Постанова № 36557000, 24.12.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/7692/13-a

категорія 6.3

24 грудня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання незаконним та скасування рішення № 6230526 від 26.09.2013 р. та зобов'язання вчинити дії.,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав їх обтяжень № 6230526 від 26 вересня 2013 року про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме частини житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію 54/100 ідеальних часток другого поверху житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1. В обґрунтування позову зазначала, що з колишнім чоловіком ОСОБА_2 придбала у власність земельну ділянку та побудувала на ній житловий будинок. У 2008 році за рішенням суду розділили незакінчений житловий будинок, підвал та перший поверх, які зареєстрували в БТІ. У 2012 році після закінчення будівництва за рішенням суду розділили і другий поверх. З метою реєстрації прав на 2 поверх позивач звернулася до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно разом із технічною документацією і рішенням Васильківського міськрайонного суду від 12 жовтня 2012 року в справі № 2-458-12. Однак, 26 вересня 2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області рішенням № 6230526 відмовив їй у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки нею у п'ятиденний строк, на виконання рішення про зупинення розгляду її заяви від 13.09.2013 року, не надано правовстановлюваного документа на житловий будинок. ОСОБА_1 вважає, зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, так як її право власності на другий поверх у відповідній частині визнано судом, на підтвердження чого відповідачу надано рішення суду від 12.10.2012 року, яке набрало законної сили. Отже, підстав для відмови у реєстрації визначених у ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не було.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Подала до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не прибув, про час та місце судового розгляду був повідомлений. Про причини неявки до суду не повідомив. Письмових заперечень проти позовної заяви до суду не надіслав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 27 серпня 2013 року звернулася до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області із заявою про реєстрацію права власності на 54/100 ідеальних часток другого поверху житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно, розглянувши вказану заяву встановив відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703. Внаслідок чого 13 вересня 2013 року ним прийнято рішення № 5872560 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що не подані усі необхідні документи, а саме: документ, який підтверджує виникнення права власності на будинок.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаного рішення, позивачем на ім'я в.о. начальника Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області подано заяву від 17.09.2013 року з проханням провести реєстрацію прав та їх обтяжень частини житлового будинку згідно поданих усіх необхідних документів, а саме документів, які підтверджують виникнення права власності на житловий будинок. До заяви ОСОБА_1 було додано: копію рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області № 2-458-12 від 23.10.2012 року; копію витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Заява з додатками отримана відповідачем 17 вересня 2013 року, про що свідчить відмітка штемпеля на заяві.

26 вересня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 6230526.

Вказаним рішенням відповідач відмовив у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Рішення від 26.09.2013 року № 6230526 обґрунтовано тим, що заявником у п'ятиденний строк не усунено обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, а саме: не поданий документ який підтверджує виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна.

Перевіряючи оспорюване рішення від 26.09.2013 року № 6230526 на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 року, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно із ст. 2 Закону, - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 Закону).

Згідно із ч.ч. 1, 3, 4, 5, 7 ст. 16 Закону, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. При отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

У частині 1 статті 19 Закону зазначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Пунктом 16 Порядку передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

У разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника (ч. 1 ст. 22 Закону).

Згідно із п. 23 Порядку, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, пунктом 5-4 частини 1 статті 24 Закону встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Як свідчать матеріали справи державний реєстратор рішенням від 13.09.2013 року зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 27.08.2013 року від ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що нею не були подані усі необхідні документи, а саме документ який підтверджує виникнення права власності на будинок, що розташований в АДРЕСА_1.

Разом з тим, п. 26 Порядку визначає, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

З урахуванням п. 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

Судом встановлено, що ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2008 року (справа № 2-15/08) визнано мирову угоду, укладену ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за якою, визнається право спільної сумісної власності подружжя на 1 поверх незакінченого будівництва житлового будинку з підвальними приміщеннями і гаражем, що є самовільним будівництвом у АДРЕСА_1 площею 116, 6 м. кв.. ОСОБА_1 виділено у власність 1/2 незакінченого будівництва житлового будинку, а саме кімнати 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-8 на першому поверсі та кімната б-н на плані нульового етажа з підвальним приміщенням.

На підставі ухвали суду від 15.04.2008 року було зареєстровано право власності на 1/2 частину незакінченого будівництва житлового будинку готовністю 54% за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, що підтверджено із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23390470 від 24.07.2009 року Комунального підприємства Київської обласної ради "Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".

Аналогічна частка зареєстрована за ОСОБА_2, що підтверджено витягом від 24.07.2009 року № 23390449 Комунального підприємства Київської обласної ради "Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".

Право власності позивача на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 та призначена для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в розмірі 0,0755 га, підтверджено державним актом серії КВ № 006112.

Васильківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 12 жовтня 2012 року в справі № 2-458/12 вирішив розділити другий поверх житлового будинку АДРЕСА_1 визнавши за ОСОБА_1 право власності на веранду 1-9 площею 7,7 кв.м, житлову кімнату 1-10 площею 26, 4 кв.м., кухню 1-11 площею 9, 1 кв.м., санвузол 1-12 площею 3,60 кв.м., що складає 54/100 частин другого поверху житлового будинку АДРЕСА_1

Рішення набрало законної сили 23 жовтня 2012 року.

Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене та враховуючи наявні у справі документи, а саме рішення суду від 12.10.2012 року, технічний паспорт на житловий будинок реєстраційний номер № 23911482, витяг № 23390470 від 24.07.2009 року, суд приходить до висновку, що виникнення права власності та інших речових прав у ОСОБА_1 на 1/2 частини житлового будинку, в тому числі і 54/100 частини другого поверху, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, повністю підтверджено.

В повному обсязі вказані документи були подані позивачем до Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області 17 вересня 2013 року, на виконання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5872560 від 13 вересня 2013 року, тобто у межах п'ятиденного строку з дня його прийняття.

Відповідачем доказів на спростування наведених обставин суду надано не було.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушення вказаної правової норми, Реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області не надано доказів, які б підтверджували правомірність прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6230526 від 26 вересня 2013 року. Також відповідачем не було направлено до суду письмових заперечень проти позову, що трактується судом на користь позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на 54/100 ідеальних часток другого поверху житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, відтак рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6230526 від 26 вересня 2013 року є протиправним, тому його слід скасувати, а позов - задовольнити.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6230526 від 26 вересня 2013 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області здійснити державну реєстрацію прав та їх обтяжень на веранду 1-9 площею 7,7 кв.м, житлову кімнату 1-10 площею 26, 4 кв.м., кухню 1-11 площею 9, 1 кв.м., санвузол 1-12 площею 3,60 кв.м., що складає 54/100 частин другого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Є.Ю. Романченко