Рішення № 36583164, 02.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/12052/13 Головуючий у 1-й інстанції - Гібалюк Т.Я.

Справа № 415/7088/12 Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія: 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.,

при секретарі Чоха К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 серпня 2013 року

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначило, що 09 жовтня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 144-2008-2898 відповідно до умов якого банк надав останній кредит у розмірі 32700 швейцарських франків. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори поруки. Проте свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, яку відповідачі добровільно не погашають, тому позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 144-2008-2898 від 09 жовтня 2008 року - 308328,31 грн., а також покласти на відповідачів понесені судові витрати у розмірі 3012,00 грн. (т.1. а.с. 3-6).

Заперечуючи проти заявлених банком вимог, ОСОБА_1 подала зустрічний позов, в якому зазначила, що відбулася істотна зміна обставин, якими вона керувалась, укладаючи кредитний договір, а саме значне зростання курсу швейцарського франка по відношенню до гривні України, що значно збільшило її боргові зобов'язання перед банком, тому просила розірвати укладений між нею та ПАТ «Універсал Банк» кредитний договір № 144-2008-2898 від 09 жовтня 2008 року (т.1 а.с. 118-123).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проти позову заперечували, їх представник при розгляді справи вказував на те що дія поруки припинена, оскільки шестимісячний строку на пред'явлення вимог до поручителів закінчився.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 серпня 2013 року позовні вимоги за первісним позовом задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» суму заборгованості 308328,31 грн. В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк» про розірвання кредитного договору - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір по 753,00 грн. з кожного (т.2 а.с. 58-63).

Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 жовтня 2013 року суд зазначив складові суми заборгованості по кредитному договору № 144-2008-2898 від 09 жовтня 2008 року, а саме, що сума заборгованості 308328,31 грн., складається з простроченої заборгованості за кредитом - 20996,70 грн., відсотків - 45471,18 грн., суми дострокового стягнення кредиту - 236753,47 грн., відсотків - 5106,97 грн. (т.2 а.с. 72-73).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалення нового про задоволення зустрічних позовних вимог (т.2 а.с. 89-93).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення в частині стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ухвалення нового про відмову у задоволенні цих вимог (т.2 а.с. 75-80).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що строк виконання основного зобов'язання, встановлений кредитним договором, не настав, а тому відсутні підставі вважати припиненими договори поруки у розумінні ч.4 ст.559 ЦК України.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 жовтня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 144-2008-2898, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 32700 швейцарських франків, а остання зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі у строки й об'ємі, установлені договором. Строком повного повернення кредиту, відповідно до пункту 2.6. кредитного договору, є 01 жовтня 2018 року (т.1 а.с. 8-12).

Також, у пункті 5.2.5. кредитного договору, сторони погодили, що у випадку істотних порушень умов договору та направлення Кредитором на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення Позичальником порушень умов договору протягом 30 календарних днів з дати відправлення Кредитором вищезазначеного повідомлення (вимоги) Позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення Кредитором позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором 09 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені окремі договори поруки, за яким поручителі відповідають перед банком за порушення боржником зобов'язань за вказаним вище кредитним договором. Пунктом 4.2. цих договорів встановлено, що порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за основним кредитним договором. (т.1 а.с. 20-28).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Універсал Банк» повідомило відповідачів, що станом на 18 жовтня 2011 року заборгованість за кредитним договором складає 36451,60 швейцарських франків і 19 жовтня 2011 року направило відповідачам вимогу в тридцятиденний строк погасити дану заборгованість, а у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги (т.1 а.с.79-85).

Дана вимога відповідачами виконана не була, таким чином, відповідно до норм п.5.2.5. кредитного договору термін повернення кредиту настав 19 листопада 2011 року.

Згідно із ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати.

Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Таким чином, умова п. 4.2. договору поруки про припинення поруки після припинення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки умови договорів поруки про їх дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що в них встановлено строк припинення поруки в розумінні ст.251 ЦК України, а банк відповідно до умов кредитного договору змінив строк виконання основного зобов'язання, то згідно з ч.4 ст.559 ЦК України вимоги до поручителів могли бути заявлені у межах шести місяців від дня настання цього строку, тобто до 19 травня 2012 року.

У зв'язку з тим, що кредитор не пред'явив вимоги до поручителів до цієї дати, порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України припиняється, тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів відсутні, а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як поручителів у кредитній справі.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, зокрема, щодо невірного розрахунку заборгованості та неврахування судом платежів, які були сплачені після 19 квітня 2013 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, в матеріалах справи міститься детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, п. 2.8. якого передбачена черговість зарахування коштів по кредиту, також апелянтом не було надано доказів на підтвердження платежів за період з 19 квітня 2013 року по 27 серпня 2013 року.

Стосовно апеляційної скарги ОСОБА_1, то відповідно до роз'яснень, які викладені у п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, який доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 серпня 2013 року та додаткове рішення суду від 23 жовтня 2013 року скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволені до них позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: