Постанова № 36466837, 21.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р. Справа №805/9257/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.00

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бойка М.І.,

секретаря судового засідання Бондаренка Я.О.,

з участю представників:

позивача - Пишнограєвої О.Д., Романенка А.В.,

відповідача - Лобата О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2013 р. № 0000981517/14818/10/15-17-1-00191129 про зменшення бюджетного відшкодування за податком на додану вартість на суму 629174 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 314587 грн. та № 0000991517/14821/10/15-17-1-00191129 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму в розмірі 220595 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2013 р. № 0000981517/14818/10/15-17-1-00191129 про зменшення бюджетного відшкодування за податком на додану вартість на суму 629174 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 314587 грн. та № 0000991517/14821/10/15-17-1-00191129 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму в розмірі 220595 грн.

В обгрунтування зазначили, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку позивача з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість (ділі - ПДВ) за березень 2013 р., що виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, яке декларувалося в період з 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р., за результатами якої складено акт від 20.05.2013 р. № 367/15-17-1-00191129, яким встановлені порушення п. 201.10 ст. 201, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 20 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492. В результаті порушень вказаних норм підприємством завищено суми податкового кредиту за лютий 2013 р. на 629 174 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 629 174 грн. за лютий 2013 р. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 р. на 629 174 грн.

На підставі цього ж акту перевірки відповідачем встановлено, що позивачем також завищено податковий кредит за березень 2013 р. на 220 595грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 220 595грн. за березень 2013 р.

На підставі акту 20.05.2013 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000981517/14818/10/15-17-1-1-00191129, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 629 174 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 314 587 грн.;

- № 0000991517/14821/10/15-17-1-1-00191129, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 220 595 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважав неправомірними. Позивач зазначив, що в акті перевірки відповідач не заперечував проти того, що позивач склав і надав до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку Міндоходів декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року, яка містить всі необхідні реквізити і по формі відповідає всім вимогам, встановлених законодавством. Акт перевірки не містить висновків про те, що в декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту мала позитивне значення. ПАТ "ММК ім. Ілліча" у рядку 23.1 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість за березень 2013 року відобразило показник - 209 095 934 грн. Разом з декларацією було надано додаток № 4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування), у розмірі 209 095 934 грн. на рахунок в установі банку та додаток 3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування), у якому зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодування у розмірі 209 095 934 грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно заяви від 20 березня 2013 року вх. № 9014835402 позивачем заявлено про відмову постачальником товарів (послуг) надати податкову накладну та/або порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До додатку № 8 до декларації за березень 2013 року ПАТ "ММК ім. Ілліча" не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчать про факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на загальну суму ПДВ 629 174 грн. Позивач зазначив, що у зв'язку з порушенням підприємствами-контрагентами порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 листопада 2012 року № 1379 та керуючись пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем по вищезазначеним податковим накладним було подано заяву зі скаргою - додаток 8 до податкової декларації за лютий 2013 року на таких постачальників та до заяви надані копії первинних документів, що підтверджують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, а також оприбуткування товарів позивачем на 1 429 аркушах, про що є відмітка про отримання СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку Міндоходів на супровідному листі позивача від 22 квітня 2013 року № 04/474.

Також, позивач не погодився з висновками відповідача в акті перевірки від 20.05.2013 року №367/15-17-1-00191129, де зазначено, що надані позивачем копії документів до додатку № 8 до декларації не відповідають звітному податковому періоду (лютий 2013 року) у зв'язку з тим, що оскільки податкові накладні заповнені з порушеннями, то разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2013 року позивачем було надано додаток № 8 до декларації, а саме "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)" та копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Отже, позивач зазначив, що висновки відображені в акті перевірки від 20.05.2013 року №367/15-17-1-00191129 не відповідають фактичним обставинам.

На підставі викладеного, позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів від 07.06.2013 р. № 0000981517/14818/10/15-17-1-1-00191129 та від 07.06.2013 р. № 0000991517/14821/10/15-17-1-1-00191129.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, про що надав письмові заперечення № 17170/10/10 від 15 липня 2013 року (арк. справи 162-165), в яких зазначено, що у заявах від 20 березня 2013 року вх. № 9014835402 та від 20 квітня 2013 року № 9022432118 ПАТ "ММК ім. Ілліча" заявлено про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та/або порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До додатку № 8 до декларації за лютий та березень 2013 року ПАТ "ММК ім. Ілліча" не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, крім того у зазначеному додатку вказано податкові накладні (інші документи, що підтверджують право на виникнення податкового кредиту), що не відповідають звітному податковому періоду (лютий 2013 року) та відносяться до періодів по яких додатки 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" надавалися раніше та в яких відповідно ПАТ "ММК ім. Ілліча" повинно було відобразити вищезазначені документи на загальну суму ПДВ відповідно 629 174,00 грн. та 220 595,00 грн. Таким чином, позивач не скористався правом на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відповідного податкового періоду у зв'язку з чим не мав права включати до податкового кредиту лютий 2013 року суми сплаченого ПДВ, право на включення яких підтверджено не податковими накладними, а в інших випадках не надано або належних первинних документів, або належно оформлених первинних документів відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підставі вищевикладеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 30 грудня 1996 року за адресою: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, включено до ЄДРПОУ за номером 00191129. На податковий облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку позивача взято 10 січня 2011 року. Відповідно до свідоцтва № 100319548 від 28 січня 2011 року є платником податку на додану вартість.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, що є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

20 травня 2013 року відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку ПАТ "ММК ім. Ілліча" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року, за результатами якої складено акт від 20 травня 2013 року № 367/15-17/1-00191129 (арк. справи 16-57).

У висновках акту перевірки зазначено, що в порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 20 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, позивачем завищено податковий кредит за лютий 2013 р. на суму 629 174,00 грн., що призвело до завищення відємного значення на суму 629 174,00 грн. за лютий 2013 р. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 р. на 629 174,00 грн., Крім того відповідно до цього ж акту перевірки зазначено, що позивачем завищено податковий кредит за березень 2013 р. на суму 220 595,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 220 595,00 грн. за березень 2013 року.

На підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та пункту 123.1 статті 123, статті 76, пунктів 200.10, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2013 року № 0000981517/14818/10/15-17-1-1-00191129, яким ПАТ "ММК ім. Ілліча" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 629 174,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 314 587,00 грн. та № 0000991517/14821/10/15-17-1-1-00191129 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 220 595,00 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про їх скасування.

Прийняті відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірними обставинами у справі є обґрунтованість висновків відповідача в акті перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 629 174,00 грн. та застосовання штрафних санкцій на суму 314587 грн., а також зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за березень 2013 р. на 220 595 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Тобто, суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування у звітному податковому періоді обмежено частиною сплаченого від'ємного значення податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як зазначалося судом вище, в акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, вказується, зокрема, на порушення позивачем пункту 201.10 статті 201, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2013 року на 629 174 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 629 174 грн. за лютий 2013 року та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року на 629 174 грн. та завищено податковий кредит за березень 2013 р. на 220595 грн., що призвело до завищення відємного значення на суму 220595 грн. за березень 2013 р.

Виходячи зі змісту акту перевірки від 20 травня 2013 року № 367/15-17-1-00191129, податковим органом установлено, що згідно з реєстром податкових накладних за лютий 2013 року ПАТ "ММК ім. Ілліча" до податкового кредиту включено податок на додану вартість у загальній сумі 629 174,00 грн., а також зменшення відємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року який не підтверджений відповідними документами, що повинні додаватися до заяви про відмову або порушення постачальником порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, або не відповідають періоду, за який надано додаток 8, або копії первинних документів, що додані до заяви складені не у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Пунктом 198.6 (абзац третій) статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Згідно абзацу дев'ятому пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за звітний період.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів, послуг.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу.

Із системного аналізу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України можна зробити висновок, що право на податковий кредит виникає у наведених випадках за умови надання платником податку заяви зі скаргою на постачальника, до якої додані одні з таких документів: копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг; копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання товарів/послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Як встановлено судом, позивачем на виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2013 року надано до податкового органу додаток № 8 до декларації - "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)" та копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг на 1638 аркушах на загальну суму 629174 грн. та 1 429 аркушах на загальну суму 220595 грн.(арк. справи 26-54).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року по справі № 805/8009/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування виликих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень встановлено, що на підставі акту перевірки від 20.05.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 629 174 грн. У зазначеній постанові суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для здійснення висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за податковою декларацією за лютий 2013 року, оскільки позивачем були надані всі необхідні копії первинних документів, що підтверджують право формування податкового кредиту, а до податкових декларацій надані скарги на постачальника.

Разом із цим, згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року по справі № 805/11129/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування виликих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 р. залишено без змін, що позивачем до акту перевірки від 20.05.2013 р.на суму 200 435 грн. не надані первинні документи, що підтверджують факт сплати або оприбуткування товарів/послуг отриманих від ТОВ "Метком-Україна", м. Дніпропетровськ, що вказані у реєстрі отриманих податкових накладних у березні 2013 року та мали №№ 47, 54, 52, 38, 39, 49, 40 на суму ПДВ: 5 469,30 грн., 6 136, 59 грн., 6 566,70 грн., 6 593,25 грн., 6 664, 05 грн., 7 434,00 грн., 8 474,76 грн., що у загальному розмірі ПДВ становить 47 338,65 грн.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2013 р. № 0000981517/14818/10/15-17-1-00191129 про зменшення бюджетного відшкодування за податком на додану вартість на суму 629174 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 314587 грн. підлягають задоволенню.

Також, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги, щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000991517/14821/10/15-17-1-00191129 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму в розмірі 173 256,35 грн. (220 595,00 грн. - 47 338,65 грн.).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто у розмірі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 73 копійок.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2013 р. № 0000981517/14818/10/15-17-1-00191129 про зменшення бюджетного відшкодування за податком на додану вартість на суму 629174 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 314587 грн. та № 0000991517/14821/10/15-17-1-00191129 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму в розмірі 220595 грн., - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів від 07.06.2013 р. № 0000981517/14818/10/15-17-1-00191129 про зменшення бюджетного відшкодування за податком на додану вартість на суму 629174 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 314587 грн. та № 0000991517/14821/10/15-17-1-00191129 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму в розмірі 173256,35 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" судові витрати в розмірі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн.73 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 листопада 2013 року у присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі буде складена 26 листопада 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.