін.

Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольному комітету України (далі - Антимонопольний комітет України) звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.08.2013 у справі №912/208/13-г, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.08.2012 у справі №19/2а, від 26.02.2013 у справі №2/5005/4462/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 3, 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", статті 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові Вищого господарського суду України від 27.08.2013 у справі

№912/208/13-г, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, виходячи при цьому з того, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не доведено належними доказами та не повністю з'ясовано обставини, які мають значення для встановлення факту порушення позивачем конкурентного законодавства у вигляді поширення позивачем інформації, що вводить в оману, а саме отримання позивачем незаконної переваги на досліджуваному ринку внаслідок поширення в своїй рекламі інформації про надання найшвидшого інтернету; відсутні докази відмови споживачів від інших провайдерів на користь позивача саме через зазначену у рекламі інформацію.

Водночас у постанові від 28.08.2012 у справі №19/2а, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови в первісному позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (в частині, що стосуються доводів заявника), оскільки суд апеляційної інстанції виходив з встановлених обставин справи про те, що відповідачем у спірному рішенні обґрунтовано кваліфіковано дії позивача за ознаками статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення позивачем невизначеному колу осіб (споживачам лікарських засобів) неправдивих відомостей про ціни на лікарські засоби, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів; крім того, судом встановлено, що позивач не є суб'єктом, що надає соціальні послуги в розумінні Закону України "Про соціальні послуги", у зв'язку з чим посилання відповідача за зустрічним позовом на соціальну направленість своїх аптечних закладів є безпідставним.

У постанові від 26.02.2013 у справі №2/5005/4462/2012 Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи, які свідчать про наявність в діях позивача порушень положень статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом поширення позивачем в рекламі неповних та неточних відомостей щодо умов проведення акції з наданням послуги доступу до мережі інтернет, що свідчить про те, що оспорюване рішення прийнято відповідачем у межах наданих йому повноважень.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цих справах у порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено; крім того, на відміну від оскаржуваної постанови, при прийнятті рішень у наданих для порівняння постанов, Вищий господарський суд України виходив з доведеності факту наявності у діях позивачів порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Таким чином, різний результат вирішення справ касаційним судом не є наслідком різного застосування положень Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а є наслідком доведеності чи недоведеності фактичних обставин справи в процесі їх доказування.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Кіровоградському обласному територіальному відділенню Антимонопольному комітету України у допуску справи №912/208/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Мирошниченко Судді:С.Владимиренко А.Демидова Т.Добролюбова С.Шевчук