Постанова № 36466966, 20.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 р. Справа №805/15089/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11год.45хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача Ніколенко І.В.

представника відповідача Міхно М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.10.2013року за №0000711501, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.10.2013року за №0000711501.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає наступне:

За результатами перевірки ПАТ «БМФ «Азовстальбуд», податковим органом встановлені порушення підприємством п. 203.2. ст. 203 та п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за березень 2013 р.

Позивач зауважив, що підприємством в установу банку було надано платіжне доручення від 30.05.2013року за №1392 на суму 276191грн., призначення платежу: сплата податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2013року, проте, воно було повернуто (забраковано) банком через недостатність коштів на рахунку клієнта згідно п.3.6 гл.3 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (арешт на кошти).

Сума податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2013року в розмірі 276191грн. була сплачена підприємством по мірі надходження грошових коштів від дебіторів на вільні від арешту розрахункові рахунки платіжними дорученнями від 12.06.2013року за №1464, від 14.06.2013року за №1528, від 17.06.2013року за №1540, від 20.06.2013року за №1585.

Так, ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.08.2013року по справі №14/7 було знято арешт з коштів на наведених банківських рахунках. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013року по справі №14/7 резолютивну частину ухвали від 08.08.2013року доповнено наступним абзацом: «Визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби щодо не зняття арешту з майна ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» при винесенні постанови ВП №12126013 від 12.12.2012року».

Позивач, з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.02.2010року по справі №К-13808/07, зазначив, що несвоєчасна сплата платником узгоджених сум податкових зобов'язань була спричинена об'єктивними обставинами, а саме: накладенням арешту на грошові кошти на рахунках в ході здійснення виконавчих дій з примусового виконання рішення господарського суду.

Таким чином, приймаючи до уваги фактичний брак коштів на поточних рахунках позивача, неправомірне обмеження (при закритому виконавчому провадженні) у користуванні коштами на рахунках підприємства, несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань за квітень 2013року була спричинена об'єктивними обставинами.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення - рішення від 09.10.2013року за №0000711501, яким до підприємства були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27531,66грн. (10 відсотків погашеної суми податкового боргу) є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

перевіркою встановлено порушення позивачем п. 203.2 ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за квітень 2013 р. в розмірі 275316,60грн. Також, перевіркою встановлено, що 18.05.2013 р. ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 р., відповідно до якої сума узгодженого податкового зобов'язання дорівнює 275316,60грн.

Таким чином, граничний термін сплати ПАТ БМФ "Азовстальбуд" узгодженого податкового зобов'язання по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 р. є 30.05.2013 р. Проте, підприємством зазначену узгоджену суму податкового зобов'язання за квітень 2013 р. сплачено з затримкою 20 календарних днів, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.06.2013року за №1464 на суму 16191грн., від 14.06.2013року за №1528 на суму 15000грн., від 17.06.2013року за №1540 на суму 10000грн., від 20.06.2013року за №1585 на суму 23000грн., від 17.06.2013року за №1538 на суму 5000грн., від 18.06.2013року за №1545 на суму 5000грн., у зв'язку з чим податковим органом було складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:

Публічне акціонерне товариство Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (далі за текстом - ПАТ БМФ "Азовстальбуд") згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 30 серпня 1994 року, включено до ЄДРПОУ за № 01237193 та перебуває на обліку в Маріупольській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків.

На підставі п.п.20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України податковим органом було здійснено документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» з питань несвоєчасної сплати податку на додану вартість за квітень 2013року. За результатами перевірки Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було складено акт за №172/05-19-15-01/01237193 від 01.10.2013року.

Відповідно до акта перевірки встановлено порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.57.1ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, та на підставі ст.126 Податкового кодексу України до позивача податковим повідомленням - рішенням від 09.10.2013року за №0000711501 застосовані штрафні санкції в розмірі 27531,66грн.

Судом встановлено, що 18 травня 2013 року ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року, згідно з якою узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість складає 275316,60грн.(арк..с.70-75).

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно з п. 54.1. ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, граничним терміном сплати податку на додану вартість за квітень 2013 року є 30 травня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2013 року ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було подано до банківської установи платіжне доручення № 1392 від 30.05.2013 року на суму 275316,60грн. на сплату податку на додану вартість за квітень 2013 р., проте це доручення було повернуто банком через недостатність коштів на рахунку, згідно п. 3.6 гл. 3 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Судом встановлено, що підприємством зазначену узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2013 р. сплачено з затримкою 20 календарних днів, наступними платіжними дорученнями: від 12.06.2013року за №1464 на суму 16191грн., від 14.06.2013року за №1528 на суму 15000грн., від 17.06.2013року за №1540 на суму 10000грн., від 20.06.2013року за №1585 на суму 23000грн., від 17.06.2013року за №1538 на суму 5000грн., від 18.06.2013року за №1545 на суму 5000грн.

Таким чином, судом встановлено, що узгоджену суму податкового зобов'язання ПАТ БМФ "Азовстальбуд" було сплачено із затримкою 20 календарних днів.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі судового наказу № 14/7 від 10.03.2009р. про примусове стягнення боргу від 01.04.2009р. Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження. 05.05.2009р. та 30.07.2009р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів ПАТ БМФ "Азовстальбуд" та накладено арешт на кошти, у межах суми 12241597,42 грн., що належать позивачу та знаходяться на його розрахункових рахунках.

Також, позивач зазначив, що погашення суми боргу за наказом Господарського суду Донецької області в повному обсязі відбулося у жовтні 2010 року, проте, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України арешт, накладений постановами від 05.05.2009 р. та 30.07.2009 р. знято не було. Намагаючись вирішити питання, пов'язане з знаходженням грошових коштів під арештом, ПАТ БМФ "Азовстальбуд" неодноразово зверталось як до відділу примусового виконання рішень ДВС України, так і безпосередньо до банківських установ. На ці запити було отримано відповіді, в яких було зазначено, що у ДВС та банку відсутні підстави самостійно здійснити дії, спрямовані на зняття арешту з грошових коштів на рахунках ПАТ БМФ "Азовстальбуд".

Дійсно, як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби України щодо питання зняття арештів з належних йому банківських рахунків.

Разом з тим, суд не приймає до уваги зазначені доводи позивача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивач також мав рахунки у банківських установах, на які не накладався арешт виконавчою службою.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, накладення арешту Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби України на частину рахунків у банківських установах не може бути підставами для звільнення відповідача від обов'язку своєчасної сплати податкового зобов'язання. А наявність рішення суду щодо визнання дій державного виконавця незаконними та зняття арешту з коштів на наведених банківських рахунках позивача є підставою для звернення з позовом про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями органів державної виконавчої служби.

За таких обставин, суд вважає, що виявлені в ході перевірки позивача порушення, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не спростовані ПАТ БМФ "Азовстальбуд".

Крім того, жодним приписом чинного податкового або іншого законодавства суб'єкта господарювання - платника податків не звільнено від сплати податків на підставі арешту його розрахункових рахунків.

Суд зазначає, що позивачем до суду не було надано доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Таким чином, позивач не довів правову позицію на обґрунтування своїх позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення рішення прийнятого за результатами висновків акту перевірки.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Судом не було встановлено порушень з боку податкового органу при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податковий орган діяв у межах своїх повноважень при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів не спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення - рішенням скасуванню не підлягає.

Отже, виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Будівельно - монтажна фірма «Азовстальбуд» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.10.2013 року № 0000711501 відмовити.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20.12.2013 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 25.12.2013р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мозговая Н. А.