Рішення № 36434500, 23.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20127/13-ц Провадження № 22-ц/772/3925/2013Головуючий в суді першої інстанції:Борисюк І. Е.Категорія: 41 Доповідач: Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Медяного В.М., Пащенко Л.В.

При секретарі: Агєєвій Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Вінницького міського суду від 22 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання права користування житлом, -

В с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року до суду звернулася ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_6, до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 з позовом про визнання права користування жилим приміщенням.

Позов мотивований тим, що 09.09.2011 року було зареєстровано шлюб позивачки із ОСОБА_4, з яким з 2009 року вони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішенням виконкому ВМР від 23.02.2006 року за № 368 ОСОБА_4 було виділено квартиру АДРЕСА_1. На той час ОСОБА_4 перебував у першому шлюбі, в зв'язку з чим в ордері на житлове приміщення № 0070 від 02.03.2006 року членами сім'ї були зазначені: колишня дружина ОСОБА_7, донька та син дружини від іншого шлюбу. На підставі рішення виконкому та ордеру вказані особи були зареєстровані за даною адресою, але фактично відповідачі в квартиру не вселились, оскільки надані житлові приміщення потребували будівельно-ремонтних робіт. 02.11.2009 року шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було розірвано. В 2009 році, перебуваючи із ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, позивачем із ним було розпочато будівельно-ремонтні роботи у спірній квартирі. Навесні 2011 року роботи були майже завершені, в зв'язку з чим сім'я позивача (вона, ОСОБА_4 та її неповнолітній син ОСОБА_13) остаточно оселились на постійне проживання в даній квартирі, яка є їх єдиним житлом. В листопаді 2011 року позивача з новонародженим сином ОСОБА_6 чоловік - ОСОБА_4 з пологового будинку перевіз до їх квартири за вище зазначеною адресою, де дитину спостерігали лікар та патронажна медсестра і до цього часу здійснюється медичне обслуговування. Проживаючи в квартирі позивач підтримує її належний стан, проводять поточні ремонти, оплачують комунальні послуги. Позивач вселилась в квартиру як дружина за згодою і волею чоловіка в якості його члена сім'ї. Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не є членами сім'ї квартиронаймача, зберігають формальну прописку в квартирі, якою не користуються, участі в утриманні не приймають. Позивача безпідставно позбавляють права на житло. Будь-яка інша реєстрація місця проживання у позивача відсутня.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про визнання за ОСОБА_3 та малолітнім ОСОБА_6 права користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 22.10.2013 року позовні вимоги в частині щодо визнання права користування жилим приміщенням малолітнім ОСОБА_6 залишено без розгляду.

20.10.2013р. Вінницький міський суд Вінницької області вирішив позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 114,70 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення скасувати як незаконне і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задоволити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Обґрунтованим визнається рішення, коли висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону залишаються поза увагою суду.

По справі встановлено, що згідно ордеру № 0070, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради 02.03.2006 року на підставі рішення виконкому міської ради № 368 від 23.02.2006 року, вбачається, що ОСОБА_4 з сім'єю із чотирьох осіб (ОСОБА_4, ОСОБА_7 (дружина), ОСОБА_10 (син), ОСОБА_5 (дочка)) отримав право на заняття житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1, житловою площею 39,8 кв.м., яка складається з двох кімнат. (а.с. 79)

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 18.03.2010 року, шлюб ОСОБА_4 і ОСОБА_7 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів 18.03.2010 року зроблено відповідний актовий запис № 327. (а.с. 9)

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.06.2010 року, яке набуло законної сили 29.06.2010 року, ОСОБА_10 визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1. (а.с. 80-81)

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 09.09.2011 року, цього ж дня зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, актовий запис № 2301. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4. (а.с. 4)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 01.12.2011 року. (а.с. 5)

Відповідно до актів від 17.01.2012 року, від 22.08.2013 року, від 17.10.2013 року, складених мешканцями будинку АДРЕСА_1 та посвідчених МКП «ЖЕК № 12», в квартирі НОМЕР_4 цього будинку проживають з 02.04.2011 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с. 8, 67-68)

Згідно акту від 02.09.2010 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_1 та посвідченого МКП «ЖЕК № 10», ОСОБА_4 проживає в квартирі НОМЕР_4 цього будинку з грудня 2009 року де проводить ремонтні роботи, а ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з моменту прийняття будинку до експлуатації не проживали та не проживають по теперішній час. (а.с. 73)

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.06.2010 року встановлено факт створення перешкод ОСОБА_4 у користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_5 квартирою АДРЕСА_1. Судом вирішено вселити ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вищезазначену квартиру.

07.12.2010 року Вишенський відділ ДВС ВМУЮ повідомив, що станом на 07.12.2010 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.06.2010 року про вселення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на виконання не надходило та на виконанні не перебуває.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 13.06.2012 року затвердженим Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області, та довідки № 1658 від 13.06.2012 року, ОСОБА_4 проживав в АДРЕСА_2 з 2000 року по 2009 рік, а ОСОБА_7 проживає за цією адресою по даний час з дітьми.

З довідок вбачається, що ОСОБА_7 проживає в АДРЕСА_2 і є абонентом Замостянських ЕМ, платником за електроенергію з 2000 року; абонентська книжка з оплати за природний газ зареєстрована на ОСОБА_7 з 01.01.2001 року.

Згідно актів від 22.09.2011 року, від 22.08.2013 року, від 17.10.2013 року, складених мешканцями будинку АДРЕСА_1 та посвідчених МКП «ЖЕК № 12», ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не проживають в квартирі НОМЕР_4 цього будинку з 02.03.2006 року по даний час.

МКП «ЖЕК № 12» на адвокатський запит повідомив, що станом на 28.08.2013 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані три особи, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 За вказаною квартирою рахується один особовий рахунок НОМЕР_5.

Після звернення позивача до суду з даним позовом малолітній ОСОБА_6 був зареєстрований в спірному житловому приміщенні. Згідно копії особового рахунку станом на 18.10.2013 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані чотири особи: ОСОБА_4 (квартиронаймач), ОСОБА_7, ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_6 (син). ОСОБА_10 та ОСОБА_15 зняті з реєстрації.

Згідно довідки № 206 від 23.07.2013 року ОСОБА_3, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, 10.05.2011 року взята на облік та наглядалась з приводу вагітності в поліклініці УМВС м. Вінниці. (а.с. 65)

Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 1 31.07.2013 року повідомив, що ОСОБА_3 проживала, поступила на пологи та була виписина з дитиною для взяття на облік в дитячу поліклініку за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до довідок № 118 від 26.06.2013 року, б/н від 04.04.3013 року та № 68 від 04.04.2013 року, виданих відділом соціального захисту населення № 2 (Вишенька), ОСОБА_3 з 01.10.2012 року по теперішній час отримує допомогу за фактичним місцем свого проживання (АДРЕСА_1) по догляду за дитиною до 3-х років на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

23.07.2013 року адміністрацією КЗ «Центр первинної-медико санітарної допомоги № З» повідомлено, що з 30.11.2011 року дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в КЗ «ЦПМСД № 3» і проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із ч. З ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору ' найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За положеннями ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Верховний Суд України у п. 9 Постанови Пленуму від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (зі змінами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 10.03.89 року, № 13 від 25.12.92 року та № 15 від 25.05.98 року) звернув увагу на те, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати порядок, встановлений при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Судом враховано, що відповідно до зазначеної у ст. 65 ЖК України письмову згоду на вселення іншої особи у жиле приміщення повинні надавати члени сім'ї квартиронаймача, які проживають разом з ним. З матеріалів справи вбачається і цього не заперечував ні позивач, ні відповідач ОСОБА_4, що в квартирі АДРЕСА_1 на час вселення ОСОБА_3 інші члени сім'ї ОСОБА_4 не проживали, що виключає необхідність отримання згоди на вселення.

Натомість, фактичні дії ОСОБА_4 та чисельні докази, що містяться в матеріалах справи, свідчать про згоду на вселення ОСОБА_3 у спірну квартиру як члена його сім'ї.

Верховний Суд України у п. 9 Постанови Пленуму від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі піітання, що виникли в практиці застосування судами «Житлового кодексу України» (зі змінами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 10.03.89 року, № 13 від 25.12.92 року та № 15 від 25.05.98 року) звернув увагу на те, що відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Разом з тим колегія суддів не може погодитись з висновком суду, що позивачка має право на користування усією квартирою.

Справа розглядалась без участі відповідачів, а тому суд не повно з'ясував всі обставини справи.

Згідно рішення Ленінського районного суду від 23.03.2012 року встановлено порядок користування спірною квартирою. Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 мають право користуватися кімнатою площею 21,1 кв.м., а ОСОБА_4 - кімнатою площею 18,7 кв.м. Підсобні приміщення залишено у спільному користуванні.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що позивачка не має права користуватися кімнатою, яка фактично закріплена за ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а тільки має право на користування тими приміщеннями, якими користується ОСОБА_4

Колегія суддів вважає, що доводи скарги про необхідність залучення до розгляду справи Вінницького міськвиконкому, не заслуговують на увагу, оскільки дані спірні питання не вирішує виконком.

З огляду на викладене ухвалене судом рішення слід змінити і викласти у новій редакції з урахуванням нових доказів.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2013 року змінити і резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: визнати за ОСОБА_3 право користування кімнатою площею 18,7 кв.м. та підсобними приміщеннями в АДРЕСА_1, в решті рішення залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: