Постанова № 36466968, 17.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа №805/14858/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представників позивача Матосян В.В., Худіч М.М.,

представника відповідача Гончарової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасшахтобуд» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності про скасування рішення № 319 про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю від 03 жовтня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Донбасшахтобуд» звернулось до суду з позовом до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності про скасування рішення № 319 про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю від 03 жовтня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що за результатами перевірки, проведеної виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, було встановлено порушення порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності на загальну суму 18 837,78 грн., в том числі порушення ч.1 ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240 (далі - Закон № 2240) на суму 5479,68 грн. та порушення ст.47, ч.1 ст.50 ЗУ № 2240 на суму 13 358,01 грн., що було відображено в Акті перевірки дотримання порядку використання страхових коштів Фонду від 17.09.2013р. № 343.

Так, в акті перевірки стверджується, що в порушення вимог ст. 47 ЗУ № 2240 Структурний підрозділ ПАТ «Донбасшахтобуд» Шахтарське шахтобудівельне управління надав три путівки з порушенням вимог п.4.1, 4.2, 4.9 Порядку № 12 в частині невідповідності до медичних показань застрахованих осіб. Відповідно до накладних від 17.11.2011р. № 228, від 13.12.2011р. № 277, від 19.09.2011р. № 125 страхувальник отримав від Шахтарської міської виконавчої дирекції Фонду санаторно-курортні путівки № 028743 для застрахованої особи - ОСОБА_5, № 001745 для застрахованої особи - ОСОБА_6, № 257139 для дружини з дитиною застрахованої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно.

В довідці за формою № 070/о від 22.11.2011р. № 780 на ім'я ОСОБА_5 вказано, що захворювання з приводу якого хворого направлено до санаторію «Поляна» - Е 10 «Інсулінозалежний сухарний діабет», супутні захворювання відсутні. ДП санаторій «Поляна» є багатопрофільним, в ньому лікуються хвороби стравоходу (в тому числі гостро-езофагеальний рефлюкс) запального характеру у фазі ремісії та нестійкої ремісії, хвороби шлунку та 12-палої кишки у фазі нестійкої ремісії, хвороби печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів у фазі ремісії, жовчо-камяна хвороба І-ІІ ст., ще не потребує хірургічного лікування, у фазі ремісії, функціональні розлади кишечника поза фазою загострення, цукровий діабет (І та ІІ тип), легка та середня форма важкості, стадія стійкої компенсації та інші захворювання. Тобто путівка ОСОБА_5 надана згідно профілю санаторію.

В довідці за формою № 070/о від 12.12.2011р. № 832 на ім'я ОСОБА_6 вказано, що захворювання з приводу якого хворий направляється в санаторій «Райдуга» ВАТ «Мотор Січ» - К86.1 Інші хронічні панкреатити, К21 Гастроезофагеальний рефлекс, супутні захворювання відсутні. Санаторій «Райдуга» ВАТ «Мотор Січ» призначений для лікування хворих на сечокам'яну хворобу, сечокислий діатез, хронічний калькульозний пієлонефрит, хронічний простатит, виразкою шлунку і 12-палої кишки, хронічним гепатитом, хронічним холециститом і панкреатитом, хронічними гастритами і колітом, а також супутніми хронічними захворюваннями опорно-рухового апарату та верхніх дихальних шляхів. Тобто путівка ОСОБА_6 надана згідно профілю санаторію.

В довідці за формою № 070/о від 16.09.2011р. № 80 на ім'я дитини ОСОБА_9 вказано, що захворювання з приводу якого дитина направляється в санаторій «Ялинка» - К59.8 Інші уточнені функціональні кишкові порушення, супутні захворювання - бронхіти. Згідно профілю закладу санаторію «Ялинка» спеціалізацією є захворювання органів кровообігу, захворюванні органів травлення, захворювання органів дихання не туберкульозної етіології, порушення обміну речовин та захворювання ендокринної системи, захворювання нервової системи, тому дитина ОСОБА_9 відповідає видам лікування.

Що стосується дружини робітника СП ПАТ «Донбасшахтобуд» Шахтарське ШБУ ОСОБА_8 з захворюванням «Інші ускладнення післяпологового періоду» також не відповідає спеціалізації санаторію, на думку позивача невірне тому, що МКХ-10 не містить видів ускладнень післяпологового періоду, але вони можуть бути різної етіології - як нервовий, кровообіговий, а також інших систем.

Не погодившись з висновками перевірки позивач подав письмові заперечення до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування Донецького обласного відділення, на які була надана відповідь від 03.10.2013 року.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з наступних підстав. Під час планової перевірки позивача були встановлені порушення ст.47, ч.1 ст.50, ч.1 ст.51 Закону № 2240 на загальну суму 18 837,78 грн., в тому числі порушення порядку використання Фонду на суму 13358,10 грн. - в частині видачі путівок застрахованим особам не відповідно до медичних показань та видачі путівки застрахованій особі, яка працює на іншому підприємстві, та порушення порядку використання коштів Фонду на суму 5479,68 грн. - в частині безпідставного призначення допомоги за листками непрацездатності, які видані з порушенням вимог Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року № 455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Донбасшахтобуд» згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України зареєстровано як юридична особа 13.10.1993 року, код ЄДРПОУ 00180634.

В період з 16 по 17 вересня 2013 року посадовими особами виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена планова перевірка Структурного підрозділу ПАТ «Донбасшахтобуд» Шахтарського шахтобудівельного управління з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги застрахованим особам та надання соціальних послуг за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року, за наслідками якої складений акт за №343.

03 жовтня 2013 року Виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняло рішення за № 319 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у з в'язку з тимчасової втратою працездатності, відповідно до якого позивач повинен був сплатити фінансові санкції на загальну суму 28 256,67 грн., з яких сума неправомірно витрачених страхових коштів за період після 01.01.2011р. - 18 837,78 грн.. штраф у розмірі 50 % неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період після 01.01.2011р. - 9 418,89 грн.

Як було встановлено у судовому засіданні, відповідно до накладних: від 19.09.2011р. № 125 позивач отримав від Шахтарської МВД санаторно-курортну путівку № 257139 до ДП Санаторій «Ялинка» для лікування дорослого з дитиною, вартістю 8 190,00 грн., профіль лікування зазначений у путівці - захворювання порушень обміну речовин; від 17.11.2011р. № 228 позивач отримав санаторно-курортну путівку № 028743 до ДП Санаторій «Поляна», повна вартість путівки - 4 788,00 грн., профіль лікування - захворювання органів травлення; від 13.12.2011р. № 277 позивач отримав санаторно-курортну путівку № 001745 до Санаторію «Райдуга» ВАТ «Мотор Січ», повна вартість путівки - 4 935,00 грн., профіль лікування - урологічні захворювання.

Розподіл путівок здійснювався позивачем на підставі заяв його працівників. Зі змісту заяв ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вбачається, що ці особи зверталися з заявами про виділення санаторно-курортних путівок на ім'я голови комісії по соціальному страхуванню ОСОБА_4

Зі змісту виписок протоколів засідання комісії по соціальному страхуванню від 20.11.2011р. № 11, від 14.12.2011р. № 12, від 30.09.2011р. № 9 вбачається, що санаторно-курортна путівка № 028743 в санаторій «Поляна» виділена ОСОБА_5, путівка № 1745 в санаторій «Райдуга» ВАТ «Мотор Січ» виділена ОСОБА_6, путівка № 257139 в санаторій «Ялинка» виділена дружині застрахованої особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка працює на іншому підприємстві, для лікування доньки ОСОБА_9

Зі змісту довідок для одержання путівок на санаторно-курортне лікування (форма 070/о) вбачається, що ОСОБА_5 рекомендоване санаторно-курортне лікування Е 10 «Інсулінозалежний сахарний діабет» в Санаторій «Поляна», ОСОБА_6 рекомендоване санаторно-курортне лікування за гастроентерологічним направленням в Санаторій «Райдуга», ОСОБА_8 та ОСОБА_9 рекомендоване санаторно-курортне лікування органів травлення та лікування ускладнень післяпологового періоду в Санаторій «Ялинка».

Порівнявши медичні показання для отримання санаторно-курортного лікування працівниками позивача, які викладені в медичних довідках, та профілі лікування, зазначені в путівках, придбаних за рахунок коштів Фонду, суд встановив наступне. Путівка № 257139 з профілем лікування «захворювання порушень обміну речовин» була виділена ОСОБА_8 та ОСОБА_9 яким, згідно довідок № 80, 82 від 16.09.2011р., рекомендоване лікування органів травлення та лікування ускладнень післяпологового періоду, путівка № 1745 з профілем лікування «урологічні захворювання» виділена ОСОБА_6 якому, згідно довідки № 832 від 12.12.2011р., рекомендоване лікування гастроезофагеального рефлексу, путівка № 028743 з профілем лікування «захворювання органів травлення» виділена ОСОБА_5 якому, згідно довідки № 780 від 22.11.2011р., рекомендоване лікування інсулінозалежного сахарного діабету.

Також судом встановлено, що листки непрацездатності видані з порушенням норм Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності № 532, а саме у листку непрацездатності ОСОБА_10 № 417056 відсутні печатки лікаря та у листку непрацездатності ОСОБА_11 № 909510 назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я не підтверджені печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності» та у графі «Стати до роботи» посада й прізвище лікаря, не засвідчені печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності».

Зазначена обставина не є спірною, втім на думку позивача оскільки зазначені листки непрацездатності були видані з порушенням з боку працівників лікарських установ, позивач не може нести за це відповідальність.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, зокрема, з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей регламентовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.9 Закону № 2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст.34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Система органів управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначена ст.10 Закону № 2240-ІІІ, згідно з положеннями ч.ч.3, 5 якої Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління; Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.13 Закону № 2240-ІІІ Виконавча дирекція Фонду забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач по справі є суб'єктом владних повноважень, як наслідок, його рішення, законність яких є предметом спору по справі, підлягають перевірці на відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону № 2240-ІІІ для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що застраховані особи та члени їх сімей мають право на отримання санаторно-курортного лікування та оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах. Санаторно-курортне лікування та оздоровлення здійснюється в порядку та на умовах, які визначаються правлінням Фонду.

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань, про що йдеться в ч.2 ст.47 Закону № 2240-ІІІ.

Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) (далі - застраховані особи і члени їх сімей) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону № 2240-ІІІ визначені Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 12 (далі - Порядок № 12).

Отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно-побутових умов на базі санаторно-курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально-оздоровчих місцевостях, за пред'явленням путівки на санаторно-курортне лікування та санаторно-курортної карти. Путівка є документом, який надає застрахованій особі і члену її сім'ї право на отримання відповідних послуг у зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом указаного в ній терміну - 18, 21, 24 або 45 діб. На путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», що передбачено п.п.1.2.-1.4. Порядку № 12.

Згідно з п.4.1. Порядку № 12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)»), (далі - медична довідка).

Проаналізувавши положення ч.ч.1-2 ст.47 Закону № 2240-ІІІ та Порядку № 12, суд дійшов висновку, що надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікування, має здійснюватися за наявності медичних показань, тобто профіль лікування, вказаний в путівці, повинен відповідати медичним показанням застрахованої особи, зазначеним в довідці за формою № 070/о.

Відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду, що передбачено п.4.2. Порядку № 12.

Згідно з п.4.5. Порядку № 12 комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення застрахованій особі путівки в двомісний номер з частковою оплатою в розмірі 20 відсотків її вартості, а путівки в одномісний номер - з частковою оплатою в розмірі 50 відсотків її вартості.

Комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки (путівок) згідно з медичними показаннями для спільного санаторно-курортного лікування чоловіка, дружини, які працюють на цьому підприємстві та перебувають у шлюбі, або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім'ї (дружини або чоловіка), який працює на іншому підприємстві і є застрахованою особою, та члена сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання. Путівка члену сім'ї, який працює на іншому підприємстві (навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання), видається за умови надання довідки з місця його основної роботи (навчання) про те, що він не користувався цією соціальною послугою протягом календарного року, про що йдеться в п.4.9. Порядку № 12.

Згідно з положеннями п.4.11. Порядку № 12 Комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім'ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.

Відповідно до п.п.4.13.-4.14. Порядку № 12 часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій. За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Правління Фонду та його відділень, Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках, що передбачено п.6.1. Порядку № 12.

Згідно з п.6.2. Порядку № 12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 року № 25, (далі - Положення № 25).

Комісія (уповноважений) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання. Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до ч.3 ст.50 Закону № 2240-ІІІ і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Положення про комісію визначає основні завдання, сферу дії, перелік повноважень, організаційні засади членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, що передбачено п.п.1.1.-1.2. Положення № 25.

Відповідно до п.п.3.1.3. п.3.1. Положення № 25 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про виділення путівок до санаторіїв та (або) санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей (а також особам, які навчаються у вищих навчальних закладах) на підставі особистої заяви, медичних довідок, підтверджуючих необхідність лікування (оздоровлення), розмір часткової оплати за путівки на санаторно-курортне лікування, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів, надання соціальних послуг із позашкільного обслуговування з дітьми застрахованих осіб і передає їх роботодавцю для видачі путівок та здійснення розрахунків тощо.

Згідно з п.п.4.1.-4.3. Положення № 25 основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам. Комісія правомочна приймати рішення за наявності на засіданні більше половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним. На першому засіданні комісії відкритим голосуванням обирається її голова та заступник голови комісії, які мають представляти різні представницькі сторони. Голова комісії та його заступник є відповідальними за невиконання своїх повноважень перед комісією. Вони можуть бути позбавлені своїх повноважень за особистим проханням, за ініціативою членів комісії (більшості від загальної їх кількості), за поданням робочого органу відділення Фонду. Якщо член комісії з будь-яких причин позбавляється своїх повноважень, сторона, яку він представляє, має делегувати іншого представника на строк повноважень комісії.

Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення.

Застосовуючи вищенаведені правові норми до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позивачем дійсно були допущені порушення порядку видачі путівок на санаторно-курортне лікування, що знайшло своє відображення в акті за № 343 від 17.09.2013, оскільки профіль лікування зазначений в путівках не відповідає медичним показанням застрахованих осіб, зазначених в довідках за формою № 070/о.

Крім того, санаторно-курортна путівка № 257139 до ДП Санаторій Ялинка» для лікування дорослого з дитиною була видана з порушенням п. 4.7 Порядку № 12 , що діяв на час укладення правовідносин, відповідно до якого путівка може бути виділена одному з застрахованих батьків або осіб яка їх замінює для лікування дитини в супроводі дорослого. В даному випадку путівки була виділена не застрахованій особі ОСОБА_8 та її доньки ОСОБА_9.

Що стосується порушень порядку заповнень листків непрацездатності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

Порядок оформлення і видачі документів, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян, регламентується Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.квітня 2008 № 189 «Про затвердження Положення про експертизу, тимчасової непрацездатності». Згідно з п.3.2 Наказу № 189 організація експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ України від 13 листопада 2011 № 455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої МОЗ України від 03 листопада 2004 № 532/274/136-ос/1406 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 за № 1456/10055.

Відповідно до п.5.1.3 Положення № 189 та п.2.9 Інструкції № 455 у разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно із завідуючим відділення за весь період стаціонарного лікування.

Згідно з пп.2.2 Інструкції № 455 при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.

Пунктом 3.12 Інструкції № 532 встановлено, що на бланку листка непрацездатності у графі «звільнення від роботи» у четвертому стовпчику «підпис та печатка лікаря» продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

Відповідно до п.3.1 Інструкції № 532 при заповненні и листка непрацездатності чітко вказується назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я (повністю), що підтверджується штампом та печаткою закладу охорони здоров'я «для листки непрацездатності».

Відповідно до п.3.13 у графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць , коли приступити до роботи ; посаду, прізвище лікаря , що засвідчується його приписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності».

Відповідно до частини 3 ст.50 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Як вже зазначалось судом раніше листки непрацездатності видані з порушенням норм Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності № 532, а саме у листку непрацездатності ОСОБА_10 № 417056 відсутні печатки лікаря та у листку непрацездатності ОСОБА_11 № 909510 назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я не підтверджені печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності» та у графі «Стати до роботи» посада й прізвище лікаря не засвідчені печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності».

Оскільки у порушення вимог чинного законодавства, позивач нарахував та сплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності . які були видані та оформлені неналежним чином, відповідач правомірно прийняв спірне рішення в цій части ні.

Відповідно до п.п.3, 6 ч.1 ст.28 Закону № 2240-ІІІ страховик має право проводити перевірку правильності використання коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства

Частиною першою ст.30 Закону № 2240-ІІІ визначено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду, що передбачено ч.4 ст.30 Закону № 2240-ІІІ.

Враховуючи вищевикладене, рішення № 319 прийняте відповідачем в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом № 2240-ІІІ, та відповідає критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідачем доведена законність та обґрунтованість спірних рішень.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасшахтобуд» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю від 03 жовтня 2013 року не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Донбасшахтобуд» до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності про скасування рішення № 319 про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю від 03 жовтня 2013 року - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 17 грудня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 20 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Стойка В. В.