Ухвала суду № 36534152, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3068/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу НГВУ "Чернігівнафтогаз" до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі структурного підрозділу НГВУ "Чернігівнафтогаз" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.04.2013 року № 0000251500.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (ід. код 00135390) зареєстровано як юридичну особу Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 31.03.1994, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків, що підтверджується матеріалами даної справи (а.с.180-182).

У відповідності до вимог ст. 75, ст. 76 та ст. 86 Податкового кодексу України Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку «НГВУ «Чернігівнафтогаз» податковий номер 534663345 за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 за період січня 2013 року, про що складено Акт перевірки від 21.03.2013 № 9/15-009/534663345 (а.с.13-14).

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп. 263.9.1 ст. 263 Податкового кодексу України, що призвело до донараховання заниженого податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти) за період січня 2013 року на суму 298 469,40 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки позивач 28.03.2013 подав до Прилуцької ОДПІ Чернігівської області заперечення № 38 (а.с.15-16), за результатом розгляду якого Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області 04.04.2013 надано відповідь № 5087/10/15-208 про залишення заперечення на акт перевірки без задоволення (а.с.17-19).

На підставі Акту перевірки Бахмацькою МДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 № 0000251500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: плата за користування надрами для видобування нафти у розмірі 298 469,40 грн. ( у т.ч. за основним платежем - 198 979,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 99 489,80 грн.) (а.с.10).

За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача, ДПС у Чернігівській області було винесено рішення від 31.05.2013 № 1088/10/10-215, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.24-27).

За результатом повторного оскарження Міністерством доходів і зборів України було прийнято рішення від 02.08.2013 № 8130/6/99-99-10-01-15, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.33-36).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пп. 263.9.1 ст. 263 Податкового кодексу України, ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відповідних розмірах, в т. ч. нафта, конденсат з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів за тонну визначено розмір - 39%*. При цьому також враховується, що приміткою до пп. 263.9.1 ст. 263 Кодексу визначено: *в умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2% від вартості видобутих корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою*.

Відповідно до пп. 263.9.2 ст. 263 Податкового кодексу України, додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відсотки від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

Абзацами 2-4 пп. 263.9.2 п. 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України встановлено, що порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм), визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.

Перелік ділянок надр та/або об'єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.

Норми цього підпункту поширюються в т. ч. на учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25% та більше, господарських товариств, 25% та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25% та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.1999 між ВАТ «Укрнафта» та ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» було укладено договір про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі № 35/4, який з 12.02.1999 взято на податковий облік до Прилуцької ОДПІ Чернігівської області. Між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов даного договору, підписано та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 вказаного Договору, юридичною особою, від імені якої ведеться спільна діяльність, учасниками визнається ВАТ «Укрнафта», а вся фактична організаційна, фінансова і виробничо-комерційна діяльність з виконання договору здійснюється виконавчою дирекцією під контролем Комітету з управління, повноваження якого визначені в ст. 12 даного Договору. При цьому, ведення спільних справ, пов'язаних з виконанням вищевказаного Договору, покладено на виконавчу дирекцію, посадові особи якої згідно ст. 13 Договору знаходяться у трудових відносинах з ВАТ «Укрнафта» у складі «НГВУ «Чернігівнафтогаз».

За період січня 2013 року податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти), що видобувається в Україні, формувалися позивачем у розрахунку на обсяги нафти, що видобуті у процесі виконання договору про спільну діяльність від 19.01.1999 № 35/4 у Скороходівському родовищі, розташованому на території Талалаївського району Чернігівської області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 № 699 "Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами" визначено нафтові родовища (згідно з додатком) такими, що належать до родовищ з важковидобувними виснаженими запасами, у т. ч. родовища Чернігівської області: Прилуцьке, Гнідинцівське, Малодівицьке, Богданівське, Щурівське, Скороходівське, та визначено базові обсяги видобутку нафти на період 1999-2019 роки, встановлені Міністерством палива та енергетики України.

Отже, введення в дію Податкового кодексу України не відміняє дію гарантії, що була надана згідно з Указом Президента України від 17.06.1996 № 433/96 "Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами" та постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 № 699 "Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами", і полягає у звільненні від рентної плати за додатково видобуту нафту понад базові обсяги на Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівському, Скороходівському родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ.

Крім того, підпункт 263.9.2 статті 263 Податкового кодексу України містить положення, направлені на податкове стимулювання інвестиційної діяльності, які за своєю суттю аналогічні тим, які містилися в Указі Президента України від 17.06.1996 № 433/96 "Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами" при визначенні розміру податкових зобов'язань із рентної плати за нафту, газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні.

Таким чином, встановивши норми оподаткування за ставкою 2% від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів, законодавець тим самим підтвердив дію раніше наданих Указом Президента України від 17.06.1996 № 433/96 "Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами" гарантій інвестиційної діяльності при дорозробці нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами.

Раніше гарантії інвестиційної діяльності давали підстави для збереження умов стабільного податкового навантаження в умовах, коли основним ресурсним платежем за видобуток нафти була рентна плата, однак на даний час ці гарантії для діючих інвестиційних проектів реалізуються шляхом оподатковуються за ставкою 2% від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

У такому разі, на думку колегії суддів, при здійсненні діяльності з видобування додаткових обсягів нафти на Скороходівському родовищі Талалаївсько-Рибальського нафтогазоносного району Східного нафтогазоносного регіону України позивач в рамках договору про спільну діяльність № 35/4 тривалий час правомірно керувався вищевказаними гарантіями, які були направлені на досягнення позитивних результатів у нарощуванні видобутку нафти на виснажених родовищах.

При цьому, дії позивача щодо декларування податкових зобов'язань з рентної плати з урахуванням гарантій інвестиційної діяльності шляхом звільнення від рентної плати були предметом розгляду судами у справах №№ 18/147(6/192), 6/356, 6/208, 11/179, 20/29 (11/149 (6/131)), 18/75, 5028/12/67/2012, по яких було прийнято відповідні рішення, якими зокрема встановлено, що Указ Президента України від 17.06.1996 № 433/96 "Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами" стимулював залучення інвестицій в дорозробку нафтових родовищ шляхом гарантування звільнення від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами.

Тобто періодом дії гарантій є увесь період експлуатації визначених родовищ.

Разом з тим, гарантії, що були надані згідно Указу Президента України від 17.06.1996 № 433/96 "Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами" та постанови Кабінету Міністрів України № 699 продовжують діяти, оскільки щодо них зберігається дія норми абзацу 4 ч. 1 ст. 19 Закону України від 18.09.1991 № 1560-XII "Про інвестиційну діяльність", де зокрема зазначено, що державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

Таким чином, з аналізу норм чинного законодавства випливає, що у 2013 році в частині нарахування плати за додаткові обсяги нафти, видобуті внаслідок виконання інвестиційних проектів (програм) на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, діє механізм економічного стимулювання, аналогічний раніше передбачуваному, згідно Указу Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами».

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. (справа № 1-рп/99), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, з моменту введення в дію Податкового кодексу України гарантія, що була надана згідно Указу Президента України від 17.06.1996 № 433/96 «Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами» та постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 № 699 «Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами», не відміняє дію гарантії захисту інвестиційної діяльності.

У зв'язку з цим, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.