Ухвала суду № 3654131, 14.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року                                                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складіколегії суддів:

Головуючого судді                        Горбань Т.І.

Суддів:                                            Романчук О.М.

                                                        Малиніна В.В.                                             

при секретарі                                             Лисенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,    

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний судноремонтний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13.03.2007 року № 000024175/0 та від 25.05.2007 року № 000075175/1.

Впроцесірозглядусправипозивачембулоуточненопозовнівимоги, згіднояких останнійпросиввизнатиподатковеповідомлення– рішення,виданеДержавноюподатковою інспекцієюуПодільськомурайонім. Києвавід25 травня2007 року№000075175/1, нечиннимвчастинідонарахуваннясумподаткуздоходівфізичнихосібврозмірі6 493,78 грн. ізастосуванняштрафних(фінансових) санкційурозмірі14784,71 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2008 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Державна податкова інспекція у місті Подільському районі міста Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачу у позові, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України  у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів  владних повноважень адміністративні суди перевіряють,  чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах  повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України;2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи  несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з  дотриманням необхідного  балансу  між  будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод  та інтересів особи і цілями, на досягнення яких  спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто  протягом розумного строку.                                                                                                  Так, судом першої інстанції встановлено,  що в період з 30.01.2007 по 23.02.2007 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2006 р. За результатами проведення виїзної планової комплексної перевірки було складено Акт №29-23/605-03149949 «Про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» за період з 01.10.03 по 30.09.06».

Податковим органом в акті перевірки було зокрема встановлено порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4, ст. 8 та ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IVвід 22.05.2003 року та направлено податкове повідомлення -рішення №000024175/0 від 13 березня 2007 року про донарахування 286469,08 грн. по зобов'язанняхз податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), в тому числі за основним платежем - 88226,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -  198242,41 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач   оскаржив   відповідне   податкове   повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

22.05.2007 року за результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийнято рішення № 77291025-007, яким скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.03.2007 року № 000024175/0 в частині 67670,79 грн. донарахованого податку з фізичних осіб та 135341,58 грн. застосовуваної штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

За наслідками прийняття зазначеного вище рішення на адресу ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» було направлено податкове повідомлення - рішення від 25 травня 2007 року за №000075175/1 про сплату податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) в сумі 20 555,88 грн. і застосовуваної штрафної (фінансової) санкції у розмірі 62900,83 грн.

Суд першої інстанції вважає позовні вимоги такими, що підлягають  задоволенню  в  повному   обсязі,  виходячи з наступного.

Згідно наявних доказів у матеріалах справи, ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» в період з 01.10.2002 року по 12.08.2004 року надавалися позики працівникам підприємства на умовах поворотної безпроцентної позики. Зокрема, згідно наявних в матеріалах справи заяв - зобов'язань було надано позику працівнику підприємства Сарасу П.П. згідно заяви від 10.07.2003 року зі строком погашення до п'яти років; працівнику підприємства Заінчуковському Н.Д. згідно заяви від 23.02.2003 року зі строком погашення до семи років; працівнику дочірнього підприємства ДП «Дизель» Павлин Н.С. згідно заяви від 16.12.2003 року зі строком погашення до семи років; працівнику підприємства Величко І.М. згідно заяви від 01.01.2002 року зі строком погашення до семи років; працівнику підприємства Конобас В.В. згідно заяви від 18.09.2003 року зі строком погашення до 18.09.2010 року.

Згідно ст. 375 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повинен бути укладений у письмовій формі.

Статтею 376 ЦК УРСР передбачено, що позичальник вправі заперечувати договір позики за його безгрошовістю, доводячи, що гроші або речі в дійсності зовсім не одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж зазначено в договорі.

В матеріалах справи міститься розрахунок - витяг з документів бухгалтерського обліку, наданого головним бухгалтером ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» Білецьким П.П. Згідно вказаного розрахунку та платіжних доручень вбачається, що вказаними працівниками підприємства не заперечується факт отримання відповідних позик, про що також свідчить часткове погашення сум наданих позик станом на 30.09.2006 року (кінцева дата періоду, що перевірявся).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що між вказаними фізичними особами та ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» виникли зобов'язальні відносини з приводу надання поворотної безвідсоткової позики.

Разом з тим в матеріалах справи наявні також договір безпроцентної цільової позики від 12.08.2004 року, укладений між ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» та заступником генерального директора по МТС Кучеруком М.К., згідно якого позичальник Кучерук М.К. зобов'язувався в строк до 01.01.2015 року повернути позику в сумі 12 000,00 гривень; договір безпроцентної цільової позики від 05.02.2003 року, укладений між ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» та фінансовим директором Ситник І.В., згідно якого позичальник Ситник І.В. зобов'язалася в строк до 30.05.2008 року повернути позику в сумі 30 000.00 гривень.

На підставі положень п. 4 Перехідних положень, ст. 1049 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно поданих заяв позичальників останні зобов'язалися повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що зазначені у таких заявах. Кінцевий строк повернення сум отриманих позик відносно визначених фізичних осіб не настав.

Разом з тим суд також взяв до уваги те, що згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідним днем може бути день, що слідує за останнім днем повернення позики, а в разі, коли строк повернення прямо не визначений то, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, після перебігу семи днів з дня висунення вимоги про виконання зобов'язання.

Згідно з п.п. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (не підлягає відображенню в його річній податковій декларації) основна сума кредиту, що отримується платником податку.

З огляду на викладені обставини суд першої інстанції зазначив, що посилання ДПІ у Подільському районі м. Києва на порушення ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» норм п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є безпідставними, оскільки податковим органом було необгрнутовано зроблено висновок про те. що позивачем надавалася безповоротна фінансова допомога працівникам підприємства.

Разом з тим позивачем при обгрунтуванні уточнень позовних вимог було додано розрахунок нарахованих ДПІ в Подільському районі м. Києва сум податку з доходів фізичних осіб та сум штрафних (фінансових) санкцій щодо грошових позик, наданих працівникам ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод», строк стягнення по яких не настав на дату проведення перевірки.

З огляду на наданий розрахунок обрахування сум, виходячи з положень п. 22.3 Перехідних положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 16.4.1 п. 16.4. ст. 16, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 p., судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було неправомірно донараховано сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 6493,78 гривень і застосовуваних штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14784,71 гривень, у зв'язку з безпідставним включенням ДПІ у Подільському районі м. Києва до сум загального оподаткованого доходу сум, наданих працівникам ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» позик, строк стягнення (позовної давності) по яких не сплинув на дату проведення перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що ДПІ у Подільському районі м. Києва при проведенні перевірки та складанні акту перевірки №29-23/605 - 03149949 від 01.03.2007 р. не в повній мірі досліджено наявні первинні документи, документи бухгалтерської і фінансової звітності, внаслідок чого податковим органом помилково було донараховано суми податкових зобов'язань ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» як платника податків в частині сум податку з доходів фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 493,78 гривень та 14784,71 гривень відповідно, що пов'язані із помилковим включенням до вказаних платежів сум податку, що підлягав нарахуванню з наданих ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» переліченим на стор. 18-19 акту перевірки фізичним особам поворотних позик в період з 01.10.2003 р. по 30.09.2006 р., тому позовні вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 000075175/1 від 25 травня 2007 року про сплату податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) в частині донарахування сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 6493 гри. 78 коп. та застосованих штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 14784 грн. 71 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним  висновком суду першої інстанції.

Відповідач відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності свого  рішення.

З урахуванням вищенаведеного дії відповідача є  протиправними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2008 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного,  керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скаргиДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                  Т.І. Горбань

судді:                                                  О.М. Романчук

В.В. Малинін

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

14 квітня 2009 року                                                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                        Горбань Т.І.

Суддів:                                            Романчук О.М.

                                                        Малиніна В.В.                                             

при секретарі                                             Лисенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скаргиДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                  Т.І. Горбань

судді:                                                  О.М. Романчук

В.В. Малинін