Постанова № 36471591, 24.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року справа № 823/3565/13-а

15 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Ваіс» Агапова А.Д.- за довіреністю,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Кулик К.Є. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ваіс» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Ваіс» до ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2013р. №0000022213 та №0000012213;

- зобов'язати відповідача зняти податкову заставу, реєстраційний номер 13937032 та привести податковий облік ТОВ «Ваіс» (код ЄДРПОУ 30599231), у відповідності з даними податкових декларацій.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що ДПІ у м. Черкасах було неправомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, за неоприбуткування ТОВ «Ваіс» отриманих грошових надходжень до касової книги підприємства. Вказані доводи обґрунтовані тим, що ТОВ «Ваіс» жодних готівкових операцій не проводилось, всі господарські операції позивачем здійснювались у безготівковій формі, в зв'язку з чим висновки акту перевірки №001504 від 12.12.2012р., на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення є безпідставними, а самі повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню. У зв'язку з цим позивач, як похідні, просив суд зобов'язати відповідача зняти податкову заставу та привести податковий облік ТОВ «Ваіс» у відповідності з даними податкових декларацій.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених в запереченні, та зазначила, що оскільки під час проведення фактичної перевірки на усні та письмові запити податкового органу посадовими особами ТОВ «Ваіс» не було надано жодних первинних документів, то ДПІ у м. Черкасах було використано податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи від 31.10.2012р. за ІІІ квартал 2012р., в якій в рядку 1 якої визначено загальну суму доходу за податковий період в сумі 83949,19грн. У зв'язку з тим, що до перевірки не надано жодного підтверджуючого документу щодо перерахування даних коштів шляхом безготівкового розрахунку, то ДПІ у м. Черкасах правомірно зроблено висновок, що дані кошти позивачем отримані шляхом готівкового розрахунку, а отже вони повинні були бути оприбутковані в касовій книзі товариства.

З огляду на вказані обставини, представник відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Ваіс» повністю.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваіс» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 23.09.1993р., за ідентифікаційним кодом - 30599231, що підтверджується копією довідки АА № 602534 з ЄДР підприємств та організацій (а.с.41).

У відповідності до свідоцтва № 100279464 (а.с.55), ТОВ «Ваіс» зареєстрований в ДПІ у м. Черкасах, як платник податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 07.12.2012р. №356, головним державним податковим ревізорам-інспекторам відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю ДПС в області було доручено в період з 10.12.2012р. по 12.12.2012р. провести фактичну перевірку ТОВ «Ваіс» щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документів, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому чисті про обіг підакцизних товарів (а.с.113).

На підставі п.п.80.2.3 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та вищевказаного наказу, 10.12.2012р. було видано направлення на проведення в період з 10.12.2012р. по 12.12.2012р. фактичної перевірки ТОВ «Ваіс» (а.с.114). Копія наказу про проведення перевірки була вручена уповноваженій особі позивача 10.12.12012р.

В подальшому, посадовими особами податкового органу була проведена фактична перевірка ТОВ «Ваіс».

За наслідками проведеної перевірки складено акт №001504 від 12.12.2012р. (а.с.4).

Зазначеним актом встановлено порушення ТОВ «Ваіс» вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.п.168.1. та п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI та п.2.6 розділу ІІ Положення про проведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р. - неоприбуткування отриманих готівкових надходжень до касової книги підприємства.

На підставі акту перевірки №001504 від 12.12.2012р., ДПІ у м. Черкасах 10.01.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000022213, яким до ТОВ «Ваіс» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 419 745,95грн.;

- №0000012213, яким до ТОВ «Ваіс» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510,00грн.

Не погоджуючись в податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх такими, що були прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України, а також Положення про проведення касових операцій у національній валюті України, ТОВ «Ваіс» звернулось до суду щодо їх оскарження.

На час виникнення спірних правовідносин, порядок оприбуткування отриманих грошових надходжень регулювався Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI та Положенням про проведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (надалі - ПК України), в редакції чинній на час проведення перевірки, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 20.1.29 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявленні порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів.

Види перевірок, які вправі проводити податкові органи визначені ст. 75 ПК України.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України.

Пунктом 80.2 ст.80 ПК України визначено вичерпний перелік обставин на підставі яких може проводитись фактична перевірка.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно ч.2 п. 86.3 ст. 86 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 затверджено «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (надалі - Положення).

В преамбулі зазначеного Положення визначено, що воно розроблено відповідно до ст.33 Закону України «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.1 Положення встановлено, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (п.2.2 Положення).

У відповідності до п.2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до абзацу 1 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, суд зважає на наступне.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Оприбуткування готівки визначається, як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

З аналізу вищевказаних норм законів та підзаконних актів можна зробити висновок, що господарські операції можуть вважатися готівковими, якщо за їх виконання підприємством отримується оплата не в безготівковій формі, а саме шляхом отримання готівки.

Таким чином, обов'язковою умовою, яка має бути встановлена при вирішенні аналогічних справ, є з'ясування судом, яким саме чином підприємством проводяться розрахунки по господарським взаємовідносинам з іншими суб'єктами господарювання.

Суд зазначає, що податковим органом при нарахуванні позивачеві штрафної (фінансової) санкції в розмірі 419 745,95грн. дійсно були порушені норми Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», оскільки, останнім при її застосуванні не був з'ясований механізм розрахунків, який здійснюється підприємством (готівкова чи безготівкова форма). Нараховуючи ТОВ «Ваіс» зазначену штрафну (фінансову) санкцію податковий орган використав податкову декларацію платника єдиного податку №9067545104 від 31.10.2012р. за ІІІ квартал 2012р. (а.с.15). У відповідності до вказаної декларації, позивачем зазначено про отримання доходу за вказаний період в розмірі 83 949,19грн. На підставі вказаної декларації, податковий орган зробив висновок, що вказані кошти були отримані підприємством у вигляді готівки.

Такі доводи податкового органу суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що кошти в сумі 83 949,19грн. в повному обсязі надійшли на розрахунковий рахунок товариства від суб'єктів господарювання за надання їм послуг по оренді та експлуатації нерухомого майна, яке перебуває у власності ТОВ «Ваіс» або яке позивач орендує, тобто взаєморозрахунки були здійснені в безготівковій формі. Вказана обставина в повній мірі підтверджується наданими ТОВ «Ваіс» належним чином засвідченими копіями актів взаєморозрахунків, а також платіжними дорученнями з ТОВ «Аеро-Експрес» та АТ «Райфайзен Банк Аваль». Зазначеними суб'єктами господарювання були перераховані кошти на рахунок позивача (безготівкова форма) за оренду приміщень, електроенергію, освітлення, водопостачання, опалення, а також за послуги зберігання.

У відповідності до п.1.4 постанови Національного банку України від 21.01.2004р. №22 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в іноземній валюті», безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

З врахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Ваіс» дійсно здійснюється діяльність в безготівковій формі, в зв'язку з чим нарахування ДПІ у м. Черкасах позивачеві штрафної (фінансової) санкції за порушення п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», є неправомірним.

Щодо застосування до ТОВ «Ваіс» штрафної (фінансової) санкції в розмірі 510,00грн. за ненадання документів для проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Дійсно, ДПІ у м. Черкасах був направлений на адресу ТОВ «Ваіс» лист в якому податковий орган зобов'язував позивача надати для проведення перевірки належним чином засвідчені копії первинних документів, зокрема: касову книгу за 2011-2012р.р., прибуткові та видаткові касові ордери за 2011-2012р.р., накази про встановлення ліміту каси підприємства на 2011-2012р.р., звіти про використання коштів на відрядження за 2011-2012р.р.

Пункт 1.2. вищевказаного Положення дає визначення, зокрема понять «касова книга» та «косовий ордер». У відповідності до зазначеного пункту касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі, а касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Таким чином, за своїм призначенням зазначені документи потрібні для обліку готівки.

Натомість, суд зазначає, що оскільки ТОВ «Ваіс» здійснює свою господарську діяльність виключно у безготівковій формі, як шляхом перерахунку коштів за отримані послуги так і шляхом отримання коштів за надані послуги (що підтверджується копіями платіжних доручень), то у позивача не могло і не може бути вищевказаних документів. Ведення таких документів притаманно для тих суб'єктів господарювання, які проводять готівкові взаємовідносини.

Тобто, суд дійшов висновку, що відсутність, в даному випадку у ТОВ «Ваіс» первинних документів для обліку готівки з урахуванням того, що позивач готівкові операції не проводить, не є підставою для застосування штрафної (фінансової) санкції.

Позовну вимогу позивача про зобов'язання відповідача привести податковий облік ТОВ «Ваіс» у відповідність з даними податкових декларацій, суд вважає необґрунтованою та погоджується з доводами представника ДПІ у м. Черкасах, що матеріали адміністративної справи не містять жодного підтверджуючого документу, який би свідчив, що податковим органом, якимось чином було змінено чи спростовано відомості податкових декларацій ТОВ «Ваіс» за вказаний період.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З цих підстав суд не має повноважень приймати рішення щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень на вчинення дій, що входять до його компетенції передбачених чинним законодавством.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.01.2013р. №0000022213 та №0000012213, він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в зв'язку з чим, вказані повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Для задоволення іншої частини позовних вимог суд правових підстав не знайшов.

Відповідно до вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 86, 122, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 10.01.2013 р. № 0000022213 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 419745 грн. 95 коп.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 10.01.2013 р. № 0000012213 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 30 грудня 2013 року.