Ухвала суду № 36442143, 26.12.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/2177/13-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В.

Категорія 27 Доповідач Матюшенко І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Галацевич О.М., Борисюка Р.М.

при секретарі судового

засідання Ходаківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Богунського районного суду від 12.11.2013 року, яким, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 10.12.2013 року, частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (далі - Банк): стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитом у сумах - 95673.51 доларів США, 442232 грн. 50 коп. пені, 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості та суми інфляційних втрат, 1566 грн. 63 коп. поточної заборгованості плати за кредитом та 77063 грн. 14 коп. простроченої заборгованості плати за кредитом.

Апелянт зазначає, що суд безпідставно стягнув з нього суму інфляційних втрат, оскільки кредитування відбувалося у іноземній валюті, а також не застосував до спірних правовідносин положень ч.2 ст. 258 ЦК України в частині застосування річного строку позовної давності до вимоги про стягнення неустойки.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 15.02.2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК», правонаступником якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК», як кредитодавцем, та ОСОБА_2, як позичальником, було укладено кредитний договір № 77.1/АК-00462.08.2, за яким Банк надав апелянту кредит у розмірі 98 тисяч доларів США терміном до 15.02.2015 року під 9% річних на придбання автомобіля (а.с.11-15).

Відповідно до положень п.п. 3.1, 3.3, 3.3.1 позичальник зобов'язувався починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця частково погашати заборгованість за кредитами, нараховані проценти за користуванням кредитом та плату за обслуговування кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Апелянтом (відповідачем) не заперечується факт неналежного виконання ним умов договору в частині своєчасного та у повному розмірі повернення Банку кредитних коштів, процентів за користування кредитом та коштів за обслуговування кредиту. Не оспорюється ОСОБА_2 і сума заборгованості, надана Банком у розрахунку станом на 31.07.2013 року (а.с.130-136). А відтак, суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. ст. 526, 551, 625, 1054 ЦК України та положень укладеного між сторонами кредитного договору № 77.1/АК-00462.08.2 від 15.02.2008 року, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог Банку в частині необхідності стягнення заборгованості за тілом кредиту, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Доводи апелянта щодо безпідставного стягнення з нього, як боржника, 4458.42 грн. інфляційних втрат визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки вказана сума нарахована на невиконане ОСОБА_2 грошове зобов'язання по договору про плату за кредитом, яка обраховується банком і сплачується позичальником у національній валюті (гривні).

Безпідставними визнаються також доводи апелянта про незастосування судом річного строку позовної давності до вимог про стягнення пені, так як із представленого Банком розрахунку заборгованості по пені (а.с.136) вбачається, що пеня у сумі 2980391 (два мільйони дев'ятсот вісімдесят тисяч триста дев'яносто одна) гривня 13 коп., що зменшена судом до 391657 (триста дев'яносто однієї тисячі шестисот п'ятдесяти семи тисяч) грн., розрахована за період з 30.07.2012 року по 31.07.2013 року, тобто за період, що є навіть меншим від річного у даному позові.

У іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не перевіряється.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді