Постанова № 36557002, 24.12.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/7283/13-a

категорія 8.3

24 грудня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

за участі секретаря - Длугаш О.В.,

та представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу від 26.09.2013 р. №220 і податкового повідомлення-рішення від 28.10.2013 р. №0001942202,-

встановив:

Відкрите акціонерне товариство „Коростенський щебзавод" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом, зазначає, що відповідно до наказу керівника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Житомирській області від 26.09.2013 р. №220 було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «Інвестком-Капітал» за липень 2011 р., про що було складено акт перевірки від 15.10.213 р. №1102/22-01/01374567.

В акті перевірки посадовими особами відповідача було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України внаслідок чого ним було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 37317 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем 28.10.2013 р. було видано податкове повідомлення-рішення №0001942202 про визначення позивачу додаткового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37317 грн. та застосування до нього штрафної (фінансової) санкції в розмірі 9329 грн.

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, просить визнати протиправними та скасувати наказ відповідача від 26.09.2013 р. №220 та податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 р. №0001942202.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що були зазначені ним в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав про що надав суду письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Коростенською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну невмїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" по питанню взаєморозрахунків з ТОВ "Інвестклом - капітал" за липень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.10.13р. № 1102/22-01/01374567.

У акті перевірки зафіксовано порушення ВАТ "Коростенський щебзавод" п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту по податку на доданку вартість на загальну суму 37317 грн.

28.10.13 року на підставі вказаного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001942202, яким ВАТ "Коростенський щебзавод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46646 грн. (за основним платежем - 37317 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9329 грн.).

Перевіряючи оспорюване податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зважає на слідуюче.

Між Позивачем та ТОВ "Інвестком-капітал" 27.05.11 року був укладений договір поставки продукції № 052711.

Товарно - матеріальні цінності згідно умов договору були отримані та оприбутковані позивачем, оплата проведена в безготівковій формі. На підтвердження цього до суду були надані первинні документи:

- рахунок на оплату № СФ-0620-51 від 20.06.2011 р. на суму 217164грн. (з ПДВ);

- видаткова накладна № РН-110728 від 06.09.2011;

- податкова накладна № 701 від 07.07.2011р. на загальну суму 217164грн. в тому числі ПДВ 36194 грн.;

- платіжне доручення № 226 від 07.07.2011 року;

- рахунок на оплату № СФ-0718-51 від 18.07.2011 р. на суму 6738грн. (з ПДВ);

- видаткова накладна № РН-110718 від 18.07.2011;

- податкова накладна № 1803 від 18.07.2011р. на загальну суму 6738грн. в тому числі ПДВ 1123 грн.;

- платіжне доручення № 801 від 19.07.2011 року;

- прибутковий ордер № 47 б/д;

-прибутковий ордер № 108 б/д;

- вимоги по підприємству за вересень - грудень 2011 року.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пунктів 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що ВАТ "Коростенський щебзавод" усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Загальна вартість отриманих ВАТ "Коростенський щебзавод" товарів від ТОВ "Інвестком-капітал" за липень 2011 склала 223902 грн., в т.ч. ПДВ 37317 грн.

Всі розрахунки за ці товари позивачем проведено в безготівковій формі, тому по цих операціях, позивачем законно та обґрунтовано суму 37317 грн. ПДВ включено до складу податкового кредиту липня 2011 року.

Суд не погоджується з висновком податкового органу, щодо відсутності реального факту здійснення господарської діяльності та нікчемність угод укладених між ТОВ «Інвестком -капітал» та підприємствами постачальниками та покупцями, оскільки воно базується лише на акті про неможливість проведення перевірки ДПІ у Печерському р-ні м. Києва № 3687/22-9/37240660 де було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Інвестком -капітал». Жодних доказів визнання в судовому порядку договору укладеному позивачем з контрагеном, нікчемним чи недійсним, чи рішень судів про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Інвестком -капітал» податковим органом не надано.

Крім того, суд зазначає, що вказаний акт датований 12.09.2012 року а перевірка позивача проведена в жовтні 2013 року.

З огляду на викладене, на думку суду не можливість проведення зустрічної перевірки контрагента, не знаходження його за місцем реєстрації, чи інші підстави не передбачені чинним податковим законодавством не можуть слугувати підставою для не виключення із складу податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з такими контрагентами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних по господарським операціям з ТОВ «Інвестком -капітал» та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість підприємству з цих підстав проведено контролюючим органом неправомірно.

Враховуючи все викладене вище, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 28.10.2013 р. №0001942202. прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про скасування наказу про проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. При цьому документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За положеннями ст. 79 цього Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених Кодексом.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні підставою для видання наказу №220 на проведення позапланової перевірки послугувало те, що за наслідками перевірки господарських відносин позивача з ТОВ «Інвестком-Капітал» податковим органом було виявлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, а на письмовий запит з цього приводу платником ним не було надано відповідного письмового пояснення та документальне підтвердження таких операцій. Що, відповідно до приписів пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, є підставою для призначення та здійснення документальної позапланової перевірки.

При цьому згідно з вимогами п. 79.2 цієї статті ПК України умовами для призначення такої перевірки є лише надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Невиконання таких умов Кодексу надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, наказом керівника Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Житомирській області від 26.09.2013 р. №220 було призначено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «Інвестком-Капітал». Копія цього наказу та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки були вручені позивачу у встановлені ПК України спосіб та строки, що представником позивача в судовому засіданні не заперечувалось. Копії цих документів долучено до матеріалів судової справи.

За таких обставин суд вважає, що наказ від 26.09.2013 р. №220 про проведення у позивача невиїзної позапланової документальної перевірки з питань його фінансово-господарських відносин з ТОВ «Інвестком-Капітал» був виданий відповідачем з дотриманням усіх законодавчих вимог, а вимоги позивача в частині визнання цього наказу протиправним та його скасування є безпідставними і не можуть бути задоволені.

Окрім цього, слід зазначити, що ПК України передбачає умови та порядок допуску посадових осіб податкової служби до проведення перевірки.

Так, п.81.1. ст.81 ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Перед початком проведення перевірки посадові особи відповідача надали платнику податку усі вищеперелічені документи. Зазначений факт представником позивача не заперечувався.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось представниками сторін, що посадовими особами підприємства було допущено перевіряючих до проведення перевірки.

Абзацом 2 п.81.1 ст.81 ПК України встановлено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Із наведеного випливає, що наслідком порушення податковим органом вимог податкового законодавства при організації та проведенні перевірки є недопущення платником податку посадової особи податкового органу до її проведення.

Оскільки позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, а відтак погодився на її проведення, суд дійшов висновку про те, що права позивача оскаржуваним наказом не порушено, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись приписами ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 28.10.2013 р. №0001942202.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 31 грудня 2013 р.