Постанова № 3658255, 27.04.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
27.04.2009
Номер справи
2а-2416/09/1/0170
Номер документу
3658255
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.04.09

Справа №2а-2416/09/1/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій, за участю

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося з адміністративним позовом Кооперативне підприємство "Виробниче управління Кримспоживспілки" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання не чинними податкових повідомлень - рішень від 05 серпня 2008 року № 0000812200, № 0000822200.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала, у повному обсязі, зазначила, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим проведена виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства, про що складено Акт від 28.07.2008 року № 5641/23-2/31829312. Відповідно до акту перевірки було встановлено, що позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт, але у зв'язку з порушенням строків розрахунків були застосовані санкції. Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2008 року № 0000812200 про застосування до Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" фінансових санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 4381, 13 гривень та податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2008 року № 0000822200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 340,00 гривень. Представник позивача заявила, що зазначені рішення є безпідставними та такими, що винесені з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки позивачем не було порушено норм діючого законодавства. КП «ВУ Кримспоживспілки» було укладено зовнішньоекономічний контракт, на виконання якого позивачем відвантажено борошно пшеничне загальною вартістю 102320,00 доларів США. На виконання умов договору від контрагенту на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 103580,00 доларів США, що мало наслідком кредиторську заборгованість у сумі 1260,00 доларів США. Під час заповнення вантажної митної декларації декларантом було зроблено помилку - невірно відображено фактурну вартість товару (з урахуванням вартості перевалки вантажу у порту), яка насправді відображала митну вартість товару. Крім того, представник позивача відзначила, що наказом Міністерства економіки України від 03.03.2009 року № 188 скасовані спеціальні санкції, застосовані до КП «ВУ Кримспоживспілки» у зв'язку з погашенням заборгованості в розмірі 2,8 тис. доларів США у повному обсязі. Таким чином представник позивача вважає підтвердженим факт відсутності порушення з його боку законодавства та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача проти позову заперечували, вказували, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Пояснили, що Законом України від 23.04.1994 року № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (в редакції, що діяла на час гранично терміну розрахунків) передбачено 90-денний термін розрахунків за експортно-імпортними операціями. При перевірці виявлено факт порушення позивачем валютного законодавства - станом на 01.01.2008 року, 01.04.2008 року підприємство мало прострочену дебіторську заборгованість в сумі 2780,61 доларів США. Представники відповідача зазначили, що керувалися даними, щодо фактурної вартості товарів, відображеними у ВМД, позивачем не внесено зміни до ВМД, не оформлено нові ВМД, тому вважають правомірними застосовані до КП «ВУ Кримспоживспілки» фінансові санкції.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим, є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах, з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання не чинними рішень органів податкової інспекції, які являються суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка, за результатами якої були видані рішення, на підставі закону, які повноваження мав ревізор під час проведення перевірки, чи прийнято рішення по справі безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Кооперативне підприємство "Виробниче управління Кримспоживспілки" є юридичною особою, має ідентифікаційний номер, має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1, що підтверджується актом планової виїзної документальної перевірки додержання валютного законодавства від 28.07.2008 року № 5641/23-2/31829312 (далі - Акт перевірки) та Довідкою про результати планової виїзної перевірки з питань валютного законодавства від 23.07.2008 року № 113/22-012/31829312.

Відповідно до Акту перевірки позивача взято на податковий облік в ДПІ у м. Сімферополі АРК 18.02.2002 року за № 6585-Ц; зареєстровано в ДПІ у м. Сімферополі АРК як платник ПДВ з 08.07.2002 року, перереєстровано 22.10.2002 року.

Таким чином, судом встановлено, що КП «ВУ Кримспоживспілки» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

У статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АРК відповідно до п.1 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на підставі направлення від 07.07.2008 року № 1510/23-2 проведено планову комплексну документальну перевірку КП «ВУ Кримспоживспілки» з питань дотримання податкового законодавства. Предметом перевірки у тому числі було питання дотримання вимог валютного законодавства, декларування валютних цінностей.

На підставі перевірки був складений Акт від 28.07.2008 року № 5641/23-2/31829312. Також складено Довідку від 23.07.08 № 113/22-012/31829312 про результати планової виїзної перевірки КП «ВУ Кримспоживспілки» з питання дотримання вимог валютного законодавства, декларування валютних цінностей.

Згідно з Актом перевірки посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АРК встановлено наступні порушення вимог законодавства.

1. За контрактом Э-1 від 07.08.2007 року, укладеним КП «ВУ Кримспоживспілки» з ТОВ «ЛЕЛО+» на експорт борошна у кількості, зазначеній в специфікації було відвантажено товару згідно ВМД на загальну суму 106360,61 дол. США, оплата надійшла в сумі 103580,00 дол. США. Сума дебіторської заборгованості станом на 01.04.2008 року складає 2780,61 дол. США.

Встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» N 185/94-ВР від 23.09.1994 року(із змінами та доповненнями), що виразилося у несвоєчасному надходження виручки в іноземній валюті у сумі 2780,61 доларів США, термін перевищення складає 104 дня (з 19.12.2007 року по 31.03.2008 року).

2. КП «ВУ Кримспоживспілки» не представлені до ГУ НБУ та ДПІ у м. Сімферополі АРК Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2008 року, 01.04.2008 року.

Встановлено порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» що виразилося у порушені терміни декларування майна за межами України.

Судом встановлено, що 05 серпня 2008 року ДПІ у м. Сімферополі АРК прийнято рішення № 0000812200 про нарахування КП «ВУ Кримспоживспілки» пені за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» N 185/94-ВР від 23.09.1994 року (зі змінами та доповненнями) в сумі 4381,13 гривень.

Судом встановлено, що 05 серпня 2008 року ДПІ у м. Сімферополі АРК прийнято рішення № 0000822200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 340,00 гривень за порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що позивач із рішеннями від 05 серпня 2008 року № 0000812200, № 0000822200 не погодився та оскаржив їх до ДПІ у м. Сімферополі АРК в адміністративному порядку. Рішенням ДПІ у м. Сімферополі АРК від 07.10.2008 року про результати розгляду первинної скарги рішення залишені без змін, скарга -без задоволення.

Судом встановлено, що КП «ВУ Кримспоживспілки» подало повторну скаргу на рішення від 05 серпня 2008 року № 0000812200, № 0000822200. Рішенням ДПА в АРК від 04.11.2008 року про результати розгляду повторної скарги рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК від 05 серпня 2008 року № 0000812200, № 0000822200 залишені без змін.

Судом встановлено, що КП «ВУ Кримспоживспілки» подало скаргу на рішення від 05 серпня 2008 року № 0000812200, № 0000822200 до ДПА України. Рішенням ДПА України від 14.01.2009 року про результати розгляду скарги рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК від 05 серпня 2008 року № 0000812200, № 0000822200 залишені без змін.

Перевіряючи законність висновків по акту та рішень про застосування пені та штрафних санкцій суд вважає, що вони являються протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( в редакції закону від 15.06.2004 року, яка чинна з 01.01.2005 року, що діяла на момент укладання, виконання контрактів та настання граничних термінів розрахунків) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Судом встановлено, що КП «ВУ Кримспоживспілки» укладений контракт № Э-1 від 07.08.2007 року з ТОВ «ЛЕЛО+», а також ПП ОСОБА_4, який діє в інтересах покупця за договором комісії, за умовами якого КП «ВУ Кримспоживспілки» продає, а ТОВ «ЛЕЛО+» купує та оплачує борошно пшеничне вищого та першого ґатунку у кількості та за цінами, що визначені у додатках. Ціна товару визначається у специфікації та включає затрати по доставці товару на умовах CPT в редакції Інкотермс 2000. Загальна сума контракту складає 100000,00 доларів США. Додатковою угодою до контракту від 05.09.2007 року загальна сума контракту визначена у розмірі 500000,00 доларів США.

Відповідно до п.п 5.3,5.4 контракту право на здійснення завантаження товару, оформлення необхідних документів для відвантаження товару за рахунок Покупця надане експедитору в особі ОСОБА_5

Відповідно до умов контракту платежі здійснюються за умови 100 % передплати.

Судом встановлено, що у період серпень-вересень 2007 року від комісіонера ОСОБА_4на розподільчий рахунок № 26037220367001/840 на виконання умов контракту надійшли кошти на загальну суму 103580,00 доларів США, які зараховані на поточний рахунок КП «ВУ Кримспоживспілки» № 2600422367001/840, відкритий у філії ВАТ «Піреус Банк МКБ»КРД», що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін по справі.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов контракту відвантажено товар - борошно пшеничне вищого та першого ґатунку у кількості 336 тон, з яких 160 тон - борошно пшеничне вищого ґатунку за ціною 315,00 доларів США за одну тону та 176 тон - борошно пшеничне першого ґатунку за ціною 295,00 доларів США за одну тону. Вартість 1 тони борошна підтверджується специфікацією (додатки до контракту), що є невід`ємною його складовою, рахунком-фактурою (інвойсами).

Кількість відвантаженого товару підтверджується специфікацією, залізничними накладними (квитанції про приймання вантажу), рахунком-фактурою (інвойси), вантажними митними деклараціями.

Так, відповідно до граф 31, 38 вантажних митних декларацій:

- від 27.08.2007 року № 600000001/7/005883 задекларовано та відвантажено 68 тон борошна пшеничного першого ґатунку;

- від 27.08.2007 року № 600000001/7/005884 задекларовано та відвантажено 64 тони борошна пшеничного вищого ґатунку;

- від 31.08.2007 року № 600000001/7/006086 задекларовано та відвантажено 68 тон борошна пшеничного вищого ґатунку;

- від 31.08.2007 року № 600000001/7/006091 задекларовано та відвантажено 28 тон борошна пшеничного вищого ґатунку; 40 тон борошна пшеничного першого ґатунку;

- від 19.09.2007 року № 600000001/7/006563 задекларовано та відвантажено 68 тон борошна пшеничного першого ґатунку.

Судом також встановлено, що у зазначених вище вантажних митних деклараціях (графи 22, 42 ,45 декларації) зазначено фактурну та митну вартість товарів, що експортується. При цьому фактурна та митна вартість товарів у деклараціях співпадають.

Так, відповідно до граф 22, 42 ,45 вантажних митних декларацій:

- від 27.08.2007 року № 600000001/7/005883 задекларовано митну та фактурну вартість експортованого товару в сумі 105432,03 гривень, що еквівалентно 20877,63 доларам США;

- від 27.08.2007 року № 600000001/7/005884 задекларовано митну та фактурну вартість експортованого товару в сумі 105694,18 гривень, що еквівалентно 20929,54 доларам США;

- від 31.08.2007 року № 600000001/7/006086 задекларовано митну та фактурну вартість експортованого товару в сумі 112302,83 гривень, що еквівалентно 22238,18 доларам США;

- від 31.08.2007 року № 600000001/7/006091 задекларовано митну та фактурну вартість експортованого товару в сумі 108260,04 гривень, що еквівалентно 21437,63 доларам США;

- від 19.09.2007 року № 600000001/7/006563 задекларовано митну та фактурну вартість експортованого товару в сумі 105432,04 гривень, що еквівалентно 20877,63 доларам США;

Таким чином, у вантажних митних деклараціях зазначено загальну суму експортованого товару в розмірі 106360, 61 доларів США. Оскільки на рахунок продавця - КП «ВУ Кримспоживспілки» надійшли кошти в розмірі 103580,00 доларів США, що на 2780,61 доларів США менше за зазначену фактурну вартість товару у ВМД, податковим органом зроблено висновок про наявність у КП «ВУ Кримспоживспілки» дебіторської заборгованості за договором, порушення позивачем діючого законодавства, умов декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України.

Проте суд не може погодитися з такими доводами відповідача, оскільки фактична вартість відвантаженого товару - борошна пшеничного вищого та першого ґатунку у кількості 336 тон є меншою за фактурну вартість, відображену у ВМД.

Як вже зазначалося раніше ціною 1 тони борошна пшеничного вищого ґатунку є 315,00 доларів США, а однієї тони борошна пшеничного першого ґатунку - 295,00 доларів США.

Оскільки, борошно пшеничне першого ґатунку відвантажено в обсязі 176 тон, то його реальна фактурна вартість, що мала бути відображена у ВМД складає 51920,00 доларів США, а реальна вартість відвантажених 160 тон борошна пшеничного вищого ґатунку складає 50400,00 доларів США. Тобто загальна вартість відвантажених товарів склала 102320,00 доларів США, що безперечно не перевищує суми коштів, одержаних КП «ВУ Кримспоживспілки» за договором. Різниця між дійсною вартістю товару (фактурною вартістю) та вартістю відображеною у ВМД складає 4040,61 долар США.

Отже суд погоджується з доводами позивача щодо помилкового завищення у ВМД, що заповнювалася ТОВ «Кумір - брок», фактурної вартості експортованих товарів, оскільки це підтверджується матеріалами справи, листом Кримської регіональної митниці про дійсну фактурну вартість товарів. У листі Кримської регіональної митниці зазначено «…є підстави вважати про допущення декларантом помилки при зазначенні у ВМД фактурної вартості товарів».

Досліджуючи підстави здійсненої помилки, судом встановлено наступне.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту Э-1 від 07.08.2007 року, укладеного КП «ВУ Кримспоживспілки» з ТОВ «ЛЕЛО+» переміщення товарів повинно здійснюватися на умовах поставки згідно з Інкотермс-2000 «CPT - Феодосія» з передачею товару у Феодосійському морському порту експедитору, який за рахунок покупця здійснює перевалку товарів в порту.

Міжнародною торговельною палатою розроблено Офіційні правила тлумачення торговельних термінів - Інкотермс (редакція 2000 року).

Міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС-2000" визначаються дві важливі умови експортно-імпортної угоди:

1) момент переходу ризику втрати або пошкодження товару;

2) розподіл витрат з доставки товару між продавцем і покупцем.

Сутність "C"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові.

Термін CPT «Перевезення оплачене до...» (... зазначеного місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому ним перевізникові. Крім цього, продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Отже, на продавця (КП «ВУ Кримспоживспілки») не покладається обов'язок щодо перевалки товарів у порту. А отже й витрати з перевалки товару не повинні включатися декларантом у фактурну вартість товарів у ВМД. Натомість ці витрати повинні включатися у митну вартість товарів.

Судом встановлено, що декларантом помилково до фактурної вартості товарів включено вартість перевалки товарів (борошно пшеничне у мішках), яка, згідно з довідкою ОСОБА_5 становить 12,00 доларів США за тону.

Вага товару у такому випадку визначається за вагою брутто (з тарою), яка згідно з графою 35 досліджених ВМД загалом була 336718 кілограмів (68182+68136+68136+68136+64128). У такому випадку вартість перевалки товарів становитиме 4040,61 доларів США, яка повинна бути відображена у митній вартості товарів (була відображена).

Помилка декларанта підтверджується листом Кримської регіональної митниці, де зазначається, що фактурну вартість товарів у ВМД необхідно було відобразити таким чином:

- ВМД від 27.08.2007 року № 600000001/7/005883 - 101303,00 гривень, що еквівалентно 20060 доларам США;

- ВМД від 27.08.2007 року № 600000001/7/005884 - 101808,00 гривень, що еквівалентно 20160 доларам США;

- ВМД від 31.08.2007 року № 600000001/7/006086 - 108171,00 гривень, що еквівалентно 21420 доларам США;

- ВМД від 31.08.2007 року № 600000001/7/006091 - 104131,00 гривень, що еквівалентно 20620 доларам США;

- ВМД від 19.09.2007 року № 600000001/7/006563 - 101303,00 гривень, що еквівалентно 20060 доларам США.

Таким чином, вірна фактурна ціна товарів, що були відвантажені складає 102320,00 доларів США.

Митною вартістю товарів у розумінні Митного кодексу України від 11 липня 2002 року N 92-ІV є заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 274 Митного кодексу України митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Отже вартість перевалки товарів, що становить 4040,61 доларів США вірно включена до митної вартості товарів.

Натомість фактурною вартістю товарів є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі) (Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року N 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 N 933).

Отже вартість перевалки товарів, що становить 4040,61 доларів США не повинна була включатися у фактурну вартість за ВМД, а вірна фактурна ціна товарів, що були відвантажені складає 102320,00 доларів США, що повністю підтверджується рахунками-фактурою (інвойсами) за контрактом Э-1 від 07.08.2007 року на загальну суму 102320, 00 доларів США.

За таких обставин суд не погоджується з доводами відповідача про наявність у КП «ВУ Кримспоживспілки» дебіторської заборгованості перед ТОВ «ЛЕЛО+», оскільки грошові кошти які зараховані на поточний рахунок КП «ВУ Кримспоживспілки» № 2600422367001/840, відкритий у філії ВАТ «Піреус Банк МКБ»КРД» в сумі 103580,00 доларів США на 1260,00 доларів США перевищують вартість товарів, що були відвантажені -102320,00 доларів США. Тому у позивача мала місце кредиторська заборгованість в сумі 1260,00 доларів США, що відповідає обставинам справи.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (абз.5 статті1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» N 727/98 від 03.07.1998 року.

Суд критично ставиться до доводів позивача, про відсутність зі сторони позивача необхідних дій по внесенню змін у ВМД та оформленню нових ВМД, як це передбачено митним Кодексом та Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим п. 5 Постанови КМУ від 09.06.1997 року № 574, оскільки позивачем фактично було експортовано товару на суму 102320,00 доларів США, а відсутність відповідного відображення цього акту у ВМД не є підставою для визначення відповідальності за порушення валютного законодавства.

Така позиція суду викладена й у Постанові Вищого адміністративного суду України від 07.05.2008 року за касаційною скаргою Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ «Укртехносінтез» на постанову Господарського суду Сумської області від 26.06.2006 року, Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року по справі № АС/269-06 за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ «Укртехносінтез» до ДПІ у м. Суми про визнання рішення не чинним.

Також суд звертає увагу сторін, що Наказом Міністерства Економіки України від 03.03.2009 року № 188 скасовані спеціальні санкції, застосовані до КП «ВУ Кримспоживспілки» Наказом № 669 від 12.11.2008 року у зв'язку з погашенням заборгованості в розмірі 2,8 тис. доларів США у повному обсязі. Тому цей факт також слугує непрямим доказом відсутності факту недоотриманої виручки позивачем.

Суд також зазначає, що підставою для відповідальності за статтею Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є факт недоотримання виручки, яка визначається інвойсом, платіжними документами…, які є належними доказами зазначеного факту.

Помилка у вигляді невірного зазначення фактурної вартості у ВМД, з урахуванням її підтвердження належними доказами не може бути підставою для відповідальності за несвоєчасне зарахування валютної виручки, оскільки вона була перерахована у повному обсязі.

Суд зауважує, що позивач навіть не має можливості вимагати від свого контрагента ТОВ «ЛЕЛО+» перерахування додатково 2,8 тис. доларів на підставі допущеної експедитором помилки у визначенні фактурної вартості товарів у ВМД, оскільки вся сума за експортований товар була вчасно перерахована контрагентом.

Режим здійснення валютних операцій на території України, визначення загальних принципів валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Статтею 2 Декрету передбачено, що резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Згідно статті 9 Декрету визначені зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, якій передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

За невиконання зазначених вимог статтею 16 Декрету передбачена відповідальність за порушення валютного законодавства.

До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):

за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;

за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до пункту 2.7. Постанови Національного банку України “Про затвердження Положення про валютний контроль” № 49 від 08.02.2000 року Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення.

Оскільки судом встановлена відсутність у КП «ВУ Кримспоживспілки» майна яке перебуває за межами України, то й обов'язку щодо його декларування не може виникнути.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

За таких обставин, рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР від 05 серпня 2008 року № 0000812200 про нарахування пені в сумі 4381,13 гривень, № 0000822200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 гривень не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Крім того, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без належних правових підстав, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень не чинними, а не про визнання рішень податкового органу протиправними, та про їх скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку зі складністю справи судом 27 квітня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 30 квітня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 05 серпня 2008 року № 0000812200 про нарахування пені в сумі 4381,13 гривень, № 0000822200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 гривень

3. Стягнути на користь Кооперативного підприємства "Виробниче управління Кримспоживспілки" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 3658255 ?

Документ № 3658255 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 3658255 ?

Дата ухвалення - 27.04.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3658255 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3658255 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 3658255, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Судове рішення № 3658255, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 27.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 3658255 відноситься до справи № 2а-2416/09/1/0170

Це рішення відноситься до справи № 2а-2416/09/1/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3658243
Наступний документ : 3658259