Ухвала суду № 36552769, 20.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

20 листопада 2013 р. 804/15270/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, треті особи - Дніпропетровська міська рада, Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», про скасування Державного акту на право постійного користування землею, повернення земельної ділянки розпоряднику земель, визнання дій неправомірними, та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

18 листопада 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просять:

- скасувати Державний акт № 001156 від 19.09.2000 р. на право постійного користування землею по АДРЕСА_1, загальною площею 0,2512 га, виданий Національній гірничій академії України;

- повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,2512 га, у комунальну власність розпоряднику земель територіальної громади міста - Дніпропетровській міській раді;

- визнати неправомірними дії Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо відмови у наданні позивачам погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по фактичному розміщенню нежитлової будівлі кафе по АДРЕСА_1, площею 0,0429 га;

- зобов'язати Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0429 га по фактичному розміщенню нежитлової будівлі кафе у власність позивачам, та надати висновки щодо його погодження;

- визнати неправомірними дії Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з приводу відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, замовниками якого є ОСОБА_1, ОСОБА_2;

- зобов'язати Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області зареєструвати земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0429 га, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, замовниками якого є ОСОБА_1, ОСОБА_2, та надати витяг з Державного земельного кадастру із зазначенням права комунальної власності.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

На підтвердження сплати судового збору за подачу позову до адміністративного суду, до матеріалів позовної заяви долучено ксерокопію квитанції № 32644.221.1 від 15.11.2013 р., згідно якої, сплата судового збору в сумі 68 грн. 82 коп. здійснена за подання адміністративного позову ОСОБА_1.

Разом з тим, квитанції про сплату судового збору ОСОБА_2 як другим позивачем по даній справі, до позовної заяви не долучено, документів в обґрунтування наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору також не надано.

Крім того, долучена до позовної заяви ксерокопія квитанції від 15.11.2013 р. про сплату судового збору ОСОБА_1 не може бути визнана судом як документ про сплату державного мита за подання вказаного адміністративного позову, оскільки не є оригіналом квитанції.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 590-VII від 19.09.2013 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI, мінімальна заробітна плата з 1 січня встановлена на рівні 1 147 гривен.

Отже, при зверненні до суду із даним адміністративним позовом, кожному з позивачів необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 68 грн. 82 коп. із заявлених ними немайнових вимог, та надати до суду оригінали квитанцій про його сплату.

На порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, докази сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру до матеріалів адміністративного позову не долучені.

Таким чином, позивачу ОСОБА_2 слід сплатити судовий збір із заявлених нею немайнових вимог у розмірі 68 грн. 82 коп. на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001, та надати до суду оригінал квитанції.

Позивачу ОСОБА_1 також слід надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позовні вимоги (пункти 2, 3) позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про скасування Державного акту від 19.09.2000 р. № 001156 на право постійного користування землею по АДРЕСА_1, загальною площею 0,2512 га, виданого Національній гірничій академії України, та про повернення зазначеної земельної ділянки у комунальну власність розпоряднику земель територіальної громади міста - Дніпропетровській міській раді, мають ознаки спору про право, що виключає їх розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Отже, з метою вирішення питання щодо можливості розгляду заявлених позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, позивачам слід надати обґрунтування наявності у даних правовідносинах ознак публічно-правового спору, в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - залишити без руху.

Позивачам надати строк до 20 грудня 2013 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання оригіналу документа про сплату кожним з позивачів судового збору із заявлених ними немайнових вимог в сумі 68 грн. 82 коп.; обґрунтування наявності ознак публічно-правового спору, в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо заявлених позовних вимог про скасування Державного акту від 19.09.2000 р. № 001156 на право постійного користування землею по АДРЕСА_1, загальною площею 0,2512 га, виданого Національній гірничій академії України, та про повернення зазначеної земельної ділянки у комунальну власність розпоряднику земель територіальної громади міста - Дніпропетровській міській раді - шляхом викладення тексту нової позовної заяви, з наданням її примірника для відповідача та третіх осіб.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна