Постанова № 36449525, 11.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р. Справа № 805/16143/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького міського центру зайнятості за участю третьої особи Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та нечинним п. 04.02 Наказу Директора Донецького міського центру зайнятості від 25.03.2013 року № НТ130325 в частині призначення виплат допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі відповідно до п. п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та зобов'язання призначити позивачу виплати допомоги по безробіттю згідно п. 1 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецького міського центру зайнятості за участю третьої особи Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та нечинним п. 04.02 Наказу Директора Донецького міського центру зайнятості від 25.03.2013 року № НТ130325 в частині призначення виплат допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі відповідно до п. п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та зобов'язання призначити позивачу виплати допомоги по безробіттю згідно п. 1 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ((далі - Закон) а.с. 30).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (а.с.1).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він працював з 19 січня 2012 року до 31 травня 2012 року в Донецькому державному науково-дослідному та проектному інституті кольорових металів. В червні і липні 2013 року він виконував роботу за цивільно-правовим договором з Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів. З 08 червня 2012 року по 21 лютого 2013 року він працював в Спільному підприємстві «Інтерсплав» на посаді виконуючого обов'язки генерального директора.

Зазначає, що за вказаний період роботи підприємствами де він працював, були сплачені податки в повному обсязі а саме: січень - травень 2012 р. Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів (далі-ДДНДПІКМ); з заробітної плати за цівільно-правовою угодою червень і липень 2013 р. в ДДНДПІКМ та за грудень, січень і лютий 2013 р. в СП «Інтерсплав».

03 квітня 2013 року він надав заяву до Донецького міського центру зайнятості про призначення виплати допомоги по безробіттю згідно положень п. 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальну страхування на випадок безробіття».

Проте, відповідач призначив допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі відповідно п. 2 ст. 23 Закону. На підставі викладеного просив задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги з урахуванням уточнень до позовної заяви задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог надав письмові заперечення, в яких вказував на те, що згідно із даними отриманими від Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області

За таких обставин, відповідач вказує, що період роботи позивача в СП «Інтерсплав» їм не враховується, а отже страховий стаж за рік складає менше 6 місяців і тому допомога призначена мінімальна за п. 2 ст. 23 Закону.

Представник третьої особи Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, у судове засідання не з'явилося, про день і час слухання справи повідомлено належнім чином. 27 листопада 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заперечення, в яких заперечувало проти позову вказавши, що страхові внески за період роботи позивача в СП «Інтерсплав» дійсно були сплачені підприємством, проте у останнього була заборгованість за попередні періоди, і тому Управлінням пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області згідно із п. 6 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплачені страхові внески були зараховані в рахунок попередньої заборгованості СП «Інтерсплав» у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п. 6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

18.03.2013 року до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся гр. ОСОБА_1 (а.с.31).

21.03.2013 р. позивачу згідно із наказом №НТ130321 було надано статус безробітного (а.с.31).

25.03.2013 р. позивачу п. 04.02 наказу №НТ130325 було призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п.2, 4 ст. 23 Закону (а.с.31).

03.04.13 р. позивач звернувся до відповідача із листом в якому, наголошував на необхідності призначення йому допомоги по безробіттю за п.1 ст.23 Закону (а.с11).

15.04.13 р. відповідач відмовив у призначенні допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 23 Закону, у зв'язку із тим, що страховий стаж позивача за рік складає менше 6 місяців.

Позивач працював з 19 січня 2012 року до 31 травня 2012 року в Донецькому державному науково-дослідному та проектному інституті кольорових металів. В червні і липні 2013 року позивач виконував роботу за цивільно-правовим договором з Донецьким державним науково-дослідним та проектним інститутом кольорових металів. З 08 червня 2012 року по 21 лютого 2013 року позивач працював в Спільному підприємстві «Інтерсплав» на посаді виконуючого обов'язки генерального директора, що підтверджено наказами про прийняття на роботу №3-к (п) від 08.06.2012 року (а.с.9) і звільнення з роботи наказом №2-к від 21.02.2013 року та записами у трудовій книжці (а.с.14-15).

15 березня 2013 року Спільне підприємство «Інтерсплав» надало позивачу довідки про середню заробітну плату (дохід) № 778. З якої вбачається, що заробітна плата нараховувалася та сплачувалася позивачу за період з серпня 2012 року по січень 2013 року включно. З серпня 2012 по листопад 2012 вищевказане підприємство з заробітної плати позивача страхові внески не сплачувало (а.с.5).

03 квітня 2013 року позивачем було подано заяву до Донецького міського центру зайнятості про призначення виплати допомоги по безробіттю. До заяви позивач надав документи, а саме:

- копію індивідуальних відомостей про застраховану особу підтверджує, що страховий стаж складає: за березень 2012 року - з 19 березня до кінця місяця; за квітень, травень, червень і липень 2012 року;

- копії платіжних доручень про сплату податків і внесків Спільним підприємством «Інтерсплав» за грудень 2012 року та січень і лютий 2013 року підтверджують, що страховий стаж складає: за грудень 2012 року і січень 2013 року; за лютий 2013 року - 21 день.

Суми, які надійшли на рахунки Пенсійного фонду від СП «Інтерсплав»: платіжні доручення №9 від 01.02.2013 року на суму - 40532,58 грн., №11від 01.02.2013 року на суму - 39342,41 грн. та №15 від 26.02.2013 року на суму - 6560793 грн., були зараховані в рахунок погашення боргу за січень, лютий, березень 2011 року - тобто відповідно до календарної черговості виникнення боргу.

17 квітня 2013 року Донецький міський центр зайнятості надіслав запит до Свердловського міськрайонного центру зайнятості, для здійснення перевірки достовірності даних, зазначених в довідці про середню заробітну плату, трудовій книжні та факту сплати ЄСВ по гр. ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_1, безпосередньо у роботодавця СП "Інтерсплав"код ЄДРГІОУ05827201 (а.с.6).

Свердловським міськрайцентром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення складено акт № 78 від 28 травня 2013 року яким встановлено, що ОСОБА_1 працював виконуючим обов'язки генерального директора (наказ про прийом на роботу від 08.06.2012 року № 3-к (п) та звільнений з роботи з 21.02.2013 року згідно наказу від 21.02.2013 року №2-к (п.1ст.40 КЗпПУ). Розбіжності в довідці про середню заробітну плату від 15.03.2013 року № 778 не встановлено, єдиний внесок за грудень 2012 року та січень 2013 року сплачувався в повному обсязі (а.с. 7).

Проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що призначення виплат допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі відповідно до п. п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону в мінімальному розмірі є необґрунтованим.

Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в своїй відповіді Донецькому міському центру посилається на п.6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідно до якого суми, які надійшли на рахунки Пенсійного фонду України від СП «Інтерсплав» в лютому - квітні 2013 року були зараховані в рахунок погашення боргу за І квартал 2011 року.

Так, дійсно згідно п. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд має право за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску погашати суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Дійсно, судом встановлено та сторонами не спростовується факт сплати єдиного внеску СП «Інтерсплав» за грудень 2012 року та січень 2013 року і зарахування третьою особою коштів в рахунок погашення боргу за І квартал 2011 року, проте здійснювати обчислення страхового стажу позивача потрібно в залежності не від загального боргу СП «Інтерсплав», а від фактично сплачених внесків на відповідних працівників відповідного календарного періоду. А тому зарахування коштів сплачених СП «Інтерсплав» Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в рахунок погашення боргу підприємства за 1 кв. 2011 р., взагалі не може впливати на страховий стаж ОСОБА_1, так як на позивача страхові внески за відповідний період СП «Інтерсплав» сплачені в повному обсязі.

Статтею 23 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначені повноваження фондів загальнообов'язкового державною соціального страхування, відповідно до яких Фондам не надано право проведення перевірок підприємств щодо нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Розрахунок та виплата допомоги по безробіттю громадянам є повноваженнями центрів зайнятості. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533 передбачено, що страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала даному виду страхування та за який сплачено страхові внески, обчислюється с страхового стажу за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державною реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закон №1533-III зазначено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Закон №1533-III, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Пунктом 3 ст.21 Закон №1533-III, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала страхуванню на випадок безробіття або добровільно брала участь у системі страхування на випадок безробіття, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з п. 1 ст. 22 Закон №1533-III, право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 23 Закон №1533-III, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо призначення позивачу допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі відповідно до п. п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є протиправними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Донецького міського центру зайнятості за участю третьої особи Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та нечинним п. 04.02 Наказу Директора Донецького міського центру зайнятості від 25.03.2013 року № НТ130325 в частині призначення виплат допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі відповідно до п. п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 17, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецького міського центру зайнятості за участю третьої особи Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та нечинним п. 04.02 Наказу Директора Донецького міського центру зайнятості від 25.03.2013 року № НТ130325 в частині призначення виплат допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі відповідно до п. п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та зобов'язання призначити позивачу виплату допомоги по безробіттю згідно п. 1 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним п. 04.02 Наказу Директора Донецького міського центру зайнятості від 25.03.2013 року № НТ130325 в частині призначення виплат допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі відповідно до п. п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Зобов'язати призначити ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю згідно із вимогами п. 1 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.