Рішення № 36502963, 19.11.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/7984/2012

Провадження № 2/265/122/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 листопада 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

при секретарі Ковальовій М.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/07-155/157050 від 14 березня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2010 року ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" в особі Донецької обласної дирекції звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/07-155/157050 від 14 березня 2008 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що згідно до кредитного договору № 014/07-155/157050, укладеного між Банком та відповідачем ОСОБА_3 від 14 березня 2008 року, останній отримав кредит у сумі 204 945,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних, строком до 14.03.2017 року. Відповідач в порушення норм діючого законодавства та умов зазначеного договору свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті станом на 06.04.2010 року перед Банком утворилась заборгованість у загальному розмірі 307 250,87 гривень. На підставі викладеного просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за зазначеним кредитним договором у розмірі 307 250,87 гривень та судові витрати.

В ході судового розгляду позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, і в остаточній редакції від 21 лютого 2013 року просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором, станом на 11 лютого 2013 року, у сумі 1 558 657 гривень 04 копійки, а також судові витрати у вигляді судового збору в 1700 гривень і витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, які були понесені ним при зверненні до суду.

Представник позивача ПАТ „ОСОБА_2 Аваль" - ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги в остаточної редакції підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив задовольнити позов.

У судове відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про день, час і місце слухання справи, не прибули. Про причини свого неприбуття суд не повідомили, заяви про відкладення слухання справи на надали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 14 березня 2008 року між ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" (у звязку із затвердженням статуту ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» ) з одного боку, та ОСОБА_3 (надалі - Позичальник), з іншого, було укладено кредитний договір № 014/07-155/157050, за умовами якого ОСОБА_2 надав Позичальникові кредит у розмірі 204 945,00 гривень строком до 14.03.2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 7.1. кредитного договору встановлено зобов'язання позичальника здійснювати погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.

Пунктом 16.3 кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання договору позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню у розмірі 1% від простроченої до суми за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені здійснюється в порядку та строки, передбачені для здійснення ануїтетних платежів за кредитом а бо в будь-яких інший день за згодою або на вимогу кредитора.

Відповідно до ч.1,2 ст. 536 ЦПК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобовязання повинно виконуватися належним чином згідно умов договору та вимогами Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з простроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

З наданих представником позивача розрахунків вбачається, що станом на 11 лютого 2013 року заборгованість відповідача по справі ОСОБА_3 за зазначеним кредитним договором, яка утворилась в наслідок неналежного виконання ним умов договору, становить 1 558 657,04 гривень і яка складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 210 957,47 гривень, заборгованості за відсотками 131 001,86 гривень, пені за прострочки кредиту та відсотків 1 216 697,61 гривень.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату предявлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до умов договору.

Письмова вимога банку про дострокове погашення кредиту, процентів, пені та штрафних санкцій, надіслана позичальнику ОСОБА_3 17.06.2009 року, з боку останнього не виконана й по сей день.

Відповідач ОСОБА_3, не прибувши в судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову, доказування належного виконання ним взятих на грошових зобов'язань, тим самим не оспорює розмір утвореної заборгованості.

Таким чином, суд вважає встановленим факт неналежного виконання позичальником ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором і утворення заборгованості станом на 11 лютого 2013 року у сумі 1 558 657,04 гривень, тому приходить до висновку, що пред'явлення позову не суперечить закону, моральним засадам суспільства, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому стягує з відповідача дану суму у повному обсязі, як доведену в ході судового розгляду справи.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача довий збір в розмірі 1700 гривень, що були сплачені останнім при зверненні до суду.

Що стосується стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, то суд вважає за необхідне відмовити в цій частині, оскільки чинним ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» данні витрати не передбачені.

На підставі ст.ст. 554, 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 169 України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/07-155/157050 від 14 березня 2008 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, (ІН2016415051) ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Донецької обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/07-155/157050 від 14.03.2008 р. у розмірі 1 558 657 (один мільйон пятсот пятдесят вісім тисяч шістсот пятдесят сім) гривень 04 копійки, судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, а разом 1 560 357 (один мільйон пятсот шістдесят тисяч триста пятдесят сім) гривень 04 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

Суддя ____