Постанова № 36471720, 20.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа № 823/3536/13-а

9 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.О.,

за участю:

представника позивача - Янчука В.Ю. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 1719 грн. 74 коп. -

ВСТАНОВИВ:

Черкаський районний центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути кошти в сумі 1719 грн. 74 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення", приховала факт відносин цивільно-правового характеру з ПАТ «А-БАНК» у ІV кварталі 2012р., внаслідок чого безпідставно одержала допомогу по безробіттю у період з 26.11.2012р. по 01.04.2013р. в сумі 1719 грн. 74 коп. Враховуючи те, що відповідач вказані кошти не повернула у добровільному порядку, позивач просить стягнути їх примусово.

В судовому засідання представник позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у поновному обсязі.

Відповідач в поданих до суду письмових поясненнях проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що між нею та ПАТ «А-БАНК» було укладено договір про банківське обслуговування, умовами якого не передбачено зобов'язання відповідача надавати будь-які оплачувані послуги банку. Вказаний договір не може класифікуватися як трудовий договір або інший договір цивільно-правового характеру, оскільки умови виплат винагороди встановлюються виключно банком незалежно від волевиявлення відповідача.

Відповідач вважає, що правовідносини, які склалися між нею та ПАТ «А-БАНК» внаслідок укладання договору про банківське обслуговування необхідно кваліфікувати у відповідності до статті 1144 ЦК України, як публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу.

В судове засідання відповідач не з'явилася, однак надала клопотання, в якому просила у зв'язку з сімейними обставинами відкласти розгляд справи на 26.12.2013р.

Ч. 4 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач не надала доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

10.07.2012р ОСОБА_2 (відповідач у справі) звернулася до Черкаського районного центру зайнятості (позивач у справі) із заявою про надання статусу безробітного.

Наказом позивача від 10.07.2012р. №НТ120710 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 01.04.2013р. № НТ 130401 відповідача знято з обліку у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин Черкаського РЦЗ.

При проведенні звірки позивача з ДПА України було виявлено отримання прибутку відповідачем від ПАТ «А-БАНК» у ІV кварталі 2012р. за ознакою доходу 102 «виплата відповідно до умов цивільно-правового договору».

На запит позивача ПАТ «А-БАНК» у своєму листі від 30.09.2013р. № 20.1.0.0.0/7-20130830/009 повідомило, що трудовий договір з ОСОБА_2 не укладався, натомість між банком та відповідачем було укладено договір про банківське обслуговування, в рамках якого банком публічно запропоновано усім клієнтам виплати за залучення нових клієнтів. Вищезазначені правовідносини між банком та відповідачем згідно вимог ст. 1144 ЦК України кваліфікуються як публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу та не можуть ототожнюватись з трудовим договором або договором на виконання робіт, оскільки, мають іншу правову природу.

На підставі вищезазначених даних звірки з ДПА та листа ПАТ «А-БАНК» позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат відповідачу за ІV квартал 2012р. матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533-III (далі - Закон № 1533), за результатами якого складено акт від 27.10.2013р. № 2368131017/02.

Вказаним розслідуванням встановлено, що в ІV кварталі 2012р. громадянка ОСОБА_2 надавала ПАТ «А-БАНК» послуги по залученню нових клієнтів, за які отримала грошову винагороду.

18.10.2013р. Черкаським районним центром зайнятості прийнято наказ № 20, яким зобов'язано відповідача повернути кошти у сумі 1719 грн. 74 коп. за період з 16.10.2012р. по 05.11.2012р., виплачені як допомога по безробіттю, протягом 15 календарних днів після отримання копії цього наказу. З даним наказом відповідач ознайомилась 22.10.2013р., що підтверджується її підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991р. № 803-XII (чинного на час виникнення спірних відносин) (у подальшому - Закон №803) зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідно до пункту «є» пункту 1 статті 4 Закону №803 держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з пунктом 3 статті 1 Закону № 803 в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Статтею 11 Закону №803 передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Беручи до уваги, що відповідач на час звернення до позивача не відносилась до зайнятого населення, їй було надано статус безробітної з 10.07.2012р.

Згідно статті 25 Закону №803 держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-III (далі Закон № 1533) право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 22 Закону №1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості; загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Частиною 2 статті 36 Закону № 1533 встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 31 Закону № 1533 (у редакції станом на 16.10.2012р.) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Тобто, припинення виплати винагороди є можливим також у разі здійснення особою, якій надано статус безробітного діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до пункту 6.14 вищезазначеного Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Суд зазначає про те, що отримання відповідачем винагороди за надання інформації, необхідної для випуску банківського продукту та для залучення нових клієнтів, є здійсненням іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю та підставою для стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Враховуючи ту обставину, що в період перебування на обліку в Черкаському районному центрі зайнятості в статусі безробітного з 16.10.2012р. по 05.01.2013р. відповідач мала цивільно-правові відносини з ПАТ «А-БАНК», а саме уклала договір банківського обслуговування, та отримувала винагороду по вказаному договору у сумі 1719 грн. 97 коп., позовні вимоги про стягнення коштів, виплачені відповідачу як допомога по безробіттю є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо посилання відповідача на лист ПАТ «А-БАНК» від 27.11.2013р. № 20.1.0.0.0/7-20130902/63, в якому зазначено, що банком було помилково зараховано кошти на карту ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

У вказаному листі вказано, що банком здійснене списання помилково зарахованих коштів на картку відповідача, і у термін до 31.12.2013р. буде передано до Державної податкової інспекції та Пенсійного фонду коригуючі звіти щодо відрахувань податків за помилково нарахованими коштами. Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що помилково зараховані кошти списані і відповідні звіти направлені банком до органів податкової та пенсійної служби, у зв'язку з чим відсутність виплат за цивільно-правовим договором відповідачем не доведено.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем-суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського районного центру зайнятості (18003, м. Черкаси, провул. Чалого, 17а, ідентифікаційний код 14191083) борг у сумі 1719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) гривень 74 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Руденко