Постанова № 36601773, 17.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 923/529/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р.та рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. у справі№923/529/13 господарського суду Херсонської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали"провизнання недійсним договору купівлі-продажу,

За участю представників:

- позивача: Проценко Л.С., дов. №01/648 від 13.06.2013р.;

- відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецьки автовокзали", посвідченого 21.09.2009р. та зареєстрованого в реєстрі за №1266 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Резніченко О.А.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. у справі №923/529/13 (суддя Гридасов Ю.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Лавренюк О.Т., суддів Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.), позов задоволено. Визнано поважними причини пропущення позовної давності позивачем, позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі продажу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали", посвідчений 21.09.2009р. та зареєстрований в реєстрі за №1266 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Резніченко О.А., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" 1147грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційний господарський суд від 26.09.2013р. та рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2013р. у справі №923/529/13 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу- без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 29.01.2009р. за позивачем було зареєстровано право власності на будівлі та споруди за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Радянська, 39, про що видано свідоцтво про право власності.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р. у справі №32/81пн було заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" вчиняти дії, пов'язані з відчуженням його нерухомого майна, а також вчиняти будь-які правочини, пов'язані з розпорядженням майном на користь третіх осіб. Зазначена ухвала суду містить також інші заборони щодо дій з його майном.

Суди попередніх інстанцій у даній справі також встановили, що 21.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" (відповідач, покупець) було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, яке розташоване за адресою м. Херсон, вул. Радянська, 39, загальною площею - 1424,9кв.м. та складається з: адміністративної будівлі позначеної у плані під літ. А, загальною площею - 1003,1кв.м., гаражу літ. Б, загальною площею - 113,2кв.м., сараю літ. В загальною площею - 101,5кв.м., санвузла літ. Д, загальною площею 36,2кв.м., котельної літ. Е, загальною площею 11,5кв.м., будівлі складу-гаражу літ. 3, загальною площею 52,3кв.м., огорожа №1, 2, 3, вимощення №1, будівлі гаражу літ. Ж загальною площею 29,6кв.м., гаражу літ. Г загальною площею 77,5кв.м.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. у справі №32/81пн за позовом Москвичова А.Ф., Москвичової О.А., Москвичової Т.І. до Горб О.О., Жарова О.П., Пащенко Л.Г., Павленко Н.П., Мартиновської І.П., Бассараба О.І., ТОВ "Херсонавтотранс", ПП "Плодове", виконавчого комітету Херсонської міської Ради, третя особа - Виконавчий комітет Донецької міської Ради (відділ державної реєстрації) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" від 25.05.2009р. (протокол №25/05-09 і від 26.06.2009р. (протокол №26/06-09), визнання недійсним змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу та скасування їх державної реєстрації, з'ясовано, що договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс" від імені продавців підписано не встановленою особою, а від імені покупця - ПП "Плодове" підписано Луценко Володимиром Віталійовичем, особою, яка, як встановлено судом, була померлою станом на момент підписання вищезазначеного договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Херсонавтотранс".

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.09.2009р. з посиланням на ст.ст.91, 92, ч.1 ст.203, ч.2 ст.207, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України. Також позивач просив поновити строк позовної давності, посилаючись на те, що йому стало відомо про існування оспорюваного договору тільки на підставі рішення господарського суду Донецької області у справі №32/81пн від 21.03.2011р., а керівнику позивача Почепі В.О. стало відомо про це лише 17.04.2013р.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.ст.35, 43 Господарського процесуального кодексу України, врахував приписи ч.1 ст.91, ч.2, 3 ст.92, ч.1 ст.202, ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, вищенаведені обставини справи, вірно встановлені судами, надавши правову оцінку оспорюваному договору, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що спірний правочин суперечить ст.91 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що в момент його вчинення цивільні права позивача були обмежені ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2009р., прийнятою у справі №32/81пн.

З довідки позивача суди попередніх інстанцій зазначили, що об'єкт нерухомого майна за спірним договором купівлі-продажу в період з 21.09.2009р. по день вирішення спору за актом прийому-передачі, а також передбачена у п.8 спірного договору документація відповідачу не передавалися.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що причини пропуску строку позовної давності позивачем підтверджені належними та допустимими доказами і обґрунтовані об'єктивними обставинами, які унеможливлювали своєчасне звернення ТОВ "Херсонавтотранс" з відповідним позовом, тому суд визнав причини пропуску позовної давності поважними.

З огляду на вищенаведене, врахував приписи ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.09.2009р., укладеного сторонами у даній справі, на підставі ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі автовокзали" залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. у справі №923/529/13 - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко