Рішення № 36435488, 27.11.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5703/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.В.,

за участю:

представника позивача Єук К.В.,

відповідача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року Служба автомобільних доріг у Запорізькій області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої з вини відповідача внаслідок скоєного ним ДТП. В позові посилається на те, що 07.04.2013р на автомобільній дорозі «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» сталася дорожньо-транспорта пригода: водій ОСОБА_5, який у нетверезому стані керував автомобілем Москвіч-2140, д/н НОМЕР_3, наїхав на зупинку громадського транспорту, внаслідок чого частково був зруйнований автопавільйон автобусної зупинки «Червоне поле». Автомобільна дорога «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, автопавільйон зупинки «Червоне поле» обліковується в її складі. За даними бухгалтерського обліку залишкова вартість автопавільйону станом на 01.05.2013р. становила 71336 грн. Вартість відновлювального ремонту автопавільйону становить 45403,68 грн. Посилаючись на ст.ст.1167,1187 ЦК України, просили стягнути з ОСОБА_5 завдану їм матеріальну шкоду у розмірі 45403,68 грн.

У вересні 2013р. позивач подав уточнену позовну заяву, в якій залучив в якості другого відповідача ОСОБА_2 В обґрунтування позову вказує на те, що ОСОБА_2 є власником автомобіля Москвіч- 2140, д/н НОМЕР_3. А тому просить стягнути з обох відповідачів заподіяну позивачу матеріальну шкоду у розмірі 45403,68 грн. та понесені судові витрати у розмірі 455,00 грн.

Представник позивача Жук К.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, посилаючись на письмові заперечення, просить у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечують. Суду пояснили, що власником автомобіля Москвіч - 2140, д/н НОМЕР_3 дійсно є ОСОБА_2 На початку квітня 2013р. ОСОБА_2 передав вказаний автомобіль та реєстраційне посвідчення на автомобіль ОСОБА_5, який повинен був здійснити технічний огляд автомобіля для подальшого укладання договору купівлі-продажу. Тобто ОСОБА_2 передав право керування автомобілем ОСОБА_5 Згодом стало відомо, що ОСОБА_5 скоїв ДТП, внаслідок якого частково було зруйновано автопавільйон зупинки в с. Червоне поле. ОСОБА_5 автомобіль йому до цього часу не повернув, місце знаходження його не відомо. У жовтні 2013р. ОСОБА_7, в будинку якої проживав ОСОБА_5, принесла ОСОБА_2 реєстраційне посвідчення на автомобіль. Оскільки ОСОБА_5 на час скоєння ДТП керував автомобілем на відповідній правовій підставі, тому просять стягнути завдану позивачу шкоду саме з ОСОБА_5 У задоволенні позову до ОСОБА_2 просять відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заперечень щодо позову не надав.

Вислухавши пояснення учасників процесу,показання свідків, суд встановив наступне.

Автомобіль АЗЛК д/н НОМЕР_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 16 травня 2003р. МРЕВ ДАІ м. Бердянська ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, належить на праві власності ОСОБА_2

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 на початку квітня 2013р. передав ОСОБА_5 свій автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію для здійснення технічного огляду автомобіля.

07.04.2013р. о 20-00 год. в с. Червоне поле Бердянського району Запорізької області, на автомобільній дорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» сталася дорожньо-транспорта пригода: водій ОСОБА_5, не маючи при собі посвідчення водія, полюса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керуючи автомобілем АЗЛК д/н НОМЕР_3 у стані алкогольного сп'яніння, не впоравшись з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини та здійснив наїзд на споруду автобусної зупинки.

Встановлені обставини підтверджуються копією протоколу про адміністративне правопорушення від 07.04.2013р., складеного за ст. 126 ч.2 КУпАП, довідкою ДАІ з інформаційної бази АІПС (а.с.107-109), з якої вбачається, що ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП до штрафу у розмірі 425 грн.; постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 квітня 2013 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма транспортними засобами строком на 1 рік; постановою Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 31 травня 2013р. про закриття кримінального провадження (а.с.74)

Автомобільна дорога «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, автопавільйон зупинки «Червоне поле» обліковується в її складі, що підтверджується довідкою від 14.05.2013р. (а.с.10).

Вартість відновлювального ремонти автопавільйону зупинки «Червоне поле» становить 45403,68 грн., що підтверджується дефектним актом (а.с.13-14), зведеним кошторисом розрахунку вартості будівництва (а.с.20-22), локальним кошторисом №2-1-1 (ас.23-28), підсумковою відомістю ресурсів (а.с.29-34), розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 (а.с.35-38), договором №405 Д-13 від 10.04.2013р. про надання послуг поточного середнього ремонту автопавільйону «Червоне поле» (а.с.39-43), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (а.с.56-), актом №РТМ-2 приймання виконаних будівельних робіт (а.с.57-62), копією платіжного доручення №584 від 27.06.2013р. (а.с.77).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_7 суду показали, що бачили як ОСОБА_5 навесні їздив на автомобілі Москвич білого кольору, який він начеб-то купив у ОСОБА_2 ОСОБА_7 також показала, що ОСОБА_5 проживав у її будинку. Після того як із суда прийшли судові документи у цій справі, які вона особисто йому передала, ОСОБА_5 зник. У жовтні 2013 року вона знайшла в його речах свідоцтво про реєстрацію автомобіля АЗЛК 2140 і віднесла його ОСОБА_2

Згідно зі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

В пунктах 4,5 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об'єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч).

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

За таких обставин суд приходить до висновку, що відшкодувати матеріальну шкоду позивачу повинен ОСОБА_5, який є винним у скоєнні ДТП, дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

У задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем при подачі позовної заяви до суду у сумі 454,04 грн.

Керуючись ст.ст. 1166,1187 ЦК України, ст. ст. 10,11, 60, 61, 208, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Служби автомобільних доріг у Запорізькій області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (податковий номер платника податку не відомий, паспорт НОМЕР_4, виданий Голопристанським РВУМВС України в Херсонській області 08.09.2010р.) на користь Служби автомобільних доріг у Запорізькій області ( код ЄДРПОУ 25891336) 45403, 65 грн. сорок п'ять тисяч чотириста три гривні шістдесят вісім копійок) та судові витрати 454,04 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні чотири копійки).

В задоволенні позовних вимог Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня при оголошенні рішення,- протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: І. П. Прінь