Рішення № 36435495, 04.12.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Дата ухвалення
04.12.2013
Номер справи
310/10174/13-ц
Номер документу
36435495
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 310/10174/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Прінь І. П.

при секретарі - Бевз О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, посилаючись на те, що 20.04.2011 року між ними та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 4739,47 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 19.04.2012 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з запропонованими банком Умовами та Правилами, Тарифами складає між ним та Банком кредитно-заставний договір. Відповідач умови договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 05.08.2013р. має заборгованість у сумі 44500,95 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 4739,47грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 3,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 1990,56 грн., пені - 35172,41грн., штрафів - 500,00 грн. (фіксована частина), 2095,28 грн. (процентна складова). Позивач, посилаючись на ст.ст. 526,527,530 ЦК України просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також стягнути судові витрати.

Представник позивача Бучакчийський С.В. в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, а в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений через засоби масової інформації («Запорізька правда» №133 від 16.11.2013р.). Причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, на підставі ст.169 ЦПК України, за згодою позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.04.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту. У заяві позичальника №ZP1RRX58270062 від 20.04.2011р. останній надав свою згоду на те, що ця Заява разом з запропонованими ПриватБанком Умовами та правилами надання споживчого кредиту, Тарифами складає між ним та банком кредитно-заставний договір .

З заяви позичальника (а.с.4) вбачається, що він отримав в Приватбанку кредитні кошти у сумі 4739,47грн. на придбання ноутбука Aser Aspsre 5552G за ціною 4800 грн. Кредит був наданий на строк до 19.04.2012 року. За умовами договору позичальник зобов'язався сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 165,88 грн. Щомісяця у період з 20 по 25 число вносити щомісячний платіж у сумі 561,10 грн.

Відповідно до п. 2.4.5.1 Умов та правил надання банківських послуг ( далі Умови), у разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, включаючи заборгованість, яка виникла у відповідності до п.п. 2.4.3.6,2.4.5.2,2.4.5.3 цих Умов, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше однієї гривні.

Згідно з п.2.4.5.5 при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 90 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. і 5% від суми заборгованості.

Пунктом 1.7.31 Умов встановлений строк позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, витрат Банку по розділах 2.1.,2.2,2.3,2.4,2.5.,2.5.1.,2.16.,3.1.,3.17. Умов становить 50 років.

Таким чином судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір споживчого кредитування.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В порушення вимог ст. 526 ЦК України відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим, позивачем нарахована заборгованість станом на 05.08.2013р. у сумі 44500,95 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 4739,47грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 3,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 1990,56 грн., пені - 35172,41грн., штрафів - 500,00 грн. (фіксована частина), 2095,28 грн. (процентна складова).

Тобто загальна заборгованість позичальника за споживчим кредитом, процентами, комісією становить 6733,26 грн. Тому вимога позивача про стягнення цієї заборгованості є безспірною і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення, відповідно до п.2.4.5.5. Умов, штрафу у розмірі 2095,28 грн. (процентної складової), що становить 5% від суми заборгованості за кредитом, відсотками, комісії і пені (41905,67 грн.).

Однак, відповідно до вимог п.2.4.5.5 Умов, позичальник зобов'язався сплатити банку штраф у разі порушенні строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 90 днів, який становить 5% від суми заборгованості.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 35172,41грн., а також штрафу у розмірі 5 % від заборгованості, до якої позивач зарахував і пеню, переконливо свідчить про безпідставне намагання застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність, що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.549 ЦК пеня і штраф як різновид неустойки обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог про стягнення неустойки у вигляді штрафу у розмірі 5% від суми заборгованості, стягнувши штраф у сумі 336,66 грн. ( 6733,26х 5%= 336,66).

Що стосується стягнення пені, то суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Загальна заборгованість за тілом кредиту, за процентами, за комісією становить 6733,26 грн. Нарахована позивачем сума пені в розмірі 35172,41 грн. не є співмірною із розміром прямих збитків позивача за цим договором. Позивачем не надано суду жодних доказів які б свідчили про негативні наслідки для позивача через прострочення виконання зобов'язання позичальником.

Такий висновок суду узгоджується з рішенням Конституційного суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 року в справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статтею 22 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та громадянами.

За приписами статті 23 Закону України «Про Конституційний Суд України» невиконання рішення Конституційного Суду України тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Тому при вирішені цієї справи суд врахував правові позиції, викладені в рішенні Конституційного суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 року.

Зі змісту цього рішення вбачається, що правовідносини про надання споживчого кредиту є договірними, до яких мають бути застосовані, зокрема, як загальні положення Кодексу про зобов'язання та договір, так і приписи частини другої статті 627 щодо необхідності врахування вимог законодавства про захист прав споживачів.

В розділі 3.2. рішення Конституційного суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 року зазначено: «Положеннями частин першої, другої статті 18 Закону про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. В частинах третій , четвертій статті 18 Закону про захист прав споживачів наведено окремі несправедливі умови договору, перелік яких не є вичерпним. При цьому пунктом 4 частини першої статті 21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Конституційний Суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У наведених "Керівних принципах для захисту інтересів споживачів" визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За практикою судів загальної юрисдикції України істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання)».

В останньому абзаці мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 року вказано: «Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності».

З огляду на вищевикладене, суд, з урахуванням принципу співмірності, розумності та справедливості, вважає за можливе зменшити розмір пені до 10000,00 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 17569,92 грн. (4739,47+3,23+1990,56+500,00+336,66+10000=17569,92).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 229,40 ( а.с.1).

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (податковий номер платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у сумі 17569,92 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень дев'яносто дві копійки) та понесені позивачем судові витрати у сумі 229,40 грн. ( двісті двадцять девьять гривень сорок копійок).

Згідно зі ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його отримання.

Суддя: І. П. Прінь

Часті запитання

Який тип судового документу № 36435495 ?

Документ № 36435495 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 36435495 ?

Дата ухвалення - 04.12.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 36435495 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 36435495 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 36435495, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Судове рішення № 36435495, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 04.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 36435495 відноситься до справи № 310/10174/13-ц

Це рішення відноситься до справи № 310/10174/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 36435488
Наступний документ : 36435496