Постанова № 3654125, 28.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-16633/08                                 Головуючий у першій інстанції: Кочан В.М.

                          Суддя-доповідач: Романчук О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 квітня 2009 року                                                                                                         м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                        Романчук О.М.,

Суддів:                                                                   Горбань Т.І.,

Саприкіної І.В.,                               

при секретарі:                                                        Джуринській Н.В.    

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2008 року у справі за позовом Казенного підприємства «Кіровгеологія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00031623012/0, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2008 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі - Відповідач) подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своїх вимог Відповідач посилались на неповне дослідження обставин справи судом першої інстанції та невідповідність рішення суду вимогам матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем було проведено виїзну планову перевірку Казенного підприємства «Кіровгеологія» (далі - Позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.09.2003 року по 30.09.2006 року, в результаті якої складено Акт перевірки від 18.04.2007 року № 216/23-10/14308279. На підставі даного Акта Відповідачем видане податкове повідомлення-рішення від 25.04.2007 року № 0003162312/0, яким нараховано позивачу 124 508,00 грн. земельного податку та 62 254,00 грн. штрафних санкцій, а всього на суму 186 762,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (далі – Закон № 2535) та пп.. б пп.. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 –III (далі – Закон № 2181) занижено земельний податок за 2005 р., III квартал 2006 року внаслідок застосування замість коефіцієнта, який дорівнює 2,5, коефіцієнт 1,20 при розрахунку земельного податку.

Внаслідок адміністративного оскарження податкове повідомлення –рішення було залишено без змін, а скарги –без задоволення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Київського Комітету міської Ради депутатів від 12 вересня 1950 року № 2073 Казенному підприємству  «Кіровгеологія» відведено земельну ділянку для будівництва Центральної науково-дослідної лабораторії та господарських приміщень за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 8/9. Згідно з довідкою Київського Головного управління земельних ресурсів від 10 січня 2003 .року № 3 (№ Ю-14374/2003) (далі – Довідка № 3) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 82:114:005) та на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування площа земельної ділянки по вул. Кіквідзе, 8/9 складає 5398,59 м2. Функціональне використання землі: землі комерційного використання - 5241,14 м2, землі громадського призначення - 45,97 м2 , землі досліджень та розробок - 111,48 м2 . Рішенням Київської міської Ради від 27 квітня 2000 року № 104/825 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва» визначено коефіцієнти на функціональне використання землі: 2,5; 0,70; 1,2, базова вартість 1 м2. землі - 580,27 грн., узагальнюючий локальний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки - 1,35.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, причиною розбіжності між розрахунками земельного податку Позивача та Відповідача є застосування різних коефіцієнтів функціонального використання землі. Так, відповідно до поданих Позивачем податкових розрахунків на 2005-2006 роки земельний податок складає: за 2005 рік - 71513,30 грн., за період з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2006 року -55512,00 грн., а за розрахунками Відповідача -  за 2005 рік - 141609 грн. 30 коп., за період з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2006 року -109924 грн. 20 коп.

У відповідності до ст. 2 Закону №  2535, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 13 Закону № 2535 визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до положень наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України,  Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року N 76/230/325/150 «Про внесення доповнень до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», втратив чинність з прийняттям наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N 18/15/21/11 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (далі – Порядок № 18/15), та враховуючи положення порядку № 18/15, який діяв після 27.01.2006 року, коефіцієнт функціонального призначення для земель комерційного призначення визначений на рівні 2,5, для земель досліджень та розробок – 1,2, а для земель громадського призначення – 0,7. Тобто, Довідкою № 3 визначені коефіцієнти функціонального призначення у відповідності до положень вищенаведених Наказів Держкомзему.

У відповідності до п. 3.5 Порядку № 18/15 - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.  Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Даним пунктом визначено, формулу та правила визначення даного коефіцієнта, який визначається у Порядку № 18/15 та не потребує перегляду платником податку на землю, а лише його застосування при визначенні розміру податку, який необхідно сплатити.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про залежність коефіцієнту функціонального призначення від виду діяльності, який здійснює юридична особа на виділеній їй земельній ділянці. Даний коефіцієнт прямо залежить від функціонального призначення земельної ділянки та визначається на централізованому рівні, а тому колегія суддів вважає вірними висновки Відповідача щодо непарвильності вирахування Позивачем розміру податку на землю.

Крім того, колегія суддів вважає вірними розрахунки Відповідачем штрафних санкцій у відповідності до вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181.

Такми чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційні скарги сторін необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2008року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

    Головуючий суддя:                                 

  Судді: