Ухвала суду № 36533981, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 2а-4040/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - Мірошниченка Олександра Валерійовича, представника ПП "Таврійські нафтові регіони" - Бариляк Тетяни Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року приватне підприємство (далі - ПП) "Таврійські нафтові регіони" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2012 року №№ 0005252200, 0005262200, якими підприємству збільшено грошові зобов'язання: з податку на прибуток на 1562145,25 грн., у тому числі за основним платежем на 1456531 грн., за штрафними санкціями на 105614,25 грн., та з податку на додану вартість на 1502707 грн., у тому числі за основним платежем на 1301535 грн., за штрафними санкціями на 201172 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення прийняті за неправомірними висновками Податкового органу щодо нікчемності правочинів з придбання позивачем товарів у ПНВКП "Атон", ПП "А-Ліра", ТОВ "ТПК Фатекс", а тому протиправно не визнано право на формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками цих операцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 16 липня 2012 року №№ 0005252200, 0005262200.

Не погоджуючись з постановою суду, начальником ДПІ у м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 14 червня 2012 року по 19 червня 2012 року посадовою особою ДПІ у м. Херсоні проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Таврійські нафтові регіони" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "ТПК Фатекс", ПП "А-Ліра" за березень 2012 року, ПНВКП "Атон" за квітень, травень 2011 року та з контрагентами покупцями за вказані періоди.

В ході перевірки встановлено, що одним з постачальників ТМЦ у квітні, травні 2011 року було ПНВКП "Атон" на загальну суму 5395168,37 грн., в т. ч. ПДВ 899194.73 грн.

При перевірці контрагентів ПНВКП "Атон" - ТОВ "Югресурспостач" та ТОВ "ТД "Палладіум" не встановлено та документально не підтверджено реальність здійснених операцій.

Таким чином, Податковий орган вважав, що в зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту та податкових зобов'язань за квітень, травень, серпень, вересень, жовтень 2011 року правочини мають ознаки нікчемності саме: ч.1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПНВКП "Атон" придбаних товарів у постачальників та подальшої реалізації за квітень, травень, серпень, вересень, жовтень 2011 року.

Також, було встановлено, що одним із постачальників ТМЦ у березні 2012 року було ПП "Ліра" на загальну суму 2054897,02 в т. ч. ПДВ 342482,84 грн.

Оскільки, зазначене підприємство не знаходиться за юридичною адресою Податковим органом зроблено висновок про відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст. 215. п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язаних з їх недійсністю.

Також, перевіркою встановлено, що, одним із постачальників ТМЦ у березні 2012 року було ТОВ ТПК "Фатекс" на загальну суму 359144,50грн., в т. ч. ПДВ 59857,42грн.

В ході дослідження господарської діяльності ТОВ "ТПК Фатекс" встановлено, що товар був отриманий від ООО "Строй Нафто Сервіс" у грудні 2010 року та здійснено, начебто, продаж товару ПП "Таврійські нафтові регіони" у березні 2012 року.

Перевіркою було встановлено, що у ТОВ "ТПК Фатекс" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, відсутність за місцезнаходженням, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності по ланцюгу постачання.

У зв'язку з цим, контролюючим органом зроблено висновок, що податкові зобов'язання ТОВ "ТПК Фатекс" відповідному ланцюгу постачання є нікчемним, а тому ПП "Таврійські нафтові регіони", в порушення п.п. 198.2., 198.3., 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ 1301535 грн. в тому числі: квітень 2011 року у сумі 439575 грн., травень 2011 року у сумі 459620 грн., березень 2012 року у сумі 402340 грн.; в порушення пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст.138 198 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на загальну суму 1456531 грн., в тому числі: II квартал 2011 року на суму 1034074 грн., І квартал 2012 року на 422457 грн.

За результатами перевірки складено акт № 1233/22-4/34668958 від 26 червня 2012 року, на підставі якого ДПІ у м. Херсоні винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Судом першої інстанції, під час розгляду справи, були досліджені первинні та бухгалтерські документи, які були надані позивачем до суду. Вказані документи спростовують твердження відповідача про "безтоварність" господарських операцій ПП "Таврійські нафтові регіони" з ПНВКП "Атон", ПП "А-Ліра", ТОВ "ТПК Фатекс", оскільки поставка нафтопродуктів підтверджена договорами поставки, податковими накладними, накладними та видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, договорами оренди автотранспортних засобів з іншими перевізниками, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

У акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. Відповідачем також не заперечувалося, що ПНВКП "Атон", ПП "А-Ліра", ТОВ "ТПК Фатекс" у відповідних звітних періодах відобразили зобов'язання по господарським операціям з ПП "Таврійські нафтові регіони".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ у м. Херсоні податкові декларації, тобто, позивачем виконані усі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, а, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ. Викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м. Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальнісь та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), де Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Будь-яких зауважень щодо наявних первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, відповідачем надано не було. Документи складені, за результатами проведених господарських операцій, з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", мають всі необхідні реквізити, а тому є первинними документами, що підтверджують факт здійснення операцій по виконанню підрядних робіт.

Видані позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству. Отже, з дня отримання податкових накладних у позивача виникло право формувати податковий кредит по взаєморозрахунках з контрагентами.

Крім того, Податковий орган, роблячи висновки про відсутність між зазначеними підприємствами господарських відносин, вказує на нікчемність укладених між ними договорів, оскільки вони вчинені без мети настання реальних наслідків.

Колегія суду, також погоджується з судом першої інстанції, щодо відсутності підстав для визнання нікчемними договорів укладених позивачем з ПНВКП "Атон", ПП "А-Ліра", ТОВ "ТПК Фатекс", та вважає, що висновки Податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за періоди, що перевірялися, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними запереченням до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Тому, враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А також, п. 1 частини 3 статті 2 КАС України, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2012 року №№ 0005252200, 0005262200.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

За таких обставин, підстав для скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Також, враховуючи клопотання представника відповідача, колегія суддів вважає можливим допустити заміну належного відповідача у справі його правонаступником,

а саме - Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області) - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 грудня 2013 року.

Головуючий:

Судді: