Ухвала суду № 36441305, 25.12.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3861/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О.В.

Доповідач Суровицька Л. В.

УХВАЛА

Іменем України

25.12.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Суровицької Л.В.

суддів: Авраменко Т.М., Чельник О.І.,

при секретарі: Крисановій Ю.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання.

Зазначало, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, на його ім'я відкрито особовий рахунок та видано абонентську книжку. За період з лютого 2009 року по вересень 2013 року підприємством відповідачу надано послуги з централізованого теплопостачання, проте відповідач надані послуги не оплатив, станом на 01 жовтня 2013 року заборгованість становить 7 968 грн.68 коп.

Підприємство просило суд стягнути з відповідача на користь підприємства заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 7 968 грн.68 коп., згідно ст.625 ЦК України 3% річних в сумі 381 грн.81 коп., борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 273 грн.38 коп., пеню в сумі 1 177 грн.39 коп., всього 9 801 грн. 26 коп., а також судові витрати (а.с.2).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП «Кіровоградтепло» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2010 року по 01 жовтня 2013 року в сумі 5 719 грн. 47 коп., 3 % річних в сумі 381 грн.81 коп. та інфляційні в сумі 273 грн.38 коп.. В задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 1177 грн.39 коп. відмовлено (а.с.32-34).

Позивач рішення суду не оскаржив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що суд задовольнив позов не урахувавши те, що договір між ним та позивачем про надання послуг з теплопостачання не укладався, з 2006 року його квартира відключена від централізованого теплопостачання.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, а представник ДП «Кіровоградтепло» заперечив проти них і просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач був співвласником квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 12 грудня 1997 року, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року другого із співвласників - матері ОСОБА_3, є єдиним власником вказаної квартири.

Шляхом відкриття особового рахунку НОМЕР_1, який відкривається на квартиру та видачі абонентської книжки, відповідач вступив у фактичні договірні відносини з підприємством.

Вказані обставини встановлені рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 березня 2006 року та заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 серпня 2009 року, які набрали законної сили (а.с.21,23).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 березня 2006 року було стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно на користь ДП «Кіровоградтепло» борг за надану теплову енергію станом на 01 квітня 2005 року в сумі 1731 грн.04 коп..

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 серпня 2009 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДП «Кіровоградтепло» 3 559 грн.14 коп. заборгованості за теплову енергію за період з жовтня 2005 року по січень 2009 року.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ДП «Кіровоградтепло», за період з лютого 2009 року по вересень 2013 року підприємство надало відповідачу послуги з теплопостачання на суму 7 968 грн.68 коп., які ним не оплачені (а.с.3).

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 24.01.2006 року № 45, власник та наймач квартири (споживач) зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року передбачено, що одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ст.19 зазначеного Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач зобов'язаний оплатити надані йому послуги з теплопостачання.

Доводи відповідача про те, що він не повинен оплачувати послуги з теплопостачання, оскільки між ним та позивачем не укладено відповідний договір, а отже відсутня правова підстава для стягнення таких витрат, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки норми чинного законодавства зобов'язують власників квартири укласти такі договори.

Невиконання споживачем цього обов'язку не звільняє його від сплати зазначених послуг відповідно до встановлених тарифів.

Заперечуючи проти позову, відповідач на підтвердження факту відключення його квартири від централізованого опалення у 2006 році, надав довідку Житлово-експлуатаційної контори № 7 від 17 травня 2013 року за вихідним номером 234.

Проте, вказана довідка не є належним доказом у справі. Крім того, зазначена в ній інформація щодо відключення квартири від централізованого теплопостачання, спростовується заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 серпня 2009 року, яким стягнуто заборгованість за теплопостачання за період з жовтня 2005 року по січень 2009 року.

Згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок) із змінами, внесеними наказом Міністерства ЖКГ № 169 від 6 листопада 2007 року.

Відповідно до п.2.1 Порядку, бажаючі відключитись від центрального теплопостачання звертаються до міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж ЦО та ГВП із заявою щодо відключення до якої додається протокол загальних зборів мешканців про прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення.

Згідно пунктів 2.6, 2.7 Порядку по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО та ГВП і в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження. Підставою для зміни нарахувань за послугу з ЦО є акт, затверджений на засіданні міжвідомчої комісії.

Такий акт відповідач всупереч вимог ст.10, 60 ЦПК України, не надав.

Оскільки докази того, що квартира відповідача відповідно до затвердженого Порядку була відключена від централізованого опалення відсутні, суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами склались фактичні договірні відносини, згідно яких підприємство надавало послуги з централізованого теплопостачання, а відповідач отримував ці послуги.

Довідка ЖЕК № 7 від 17 травня 2013 року не є правовою підставою для припинення нарахувань оплати за надані послуги.

Докази того, що зазначені послуги позивачем не надавалися або надавалися неналежної якості, відсутні, тому відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги.

Правовідносини, які склалися між сторонами у зв'язку з фактичними договірними відносинами щодо надання послуг з централізованого опалення, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Суд першої інстанції в межах строку позовної давності задовольнив вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті за послуги з теплопостачання.

При визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача, судом правомірно відповідно до положень ч.2 ст. 625 ЦК України стягнуто три процента річних від простроченої суми та інфляційні нарахування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суддя, яка розглядала справу в суді першої інстанції, повинна була заявити самовідвід , оскільки раніше у 2006 році при розгляді іншої справи за позовом ОСОБА_2 заявляла собі самовідвід, є безпідставними, так як питання щодо наявності чи відсутності підстав для відводу (самовідводу) вирішується у кожній справі окремо.

Як свідчать матеріали справи, відповідач брав участь у розгляді справи за позовом ДП «Кіровоградтепло» про стягнення боргу. В ході розгляду справи відвід судді не заявляв.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя:

Судді: