Рішення № 36435540, 12.12.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3471/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Прінь І.П.

при секретарі Бевз О.А.

за участю:

представника позивача Рябченко Т.С.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013р. ПАТ «Марфін Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитнім договором у сумі 59611,62 дол. США та 11274,78 грн. В обґрунтування позову вказує на те, що 21.04.2008 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №00039/КН, за яким останній отримав кредит у сумі 88030,00 дол. США. ФОП ОСОБА_4 умови договору належним чином не виконав. За рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2010р. з ФОП ОСОБА_4 було стягнуто заборгованість по кредиту - 67469,00 дол. США, по процентам - 3881,54 дол. США, по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 10309,58 грн., по пені за несвоєчасну сплату процентів - 965,20 грн. 19.02.2010 року Господарським судом виданий наказ, який був пред'явлений до примусового виконання до відділу ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області. В процесі виконання наказу був реалізований належний боржнику автомобіль «КАМАЗ 650201», однак суми вирученої від продажу автомобіля було недостатньо для погашення всієї заборгованості. Станом на 01.04.2014р. заборгованість становить 59611,62 дол. США і 11274,78 грн., яку позичальник до цього часу так і не повернув.

В якості забезпечення кредитного договору від 21.04.2008р. між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №00124-СКН від 2104.2008р., за яким ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати перед банком за неналежне виконання позичальником умов кредитного договору. Відповідачу було відомо про необхідність погашення заборгованості по кредиту, але свої обов'язки за договором поруки він не виконав. Посилаючись на ст.ст. 525,526,530 ЦК України, просять стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 59611,62 дол. США і 11274,78 грн., з відповідача ОСОБА_2, а також стягнути з нього судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду у розмірі 3441,00 грн.

Відповідач позовні вимоги банку не визнав. У травні 2013 року подав до суду зустрічний позов про визнання договору поруки недійсним (а.с.47-48), який уточнив у червні 2013р. (а.с.71-72). В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що договору поруки від 21.04.2008р. він з банком не укладав і такого договору не підписував, про його існування йому стало відомо тільки коли він отримав позовну заяву. У квітні 2008р. він жив і працював в м. Києві, а тому фізично не міг укласти такого договору поруки з банком. Посилаючись на ст.ст. 203, 207, 215,216 ЦК України просить визнати договір поруки №00124-СКН від 2104.2008р., укладений від імені ОСОБА_2 і ВАТ «Морський транспортний банк» недійсним.

У судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, було залучено ОСОБА_2 У судове зсідання ОСОБА_2 не з'явився.

Представник позивача за довіреністю Рябченко Т.С. позовні вимоги банку підтримала, просить їх задовольнити. В задоволенні зустрічних позовних вимог просить відмовити, посилаючись на те, що відповідачу було відомо про існування заборгованості, оскільки банк надсилав на його адресу листи-вимоги про погашення боргу.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 проти первісного позову заперечують, посилаючись на обставини, викладені в зустрічному позові та висновок експертної установи, яким встановлено, що підпис в договорі поруки від 21.04.2008р. виконаний не ОСОБА_2 Просять задовольнити зустрічний позов.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідка, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.04.2008 р. між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», і ФОП ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 00039/КН (а.с.9-15), відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 88030,00 дол. США на строк до 19.04.2013р.

За рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2010р. (а.с.18-23) з ФОП ОСОБА_4 було стягнуто заборгованість по кредиту - 67469,00 дол. США, по процентам - 3881,54 дол. США, по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 10309,58 грн., пені за несвоєчасну сплаті процентів - 965,20 грн.

19.02.2010 року Господарським судом виданий наказ (а.с.24), який був пред'явлений до примусового виконання до відділу ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області. В процесі виконання наказу був реалізований належний боржнику автомобіль «КАМАЗ 650201», однак суми вирученої від продажу автомобіля було недостатньо для погашення всієї заборгованості.

Станом на 01.04.2014р. заборгованість за кредитним договором становить 59611,62 дол. США і 11274,78 грн. (а.с.30-31), яку позичальник до цього часу так і не повернув.

В якості забезпечення кредитного договору від 21.04.2008р. між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №00124-СКН від 2104.2008р.(а.с.16), за яким ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів.

Відповідач стверджує про те, що він не підписував цього договору поруки і про його існування дізнався лише отримавши позовну заяву.

Судом була призначена судова почеркознавча експертиза. За висновком судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1666-13 від 24.10.2013р. ( а.с.109116) було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 в графах «Поручитель, «Фізична особа», «(підпис) ОСОБА_2» договору поруки №00124-СКН від 21 квітня 2008 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису.

Допитана у судовому зсіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що у квітні місяці 2008 року її син ОСОБА_2 знайшов роботу в м. Києві і переїхав туди жити, тобто 21.04.2008р. в м. Харкові, де начеб то укладався договір поруки, його не було.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) ( ч. 2 ст.207 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України, яка визначає основні критерії чинності правочину, вказує, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що порушення вимоги закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547,719,981,1055,1059,1107,1118 ЦК тощо.

Таким чином, судом встановлено, що договір поруки №00124-СКН від 2104.2008р.(а.с.16) відповідачем ОСОБА_2 не підписувався, тобто цей договір не можна вважати таким, що вчинений у письмовій формі, встановленій законом, а відтак є усі правові підстави для визнання цього правочину недійсним.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити і задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.

У відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України з ПАТ «Марфін Банк» на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати, понесені відповідачем при подачі зустрічного позову на оплату судового збору, у сумі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 207, 547,553 ЦК України, ст.ст. 3,10,11,15, 60,208, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним задовольнити.

Визнати договорі поруки №00124-СКН від 21.04.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» і ОСОБА_2 недійсним.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) на користь ОСОБА_2 (ідент. код №НОМЕР_1) судові витрати у сумі 114,70 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: І. П. Прінь