Вирок № 36463556, 27.12.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6756/13-к

Провадження № 1кп/712/193/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року Соснівський районний суд м.Черкаси

в особі головуючого: судді Бащенко С.М.

при секретарі Швець Л.П.

за участю прокурора Бицюка О.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012250040000202 від 29.11.2012 року, за підозрою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Подільське Золотоніського району Черкаської області, українки, громадянки України, освіта вища, не працюючої, не одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження, мешкає в АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчинені нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 23.10.2012 року вчинила шахрайські дії, які виразилися в тому, що вона, проходячи стажування на посаді менеджера підприємства «Єврострой» по вул.Хоменка в м.Черкаси, під керівництвом ФОП ОСОБА_3, а відповідно до цього маючи дозвіл від керівництва підприємства на отримання коштів від клієнтів-покупців за отриманий товар та маючи умисел на заволодіння чужим майном, 23.10.2012 року, близько 11.00 год., знаходячись на торговій точці ФОП ОСОБА_4, яка розташована в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3, де, реалізувавши свій злочинний намір, з метою введення в оману, отримала від головного бухгалтера ОСОБА_5 гроші в сумі 5161,63 грн., які повинна була внести в цей же день в касу підприємства «Єврострой», але цього не зробила, і, таким чином, спричинила підприємству «Єврострой» в особі ФОП директора ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 5161,63 грн.

Обвинувачена ОСОБА_1 винною себе в інкримінованому їй злочині не визнала і пояснила суду, що з лютого 2012 року вона працювала менеджером, а потім начальником відділу продаж на підприємстві, яке займається оптовою реалізацією будівельних матеріалів, розташованому в АДРЕСА_4. За вказаною адресою в одному приміщенні розташовано два суб'єкта підприємницької діяльності під керівництвом, як їй відомо, однієї і тієї ж особи - ОСОБА_6 - фірма «Єврострой» і ТОВ «Черкасибудкомплект». З яким саме з двох вказаних підприємств вона перебувала в трудових відносинах, обвинувачена не знає, оскільки всі розпорядження керівництвом їй видавалися в усній формі, жодного кадрового наказу вона не бачила, запису про роботу в трудовій книжці їй не робили, зарплату отримувала «в конверті». Керівником підприємства роботодавця обвинувачена вважала ОСОБА_6, а ОСОБА_3 знала як постачальника та комірника. В обов'язки обвинуваченої входило приймання на роботу та навчання персоналу, звірка документів по товарообігу. Наприкінці жовтня ОСОБА_6 по телефону повідомив обвинуваченій про її звільнення, оскільки на її місце знайшли іншу людину та підтвердив вказане своє розпорядження на зборах колективу. ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_6 підготувала та передала йому всі акти звірки по товарообігу з контрагентами, при цьому могла підписати і документ з ФОП ОСОБА_4, що посвідчує відсутність у вказаного СГД заборгованості перед компанією «Єврострой». Ніяких коштів у ФОП ОСОБА_4 обвинувачена не приймала і не присвоювала, тоді як роботодавець до цього часу не провів їй розрахунку при звільненні.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, а також разом з ОСОБА_6 є співвласником ТОВ «Черкасибудкомплект». Свою господарську діяльність проводить за адресою АДРЕСА_4, при цьому консультаційні послуги як фізичній особі-підприємцю йому надавав ОСОБА_6 З березня по жовтень 2012 року у нього як фізичної особи-підприємця працювала гр.ОСОБА_1, яка спочатку займала посаду менеджера, а потім проходила стажування на посаду начальника торгового відділу, не будучи при цьому матеріально-відповідальною особою, але маючи повноваження приймати у контрагентів кошти наряду з торговими представниками. В зв'язку з невідповідністю даній посаді, ОСОБА_1 15.10.2012 року було запропоновано повернутися на посаду менеджера, на що вона не погодилася, залишила робоче місце, документацію не передала, та, як він пізніше дізнався, присвоїла прийняті від його імені у ФОП ОСОБА_4 кошти в розмірі 5161,63 грн.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працює бухгалтером ФОП ОСОБА_4 який здійснює торгівельну діяльність будівельними товарами в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3, і одним з контрагентів якого є ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_1 свідок знає як працівника - представника вказаного суб'єкта підприємницької діяльності, уповноваженого видавати заявки, пропонувати новий товар, приймати кошти, підписувати акті звірки тощо. 23.10.2012 року обвинувачена прийняла від неї кошти в сумі 5161,63 грн. в якості погашення заборгованості за товар, поставлений ФОП ОСОБА_3, та поставила свій підпис в документі «взаєморозрахунки з контрагентами», сформованому 22.10.2012 року. Дії по прийманню-передачі коштів ОСОБА_1 як представник контрагента ФОП ОСОБА_3 до цього вчиняла неодноразово, про те, що вона присвоїла кошти, свідок не знала.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що знає ОСОБА_3 як фізичну особу-підприємця, який займається оптовою реалізацією будматеріалів з власного складу «Євро строй» та учасника ТОВ «Черкасибудкомплект». ОСОБА_6 надавав ФОП ОСОБА_3, консультаційні послуги при доборі персоналу і зі слів ОСОБА_3 знає, що у нього працювала обвинувачена ОСОБА_1, яка в жовтні 2012 року присвоїла його кошти.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що влітку 2012 року влаштувався на роботу у ФОП ОСОБА_3 торговим представником і обвинувачену ОСОБА_1 знав як начальника торгового відділу та свого безпосереднього керівника. В його посадові обов'язки входило, зокрема, збирання у контрагентів коштів за проданий товар, також і у ОСОБА_5, бухгалтера ФОП ОСОБА_4. В жовтні 2012 року ОСОБА_3 повідомив колектив про звільнення ОСОБА_1, а 24.10.2012 року при відвіданні торгової точки ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3, ОСОБА_7 повідомила йому, що заборговані гроші за товар вже забрала ОСОБА_1, про що розписалася в книзі розрахунків з контрагентами.

Крім показань потерпілого та свідків, вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, підтверджується також даними досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження:

- даними протоколу огляд предметів (витягу з електронної пошти) від 07.03.2013 року та приєднання до матеріалів кримінального провадження (а.с.79-80),

- даними висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1/282 від 16.04.2013 року, згідно якої встановлено, що рукописний текст «оплачено 5161,63 грн. 23.10.12 ОСОБА_1 в документі «взаєморозрахунки з контрагентами» виконаний ОСОБА_1 (а.с.104-113)

- даними протоколу одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.134-140),

Оцінюючи в сукупності покази потерпілого і свідків, суд зазначає, що вони внутрішньо непротирічливі і послідовні. Не довіряти вищенаведеним доказам у суду підстав немає, оскільки потерпілий і свідки попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, наявність особистої неприязні між ними та обвинуваченою не встановлена, підстав визнати одержані докази недопустимими не мається Крім цього, їх покази підтверджуються сукупністю вищеперерахованих матеріалів кримінального провадження, досліджених в судовому засіданні, порушень КПК України при їх одержанні не виявлено.

Судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 мала доступ до інформації щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 Дану інформацію вона вирішила використати у власних корисливих цілях, а саме, користуючись тим, що вона є особою, фактично допущеною до роботи, тобто працівником ФОП ОСОБА_3, під приводом збору коштів за відвантажену ФОП ОСОБА_3 продукцію, прийняла у бухгалтера ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5161,63 грн., які одержувачу не передала, а розпорядилася на свій особистий розсуд. В результаті незаконних дій обвинуваченої, ОСОБА_3 заподіяна матеріальна шкода в сумі 5161,63 грн.

В судове засідання не надано об'єктивних даних, які б свідчили про намір ОСОБА_1 виконати взяті на себе зобов'язання про передачу коштів ФОП ОСОБА_3 або визнати неможливість його виконання і повернути кошти ФОП ОСОБА_4. При цьому, як слідує з дослідженого в судовому засіданні витягу з електронної пошти (а.с.78), обвинувачена стверджує про належність їй коштів в сумі 4500 грн. в якості компенсації за роботу в жовтні 2012 року і в суду є достатні підстави вважати, що мова йде саме про кошти, прийняті ОСОБА_1 від ОСОБА_5

При цьому фактично виконані обвинуваченою дії по строках та обставинах розпорядження чужими грошовими коштами, свідчать про те, що ОСОБА_1 завідомо не збиралася передавати їх за належністю.

Розміри заподіяної потерпілому шкоди нічим не спростовані.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні цивільно-правові відносини, а вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Заперечення ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як засіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 злочину, особу винної, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності. При визначенні ступеню суспільної небезпеки суд приймає до уваги також розмір вилучених у потерпілого грошових коштів.

Обставин, які б пом'якшували та обтяжували покарання ОСОБА_1, в судовому засіданні не встановлено.

Судом враховуються відомості про особу обвинуваченої, в тому числі, що вона позитивно характеризується за місцем реєстрації, має неповнолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

При визначенні розміру покарання, суд вважає, що воно повинно бути співмірним вчиненому, особі обвинуваченої.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання з випробуванням.

В судовому засіданні ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальних збитків в сумі 8125 грн. Оскільки така ціна позову не обґрунтована цивільним позивачем, суд частково, на суму прямої дійсної шкоди задовольняє цивільний позов та стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 пряму дійсну шкоду в розмірі 5161,63 грн.

Речові докази підлягають залишенню при справі.

Судові витрати підлягають до стягнення з обвинуваченої відповідно до обсягу пред'явленого обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 368-376, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною за ч.1 ст. 190 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на один рік, зобов'язавши засуджену у відповідності до ст. 76 КК України періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції по місцю проживання для реєстрації, не змінювати без відому цих органів місце постійного проживання.

Захід забезпечення - особисте зобов'язання - залишити без змін.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 5161,63 грн.

Речові докази залишити при справі.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 917,70 грн. Кошти перерахувати: рахунок - 31116115700002, отримувач - УДКСУ у м. Черкассах, ЄДРПОУ отримувача - 38031150, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, ККДБ (код класифікації доходів бюджету) - 24060300

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий