Ухвала суду № 36524593, 26.12.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/4333/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О. І.Номер провадження 22-ц/788/2759/13 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2013 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Дубровної В. В.,

суддів - Маслова В. О., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 30 жовтня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 30 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» списати заборгованість ОСОБА_3 по кредитному договору № SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року у розмірі 47 692 грн. 58 коп.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, з посиланням на п.2 ст.1071 ЦК України та Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», вважає позовні вимоги некоректними, враховуючи те, що під списанням позивач має на увазі спростування заборгованості, а нормами чинного законодавства України не передбачене таке поняття як спростування заборгованості і позовні вимоги, задоволені судом першої інстанції, цілком суперечать нормам цивільного законодавства.Вважає хибним посилання суду на рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2013 року, оскільки зазначеним рішенням не спростовано факт наявності заборгованості ОСОБА_3 станом на 07 грудня 2011 року в сумі 73 855 грн. 94 коп., а лише зменшено позовні вимоги Банку в частині неустойки, а відтак , вважають вимоги позивача про спростування наявної заборгованості за кредитним договором необґрунтованими та незаконними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» -Старовойтову О.О., яка апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, який проти скарги заперечує, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Вирішуючи наявний спір, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року припинене 30 липня 2012 року, внаслідок сплати позивачем боргу в розмірі 25 451 грн. 53 коп., визначеного рішенням Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2012 року.

Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

19 квітня 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 14 липня 2008 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі СФ ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SUXRRC13790028 відповідно до умов якого він отримав споживчий кредит в сумі 10 000 грн. Через неналежне виконання ним зобов'язань по зазначеному договору ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Сумського районного суду Сумської області про стягнення з нього заборгованості на загальну суму 73 855,94 грн. Позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2012 року вищезазначене рішення суду від 26 березня 2012 р. змінено. З нього стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 25 451,53 грн. заборгованості за кредитним договором № SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року, а не 73 855,94 грн. Зазначену в рішенні суду заборгованість він сплатив повністю. 28 лютого 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Сумського районного суду Сумської області з новим позовом про стягнення з нього 50 277,21грн. заборгованості за кредитним договором №SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року, який ухвалою суду від 15 березня 2013 року провадження у вищевказаній справі закрито в зв'язку з наявністю рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2012 року між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, просив суд зобов'язати відповідача списати заборгованість по кредитному договору № SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року у розмірі 47 692 грн. 58 коп. та стягнути з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача зазначив про те, що на порушення прав позивача, не зважаючи на повне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, до цього часу позивачеві надходять вимоги від колекторів щодо сплати суми, про списання якої ним заявлений позов і ця обставина є доказом порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суд, а саме - списання заборгованості за кредитним договором.

У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.

При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.598 ЦК України 1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. 2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. 3.Особливості припинення зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством.

Стаття 1071 ЦК України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка за якими 1. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. 2. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2012 року змінено рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 березня 2012 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» 25 451 грн. 53 коп. заборгованості за кредитним договором № SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року, а не 73 855 грн. 94 коп. як зазначено у рішенні суду першої інстанції (а.с.5, 6-7). Постановляючи рішення, Апеляційний суд виходив з того, що нараховуючи ОСОБА_3 два штрафи у розмірі відповідно 500 грн. і 3493 грн. 14 коп. за одне і теж порушення (несвоєчасне погашення заборгованості,порушення строків платежу), Банк діяв всупереч положень ст. 61 Конституції України, за якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення. Крім того, суд з урахуванням ч.3 ст.551 ЦК України вважав за необхідне зменшити суму пені з 57 411 грн. 27 коп. до 13 000 грн.

Згідно рішення суду з ОСОБА_3 стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 25 451 грн. 53 коп. з яких: заборгованість по тілу кредиту -7325,50 грн., заборгованість по відсотках - 893,11 грн., заборгованість по комісії - 4232,92 грн., пеня - 13000 грн. Рішення суду набрало законної сили у касаційному порядку не оскаржувалось (а.с. 6,7).

Заборгованість за кредитним договором № SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року у розмірі, визначеному рішенням Апеляційного суду Сумської області 25451 грн. 53 коп. ОСОБА_3 сплатив 30 липня 2012 року, що підтверджується постановою органу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 30 липня 2012 року (а.с 8).

Однак, у 2013 році ПАТ КБ «ПриватБанк» повторно звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року у сумі 50 577,21 грн., на яку за ріщенням Апеляційного суду Сумської області була зменшена сума кредитної заборгованості.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 15 березня 2013 року закрито провадження по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у зв'язку з наявністю рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2012 року між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили (а.с. 9).

Заборгованість по кредитному договору № SUXRRC13790028 від 14 липня 2008 року банком не списана, що призвело до повторного звернення відповідача з позовом до суду про її стягнення з позивача. Наявність цієї заборгованості порушує права і законні інтереси позивача, оскільки негативно впливає на його кредитну історію у відповідача та в інших фінансових установах.

Зобовязання за кредитним договором ним виконане на підставі судового рішення в повному обсязі. Відповідно до ст. 590 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не спростовують рішення суду доводи апеляційної скарги про неналежно обраний спосіб захисту. При цьому, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу . Крім того, право особи на ефективний засіб порушеного права передбачено і Конвенцією про захист прав людини та основних свобод (стаття 13), відповідно до якої «кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

З огляду на викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Обставини, на які посилається відповідач, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об'єктивну оцінку.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -